Під час перебування у рідному місті, а канікули пов’язані з міжсезонням, вихованець СДЮСШОР №2, нині школи ім. Літвака, капітан національної чоловічої збірної України В’ячеслав Кравцов знайшов час, аби відвідати рідну альма-матер.
Після спілкування з директором школи Олексієм Дібертом, а також тренерами і працівниками школи Вячеслав ознайомився з проектом Одеської шкільної баскетбольної ліги ОШБЛ. Виконавчий директор Одеської міської федерації баскетболу Сергій Стразов стисло розповів Кравцову про плани запуску масових шкільних змагань і запропонував знаменитому одеському гравцю стати обличчям проекту. Той залюбки відповів згодою.
Вячеслав Кравцов: «Полностью поддерживаю проект, и надеюсь, он будет реализован в полной мере! Все начинается с детского баскетбола. Это тот период, когда у тебя идет привыкание к спорту, возникает любовь к спорту, в частности, к баскетболу. И когда ты окунулся в это – просто так он тебя уже не отпустит. Всю жизнь ты будешь относиться к баскетболу в каких-то ролях: станешь профессиональным игроком, любителем или будешь работать в баскетбольной структуре. Эта любовь остается на всю жизнь».
Вячеслав Кравцов відвідав ряд тренувань юнаків у рідний школі і провів фотосесію у Музеї баскетбольної слави.
Заступник голови одеської міської федерації баскетболу Віталій Радов, який був присутнім під час відвідин Кравцовим СДЮСШОР-2 ім. Літвака, так прокоментував цю подію: - «Посещение Вячеславом школы – это очень яркое событие, особенно сейчас, летом, когда баскетбола не хватает. Визит воспитанника в родную школу после определенных успехов – это общепринятая во всем мире практика. Если говорить о Славике лично, то это достаточно скромный человек, всегда доступен он и сейчас. Он позитивный и у него нет никакой звездности. Славик и в игре всегда был, если так можно сказать, «чистым» спортсменом. У него никогда не было какой-то задиристости – играет он с высоко поднятой головой. У одесситов всегда была гордость за Вячеслава Кравцова. Дети могут равняться на него не только как на спортсмена, но и как на человека. Кстати, буквально недавно вспомнили моменты его карьеры, когда Славик играл еще за свою общеобразовательную школу, а я в то время судил. Я тогда и подумать не мог, что он вырастет в одного из ведущих центровых Европы. Приятно, что из школы имени Бориса Литвака выходят спортсмены такого уровня».
За матеріалами ОГФБ