Асистент головного тренера національної збірної України Віталій Черній після матчу в Любляні проти Словенії в ексклюзивному інтерв'ю XSport підбив підсумки виступу команди в заключних матчах кваліфікації чемпіонату світу-2019.
- Матч в Любляні по сюжету дуже нагадав матч проти Чорногорії в Києві. Чому команді в двох поєдинках поспіль не вдалося утримати настільки солідну перевагу?
- Нам не вдається тримати фокус на грі впродовж усього матчу. Епізодами ми граємо дуже добре з максимальною концентрацією і виконанням плану на гру. Але потім трапляється розслабленість і втрата все тієї ж концентрації, в результаті чого суперник ловить кураж. У такому разі зупинити цю машину стає набагато складніше. Ті хлопці, які були в складі, намагаються і дуже хочуть довести свою спроможність у збірній, але повноцінно витримати удар від гравців чорногорської і словенської команд їм не вдається. Все таки є клас і рівень у гравців, які карають за найменшу розслабленість.
- У словенців не грав Дімец і вони проводили гру фактично без чистого п'ятого номера. Було завдання використати перевагу в «фарбі»?
- Звичайно, ми шукали таку можливість. Але для наших великих гра в трисекундній була такою, що запам'ятовується: і Слава Кравцов, і Слава Бобров матч закінчили з синцями та подряпинами - боротьба була дуже жорсткою. Якщо на початку гри ми використовували перевагу в зрості, то потім словенці сконцентрувалися в зоні. Ми не могли влучити, а вони притиснулися до кільця і шукали можливість чинити опір нашим великим.
- Тобто брак габаритів словенці компенсували за рахунок бажання?
- Так-так, але вони ризикнули. У нас було багато вільних кидків і реалізуй їх, все було б інакше. Але ми не влучили з дистанції, а під кільцем була нав'язана наджорстка боротьба. Була і величезна проблема з пробиттям штрафних - на такому рівні це катастрофа.
Ну і, звичайно ж, помилки які ми робили під тиском, були взагалі дитячими. Втрачати м'яч на веденні або просто віддати його ... Так, з контактом, але це недозволено.
- Чи могло у хлопців завчасно з'явитися відчуття, що справа зроблена?
- Не думаю. Взагалі, у нас є ця проблема і у внутрішньому чемпіонаті і на міжнародному рівні, коли проти нас грають жорстко. Ми готувалися, що Звєздан Митрович, знаючи ментальність наших гравців, буде нав'язувати жорстку боротьбу, адже в Чорногорії у нього це спрацювало - наша задня лінія вже на третій хвилині була на трьох фолах. Точно так же спрацювали і словенці, які накрутили темп і нав'язали жорстку боротьбу. Ми, в свою чергу, застопорилися, гра стала академічною і м'яч перестав ходити так, як потрібно, в результаті чого ми втратили ритм.
- Незважаючи на негативні результати, чи є якісь позитивні моменти, які можна виділити в двох останніх матчах відбору?
- Завжди потрібно робити аналіз і шукати позитив від того, що робиш. Радує те, що у нас є потенціал - це найголовніше. Чим більше хлопці, які були в команді, будуть отримувати можливість грати на такому рівні і проти різних стилів, тим більше вони будуть рости. Знову ж таки, є проблема, що у Словенії не було шість основних гравців у складі, у нас п'ять чи навіть більше. З одного боку, так, у нас був резервний склад, але рано чи пізно повинна статися зміна поколінь. Тренерам потрібно переглядати гравців найближчого резерву - на увазі є ще кілька людей, на яких варто подивитися ближче. Але це вже, напевно, наступна частина історії. Прикро, звичайно, що відбірковий цикл закінчується поразками, але в деяких моментах команда виглядала дуже гідно навіть у цьому складі, який все ж є більш-менш експериментальним.
- Після матчів було багато критики на адресу команди. Чи читаєте ви її і як до неї ставитеся?
- Критика завжди повинна бути, але головне, щоб ця критика була конструктивною і по справі. Так, може бути, тренерський штаб міг спрацювати краще, але ми готувалися, виробляли тактику і вона спрацьовувала. Якщо вона не спрацьовувала на самому початку, ми б мали проблеми. Ми намагалися перебудуватися, у нас був не один план на гру, їх було кілька ... Ні в якому разі не хочу ні на кого перекидати провину - ми в одному човні і за всі несемо відповідальність, але в деяких моментах потрібно просто забити штрафні, забити з-під кільця і не втратити м'яч на рівному місці і історія була б зовсім інша. У цьому циклі у нас виникали проблеми з концентрацією на весь матч, а для гравців і для тренерів це найголовніше.
- Втрата концентрації йде через психологію чи через фізичні кондиції?
- Це і те і інше, однозначно. Поклавши руку на серце, не всі приїхали на це ігрове вікно в оптимальних кондиціях. Хтось був після травми, хтось після великої перерви між матчами і це дуже сильно позначалося. Іноді гравці, які грають в чемпіонаті України, були більш підготовленими фізично і не випадали з ритму. Так, прийняття рішень і читання гри у них могло бути не на найвищому рівні, але знову ж таки намагання - це важливо. Словенці за рахунок бажання битися і побиватися досягли результату. Дуже хочу, щоб наші гравці завжди були в такому тонусі. Потрібно так грати і виховувати майбутнє покоління - якщо вийшли на майданчик, грі потрібно віддатися повністю.
- Мені здалося, що, незважаючи на останні невдачі, в команді хороша атмосфера. Як оціните командну хімію?
- Я погоджуюсь. Мені дуже сподобалися останні два ігрових вікна, коли додалася молодь. Нова кров, бажання, позитивна гра в Запоріжжі, матч в Іспанії теж хороший ... Біда в тому, що ми програємо «клатчі». Ми говорили про концентрацію, але в команді повинен бути і лідер, який може вести за собою не тільки за майданчиком, а й на майданчику. У Словенії це був Зоран Драгич, у Чорногорії Боян Дублевич. Виховання лідера - це дуже важливо. Не можу сказати, що наразі у нас є лідер. Це незакінчена історія і тут потрібно працювати, шукати - це сукупність багатьох факторів. Але атмосфера в команді, дійсно, дуже позитивна.
- Який досвід для себе ви винесли з цього відбіркового циклу?
- Ці ігри завжди підтверджують ту стратегію, яка є всередині команди. Показують, як потрібно працювати і виховувати своїх гравців в такому балансі, коли є жорсткий захист, є продумана атака, багато боротьби і, звичайно ж, читання гри. На рівні збірних іноді вражає вміння гравців перебудовуватися і розуміти гру, вміння знаходити правильне рішення на паркеті за короткий відрізок часу. Це стосується і гравців, і тренерів. Від сили чемпіонату, від бажання і прагнення гравців, від роботи тренерів і втілення їх ідей в життя, залежить те, чи будуть наші гравці рости. При цьому не потрібно шукати якісь нові тенденції, завжди потрібно грати в свій баскетбол, але в «стоячку» зараз ніхто не грає і в «стоячку» зараз ніхто не виграє. Потрібно грати в хорошому темпі і швидко приймати рішення.
- Наступний офіційний матч збірної відбудеться аж у листопаді. Що б ви хотіли побажати уболівальникам на цю велику паузу?
- Терпіння, звичайно ж, і зустріти збірну вже в першому домашньому матчем так само, як це було, коли ми грали з Іспанією, з Чорногорією. Це дорогого коштує, коли стільки уболівальників приходить на баскетбол. Хотілося б, щоб позитивні емоції були у глядачів від якості гри команди. Так що бажаю терпіння і вірити в те, що буде ще краще і перемоги будуть обов'язково.
