Один із найбільш знакових гравців в історії Черкаських Мавп Олександр Кольченко повернувся у клуб. Після підписання контракту капітан чемпіонського складу розповів, як вирішив знову грати у Черкасах та поділився очікуваннями від нового сезону.
– Сашо, вітаємо тебе знову у Черкасах. Чому вирішив повернутися до Мавп? Як швидко погодився на контракт?
– Дякую за привітання. Дуже радий, повернутися у, фактично, мій другий дім. Я тут відіграв чотири сезони, у мене хороші стосунки залишилися із тренерами Максимом Міхельсоном та Миколою Кірсановим. Після завершення сезону ми спілкувалися, вони мені повідали всі деталі. Я зрозумів, що цьогоріч буде сильна команда.
Над пропозицією особливо не думав. Я розумію і знаю, що мене чекає в Черкасах, як все влаштовано в клубі. Знав уже комплектацію українських гравців, тренери розкрили мені всю серйозність і налаштування на сезон, сказали, які будуть цілі в команді. Мені це все підходить. Хочу своєю майстерністю і вміннями допомогти команді у новому сезоні досягти усіх цілей.
– Чи розглядав варіант із продовженням контракту з Тернополем?
– Після сезону президент з нами говорив і сказав, що для всіх двері у клуб відкриті. Але у професійній кар'єрі бувають моменти, коли гравці залишають клуб після одного сезону, рідко, коли хтось тривалий час грає в одному клубі. Я раніше говорив, що в Тернополі мені було добре, хороші люди в команді, гарне місто, мені було комфортно. Але є різні обставини, сімейні причини. Наша ветеранська трійка - я, Андрій Агафонов і Андрій Кальніченко, всі ми хотіли бути ближче до дому. Андрій Агафонов вирішив повернутися до Одеси, Андрій Кальніченко поки у роздумах, а в мене виник варіант у Черкасах. Тут хороше і затишне місто, має бути сильний склад, тому довго не думав.
– У вас у Тернополі вийшов досить боєздатний колектив, як оціниш сезон для тебе?
– Вважаю, що можна було продемонструвати дещо кращий командний результат. Вважаю, що досить невдало зіграли у першому раунді в плей-оф, програли 0:3 Запоріжжю, хоча по сезону показали, що можемо перегравати цю команду. Звісно, плей-оф – це зовсім інший турнір, інший баскетбол. У плей-оф на перший план виходить гра характерів, концентрація і майстерність. Не хочу принижувати заслуг Запоріжжя, ця команда на високому рівні пройшла плей-оф, була у хорошій формі і продемонструвала результат. Для Тернополя як дебютанта Суперліги сезон був непоганий, але, знову-таки, вважаю, що мали зіграти краще і показати інший результат.
– Ти грав проти Мавп у чемпіонаті, чи були ці матчі для тебе особливими? Чи помітив якісь зміни черкаській команді у порівнянні з тим часом, коли ти тут грав?
– Особливої мотивації грати проти Мавп не було. Як професійний гравець, я на всі ігри налаштовуюся, неважливо це твоя колишня чи, можливо, майбутня команда. Гравець скрізь має викладатися на всі 100 відсотків. Звісно, тренери Мавп робили скаутинг і розбирали гру Тернополя і на мені робили якісь акценти. Вони знають мої сильні і слабкі сторони. Але особливих складнощів не було. Намагаєшся знаходити своїх опонентів. Всі чотири матчі були різними, десь вигравали ми, десь Черкаси.
Стосовно змін, мені складно судити, адже якусь внутрішньоклубну кухню я не знав і це не коректно посеред сезону щось дізнаватися. Ми місцями говорили з хлопцями. Наскільки розумію, провальний старт сезону пов'язаний із тим, що команду вразив коронавірус, хтось довше, хтось швидше відновлювався, до того ж, були зміни легіонерів і українців. Далі команда вийшла з цього піке і демонструвала хороший баскетбол і заслужено вийшла до фіналу Кубка України.
– Що скажеш про міжсезоння у Суперлізі. Наскільки вимальовується серйозний турнір?
– Ми щороку говоримо, що рівень чемпіонату зростає, відчуваю, що так буде і цього разу. Якісь команди стають на порядок сильнішими, інші підтримують свій рівень і також підсилюють. Головне, що ніхто не відкочується в плані розвитку, не знижує планку. Цього сезону має додатися ще нова команда – Кривий Ріг. Це добре, коли розширюється географія. У минулі роки з Кривим Рогом завжди було складно грати, у цій залі було непросто. Стосовно підписань, помітно, що клуби підписують сильних легіонерів, людей з іменами. Але в баскетбол грають не прізвища, а люди. Все залежить від того, як ти будеш готовий до конкретного матчу. Тому зараз хвилюватися і вже в липні віддавати комусь медалі і персні – неправильно. До того ж, минулий сезон показав, що всі команди можуть грати з усіма і дивувати. Наприклад, головний фаворит, Прометей, на папері був сильний, але буксував упродовж усього сезону і лише наприкінці видав сильний відрізок і заслужено став чемпіоном. А приклад Запоріжжя доводить, що всі команди мають шанси і можуть дивувати. Сподіваюся, що Черкаські Мавпи цьогоріч будуть такою командою.
– Коли плануєш приїздити до Черкас?
– Очікую, що вже до середини серпня прибуду у місто, коли стартуватимуть збори. Я вже зараз почав готуватися, до тренувального табору хочу підійти максимально готовим.
– Чи плануєш привезти сім'ю до Черкас?
– Поки це питання ще не віришили, у нас двоє діток. Старша донька тільки перейшла у п'ятий клас, тому ми з дружиною думаємо, як краще вчинити для неї. Бажання дорослих – це одне, але важливіше зробити якнайкраще для дитини. Також у нас росте молодша дитина. Звісно, хочемо бути разом, тому поки думаємо, як краще зробити.
– Уся баскетбольна родина Черкаських Мавп дуже радісно сприйняла звістку про твоє повернення. Наостанок, що скажеш нашим уболівальникам?
– Упродовж сезону я постійно отримував багато теплих слів та привітань з різними святами від уболівальників із Черкас. Я з багатьма спілкуюся, підтримую зв'язок. Усе ціную і відчуваю увагу до мене. Усім уболівальникам бажаю, щоб протягом сезону ви максимально насолоджувалися результатами і грою, яку демонструватиме команда. Бажаю, щоб цього року Мавпи знову приміряли нагороди найвищого гатунку.
