Вплив американських гравців на європейський баскетбол дуже великий, як в міжнародних турнірах, так і у внутрішніх змаганнях більшості країн Європи. Не залишився в стороні від загальноприйнятої тенденції і кам'янський СК Прометей. Першим легіонером команди став Суприм Ханнах, який провів з Прометеєм всю коротку передсезонну підготовку і з перших же матчів став одним з лідерів кам'янчан. Прийшов час ближче познайомитися з невисоким (180 сантиметрів) атакуючим захисником команди - в гостях у прес-служби СК Прометей Суприм Ханнах.
- Для початку розкажи трохи про свою сім'ю.
- Живу я разом з мамою, сестрою Зої і двома братами - Робертом і Дериком в місті Рочестер, штат Нью-Йорк.
- Яким є Рочестер? Які там кліматичні умови в порівнянні з Кам’янським?
- Це досить велике сучасне місто, за кількістю мешканців посідає четверте місце в штаті. Погода там дещо м'якша, ніж тут, а ось в порівнянні з Баффало, де я навчався в коледжі, вона практично така ж.
- Хто-небудь ще в родині займається спортом?
- Ні, я став першим.
- А хто або що спонукало тебе зайнятися баскетболом?
- Я багато дивився баскетбол по телевізору, з гравців мені дуже подобався Ален Айверсон. Саме його гра стала для мене прикладом і змусила займатися баскетболом серйозно. Ще до школи я ходив в одну християнську організацію, де і почав грати, в школі заняття стали вже більш серйозними.
- У тебе не зовсім звичайне ім'я. Воно щось означає?
- Ім'я дали мені мої батьки (посміхається). Воно перекладається як "найбільший", можливо, цим вони хотіли вибрати мою подальшу долю.
- У баскетбольних трансляціях тебе називають по-різному - Суприм, Ханнах, Шукур. Давай остаточно з'ясуємо ситуацію.
- Суприм - це моє ім'я, Ханнах - прізвище. А Шукур це так зване middle name - середнє ім'я, воно теж вноситься в документи, але використовується рідко. (Макс Конате, який допомагає з перекладом інтерв'ю, тут же додав: "У мене теж повне ім'я - Макс Адам, але Адамом практично ніхто не називає").
- Які спогади залишилися про студентський баскетбол в США?
- Мені пощастило потрапити в хорошу програму розвитку баскетболу в Daemen College. У нашій команді був відмінний тренер, з ним ми вигравали майже всі матчі. Роки, проведені в коледжі, допомогли сформувати у мене менталітет гравця-переможця.
- Судячи про інформації з інтернету, ти був в команді на провідних позиціях?
- Так я дійсно був лідером команди, три роки був її капітаном, користувався довірою з боку тренера, який надавав мені можливість самому на майданчику приймати деякі ігрові рішення.
- Один сезон після коледжу ти провів в команді Rochester Razorsharks. Що це за команда і в яких змаганнях брала участь?
- Це був професіональний колектив, який грав у лізі NAPB. Це загальноамериканські змагання, у нас існує кілька подібних ліг, які грають одина з одною. Але в кінці сезону у нашої команди виникли проблеми з президентом і фінансуванням, і наразі Razorsharks більше не існує.
- І тоді у тебе виник варіант з Україною?
- На мене виходило кілька баскетбольних агентств, я розсилав їм відео зі своєю грою. І тут на мене вийшов один з агентів і запропонував варіант з Прометеєм, цей варіант мені сподобався, оскільки він дуже амбітний і у нього велике майбутнє. Мені спочатку було байдуже, де саме починати грати, оскільки я як спортсмен все одно буду подорожувати по різних містах і країнах і такий початок мені здався дуже цікавим.
- В Україні ти вже кілька місяців. Які враження у тебе склалися про країну?
- Про саму країну сказати щось певне не можу, оскільки майже весь час йде на тренування, ігри, переїзди, вільного часу мало. Мені подобається команда, хороші хлопці, з якими граю разом, подобається, що всі мені намагаються допомогти. Іноді з ними їжджу в Дніпро, де можна добре відпочити. Дуже подобається, що тут дешева їжа (сміється). Дивує велика кількість бездомних собак, в Америці якщо бачиш таку собаку просто починаєш тікати, а у вас тут зовсім не так.
- З ким у тебе склалися найкращі стосунки в команді? Мартеза не пропонувати, це і так зрозуміло.
- З Сергієм Загребою. Він часто кличе мене і інших хлопців в різні ресторани в Дніпрі і тут в Кам'янському, намагається урізноманітнити наш відпочинок.
- Шеф у тебе серйозний, питань немає. Але повернемося до баскетболу в Україні. В середньому ти проводиш на майданчику близько 30 хвилин за матч - це для тебе не проблема?
- Абсолютно ні. Як я вже говорив, в Америці я був лідером команди і мені доводилося грати і повні матчі без замін. До цього я готовий, проблемою це точно не стане.
- Як тобі рівень баскетболу в другому дивізіоні України?
- Тут є команди з різними можливостями. У деяких, на жаль, не дуже хороші фінанси, однак є команди, які можуть собі дозволити придбати якісних гравців іншого рівня. З такими доводиться боротися серйозно, адже нашим завданням є перемога в чемпіонаті, а якщо ми дозволимо собі дати слабину, вони цілком можуть нас обіграти. Тому готуватися завжди потрібно дуже серйозно.
- А яку допомогу надає команді підтримка вболівальників?
- Дуже велику! У всіх проведених матчах підтримка завжди відчувалася, я бачив, що люди насолоджуються баскетболом і в деяких важких іграх вони додавали нам енергії. Я весь час фотографуюся з ними після ігор, вони мені дарують різні подарунки та відносяться дуже позитивно.
- У кубковому протистоянні з Одесою команді довелося боротися з клубом Суперліги Парі-Матч. Які враження у тебе від цих матчів?
- Впало в око, що в складі Одеси гравці помітно більші і вищі, ніж у Вищій лізі, дуже багато було фізичної боротьби. Але по цих матчах склалося враження, що нашій команді цілком під силу дати бій багатьом колективам Суперліги Парі-Матч. Так, нам не вдалося пройти далі в Кубку, але ми все ж виграли гру в Одесі. І це при тому, що два гравці - Макс (Конате) і Сергій (Старцев) прийшли в команду тільки перед цим матчем і часу зігратися у нас майже не було.
- На Новий рік Прометей отримав кілька днів відпочинку. Як ти провів свята?
- З'їздив в Дніпро на невеликий шопінг, у нас в команді був банкет, який мені дуже сподобався. А Новий рік з Сергієм і Мартезом зустріли в готелі.
- А як у тебе справи з спілкуванням з мешканцями України?
- Деякі слова вже вивчив - "спасибі", "будь ласка", номера комбінацій - "один", "два", "три", "чотири", "п'ять", "на добранiч", "доброго ранку" (все це Суприм вимовляє цілком чітко і правильно). Крім того, що я більш-менш розумію деякі слова, я на тренуваннях стежу за мімікою тренера і коли чую знайомі слова, то практично розумію, про що йде мова.
- Зможеш купити в магазині що-небудь самостійно?
- Так. І коли ми їздили на шопінг в Дніпро, і коли тут заходжу в продуктові магазини - проблем практично не виникає.
