Другий рік поспіль дворазовий чемпіон НБА Станіслав Медведенко проводить у мальовничому куточку Києва, Микільській Слобідці, на збудованому власним коштом баскетбольному майданчику, Битву Районів. Аматорські команди Києва, зформовані за районним принципом, виявляють найкращу. Чому Медведенку не байдуже?
- Цим проектом ми розвиваємо аматорський баскетбол у столиці. Цього зараз бракує – щоб люди могли прийти, провести досуг на свіжому повітрі, і найголовніше, ми не просто намагаємося піднімати аматорський баскетбол, ми прагнемо перетворити його на сімейний вид спорту. Ви бачите, зараз навкруги чимало не лише кремезних хлопців – усі приходять родинами, з малими дітьми. І ми прагнемо прищепити малечі баскетбол змалечку. Щоб діти дивилися на батьків, або ж просто на видовище Битви Районів і йшли записуватися до баскетбольної секції.
- Чи не запозичили Ви цей формат під час зіркової кар’єри в НБА?
- Взагалі-то я часто буваю по справах за кордоном, не лише у США, підмічаю усі цікавинки, намагаюся адаптувати якісь проекти для України. Звісно, усе адаптувати не вдається, і простол скопіювати і перенести у наші суворі реалії також, але тим не менш якісь напрацювання маємо. У нас вже започатковано свої традиції, другий рік граємо і Битва Районів набуває популярності.
- Гравці, які представлені у Битві Районів – усі з баскетбольним минулим? Важко було їх залучити до цього?
- Насправді, з цим проблем не було, заявок було чимало. Тим більше, коли торік ми зробили перший чемпіонат, він став для нас своєрідним індикатором. Ми хотіли подивитися, чи має він право на життя. Але як показав другий сезон – інтерес зріс, чимало людей почали цим займатися, маємо широкий спектр учасників – від тих людей, хто свого часу грав професійно до тих, хто рік-два тому познайомився з баскетболом.
Читайте:
- Якщо вже приходять сім’ями на Битву Районів, ви продовжуватиме цю справу?
- Звісно, за будь-яких обставин. У нас тут взагалі унікальне місце – на березі Дніпра, парк, люди приходять, відпочивають і проводять час під акомпанемент баскетболу.
- Навіть випадкові відпочивальники мимоволі стають співучасниками дійства.
- Я наведу приклад: коли ми зробили цей майданчик і почали проводити турнір, у нас тренери з найближчих баскетбольних секцій почали жалітися, що не можуть усіх дітей прийняти до секції, бо не мають часу, аби усіх переглянути і приділити усім увагу. Навіть у нас була тут така пропозиція, щоб відкривати тут баскетбольну палатку і продавати м’ячі. Бо усі ходили і запитували – де можна взяти м’ячики і покидати їх у кошик.
- Це Вам бальзам на душу, як автору ідеї.
- Я сам починав з таких турнірів і сподіваюся, що з цього майданчику вийде майбутній чемпіон, який себе проявить і буде успішно грати не лише у Європі, а може навіть в НБА. То ж, чим більше у нас буде таких майданчиків і турнірів, тим більше у нас буде популярним спорт і зокрема баскетбол. У нас буде більше команд і більше людей, які захочуть реалізувати себе у цьому виді спорту. А баскетбол – сама по собі гра дуже цікава і не грати у неї просто неможливо.
