БК Одеса виступила на передсезонному турнірі в Миколаєві – Меморіал Махайла Литовки. Одесити перемогли столичний Київ-Баскет, Миколаїв та в запеклій боротьбі на останній секунді в один бал поступилися южненському Хіміку.
Враженнями та деякими висновками після турніру поділився головний тренер одеситів Олег Юшкін.
Для Одеси це була перша перевірка сил. Ми ще далекі від оптимальної форми. У нас пройшов досить інтенсивний збір з акцентом на ЗФП. А за час, який ми провели в залі, команда тільки почала працювати над грою в атаці. Про захист ми поки не говорили - це підтверджується тим, що в двох матчах ми пропустили більше 90 очок. Але, повторюся, це тільки початок. І тому для мене було важливо побачити інші моменти. Якщо підводити якийсь підсумок, то можу сказати наступне. По-перше, нам є, над чим працювати у багатьох аспектах. По-друге, я дуже задоволений тим, що побачив в Миколаєві дружний і згуртований колектив. Хлопці добре спілкуються один з одним, у нас завжди була активна лава, гравці в деяких ситуаціях змогли "з листа" втілити те, про що ми говорили в тайм-аутах. Українські баскетболісти добре прийняли легіонерів, що, безумовно, є важливим фактором. І, на мій погляд, на базі такого колективу ми можемо побудувати хорошу команду.
Цікавою вийшла гра з господарями - МБК Миколаїв. На жаль, упродовж всього турніру ми не могли розраховувати на Арнолдса Хелманіса. Він прибув до нас з невеликим ушкодженням. Зараз з ним все в порядку, він працює в загальній групі з повною віддачею. Але, знаючи Арнолдса, я розумів, що в грі він буде викладатися на сто відсотків. І тому я вирішив не ризикувати його здоров'ям, давши гравцеві час остаточно відновитися. Також в грі з Київ-Баскетом за дві хвилини до кінця невелику травму отримав Олександр Тищенко, якого ми також вирішили поберегти. Коли ж в матчі з Миколаєвом ми почали втрачати наших гравців через перебір фолів, команді довелося різко перебудовуватися. Це було непросто зробити, але я вдячний гравцям за те, що вони впоралися з цією ситуацією. Що стосується персональних зауважень, то ми, звичайно, ці моменти обговоримо. Але у випадку з Ярославом Скрипцем та Романом Новіковим я прекрасно розумію причину - адже все літо вони провели в іграх 3х3. А там зовсім інший підхід до гри і до боротьби. Так що тепер хлопцям доведеться перебудуватися на класичний баскетбол. І, напевно, на це буде потрібно якийсь час.
Як команда сприйняла поразку в матчі з Хіміком? Звичайно, для нас це був болючий удар - навіть незважаючи на товариський статус поєдинку. Ми не можемо виграти у южненців вже в восьми іграх поспіль. Так що тут вже не до поділу на офіційні і неофіційні ігри. Але, в той же час, ми отримали гарний струс. І з точки зору майбутньої роботи над помилками це був корисний матч.
Чи приємно було посісти на турнірі перше місце? Коли ми їхали до Миколаєва, то не ставили перед собою ніяких турнірних завдань. Але ж ми всі спортсмени. Тому коли починається гра, у нас з'являється азарт. І, звичайно, в кожній зустрічі хлопці хотіли себе проявити і опинитися сильніше суперника. А підсумкова перемога - це, звичайно, приємний бонус, який повинен додати нам упевненості в своїх силах.
