Вже сьомий рік поспіль в Одесі провели міжнародний баскетбольний табір. Цього року учасниками кемпу стали 172 баскетболіста і 35 тренерів.
Серед них - 8 молодих тренерів, 2002 р.н., це випускники ДЮСШ. Два тренера приїхали з Молдови. Вік тренерів від 17 до 84 років. На першій зміні (з 2 по 9 липня) працювали 20 тренерів, на другій (10 – 17 липня) – 15 тренерів.
Заняття у кемпі відбувалися за певною схемою, подібною до інших відомих таборів, наприклад Олександра Груіча. Це кемп з індивідуальної підготовки хлопців.
Про діяльність цьогорічного кемпу в Одесі розповів один з його співзасновників Василь Івлєв.
- Усі діти діляться на маленькі групи і щодня проходять шість основних напрямів розвитку індивідуальної майстерності. Шість станцій. Перша станція – загально-фізичної підготовки. Друга станція – захисту. Третя станція – кидкова. Четверта станція – тактичний напад, віддав – увірвався, зробив дриблінг – змістився, це читання гри у баскетбол у нападі. П’ята станція – дриблінг+кидок. І шоста станція – це почуття м’яча і дриблінгу, це два м’яча, в окулярах, тенісними м’ячиками, робота над нюансами. Зрештою, на кожній станції працюємо над нюансами. Але остання станція – це почуття спритності, координації. І усі тренери, які приїздять, також ходять по станціях, навчаються. Серед молодих тренерів – колишні гравці Суперліги Владислав Тонченко, Євген Ткаченко.
Останній вже 7 років працює з нами. Він цього року став чемпіоном ВЮБЛ. Зазначу, що тут усі основні тренери цього сезону зі своїми командами стали чемпіонами ВЮБЛ, або ж призери. Був Павло Піскарьов з Говерли, чемпіон Вищої ліги 2017/2018, два сербських тренера – чемпіони зі своїми дитячими командами. До нас у кемп приїхали діти з Сербії, Молдови, Канади, Білорусі. То ж це міжнародний баскетбольний табір.
Чотири роки тому ми ввели таку практику – для гравців юнацьких збірних України ми даємо можливість стати учасниками темпу за собівартістю. Ось у нас є Проект U-15, шість хлопців зі збірної U-15 приїхали попрацювати за собівартістю. Тобто сплатили за харчування, проживання, проїзд. І працюють у загальній групі з усіма. І це основні гравці захотіли попрацювати. Отже – є бажання, приїздіть, ми створимо вам умови.
- Цього року табір носив назву «В’ячеслав Бобров інтернешнл баскетбол кемп». Поясніть, чому?
- Славко виділив подарунки для кожного з дітей. І приїхав, провів з нами 4 дні, у режимі дворазових тренувань. Розпочав, можна сказати, підготовку до наступного сезону в іспанській Фуенлабраді. Перші два роки кемпу, у 2013, 2014-му роках він теж виділяв свої подарунки – свою колишню форму, і якщо підняти фотографії, ви побачите – по 30 різноманітних майок, накидок, ось і цього разу ми будемо вручати його призи нашим високорослим хлопцям. Бо ці розміри тільки їм підходять. Він одному з хлопців свої кросівки віддав, скажімо.
Бобров – вихованець Олександри Петрівни Івлєвої, а я Івлєв Василь. Я Боброва і до Маріуполя із собою забрав. І він віддавав постійно мені кросівки. Пар 50 напевно вже віддав, а я їх передавав дітям, які далі продовжували грати. Отже він класний і як гравець, і як людина. Запитуєш у нього і чуєш у відповідь – та нема питань, я вам допомагаю.
Також у нашому кемпі цього року розпочав підготовку Олександр Кобець. Він відпрацював разом зі Славком у втягуючому режимі так само 4 дні. Відновлюється після травми і міг працювати відсотків на 60-70. Так само приїхав, покидав. Молодці хлопці – дітям з ними було дуже цікаво. Вони задавали питання – який режим дня, скільки в Америці триває тренування, а як ви харчуєтеся. І отримували вичерпні відповіді.
- Отже, у вашому таборі спілкуються, займаються, обмінюються досвідом.
- Табір заснувала ініціативна група тренерів – Дмитро Шаламов, Василь Івлєв, Євген Ткаченко і Івлєва Олександра Петрівна. Сім років тому ми зібралися і організували цей табір. У нас за ці роки чимало відомих тренерів побувало – і Большаков, і Берестнєв, і Юшкін, Базелевський, Теренс Мерфі… Приїздили, дивилися, вчилися, рухалися далі.
Ми рухаємося вперед. Взагалі-то ми позиціонуємо наш табір, як спілкування і за допомогою спілкування допомога одне одному. Той самий Діма Коломійченко(головний тренер чоловічої збірної U-15) разом з нами просуваэ цю справу. Ми спілкуємося, навчаємо дітей. І вчимося самі – обговорюємо, ділимося один з одним своїми новинками. Отже, це своєрідні семінари для тренерів, але з практичними заняттями.
