На 69-му році життя перестало битися серце видатного українського баскетболіста Олександра Сальникова. Він був одним з найсильніших снайперів українського, радянського, європейського баскетболу 70-х – 80-х років.
Вболівальники і досі згадують його феноменальні кидки здалеку. 1977 року у матчі чемпіонату СРСР Будівельник – Динамо Тбілісі у Києві гравець господарів Сальников набрав 66 очок. Це досягнення зафіксували, як своєрідний рекорд Радянського Союзу, який так ніхто і не перевершив.
В одній з перших ігор чемпіонату СРСР-1974 ленінградський «Спартак» грав з киянами. Будівельник переміг з перевагою в одне очко. Сальников набрав 32. Останній, вирішальний для команди м’яч він закинув за секунду до сирени, перегравши під кошиком олімпійського чемпіона Бєлова. За перебігом подій у матчі уважно стежив з трибун головний тренер збірної СРСР Кондрашин і вже не мислив відтоді складу збірної без Олександра. Сальников не забарився віддячити вже на найближчому Чемпіонаті світу у Сан-Хуані. Останній ігровий день, кульмінація змагань – матч США – СРСР. Того вечора Сальникову вдавалося усе – як наслідок 36 набраних! Українця визнають найкращим гравцем чемпіонату, американці нагороджують епітетами «ракета» та «пікіруючий бомбардувальник». Вражені його талантом менреджери з НБА запропонували хлопцю контракт на 2 млн доларів, той, ясна річ, відмовляється – я лікар, баскетбол – хобі. Хіба могла бути відповідь іншою за тих часів?
Після завершення кар’єри Сальников деякий час працював у Лівані. Згодом його бейрутська команда виборола титул чемпіонів тієї країни.
Наприкінці 90-х він повернувся до Києва. Долучався до різних баскетбольних проектів в Україні.
Федерація Баскетболу України висловлює щире співчуття близьким та рідним Олександра Сальникова. Пам’ять про нього назавжди залишиться у серцях шанувальників його таланту.
Заслужений майстер спорту СРСР, дворазовий бронзовий призер Олімпійських Ігор, чемпіон світу, дворазовий чемпіон Європи… Олександр Петрович Сальников – земля Вам пухом.
