Один із лідерів Черкаських Мавп, Кемерон Джонс може записати сезон-2020/21 собі в актив. 32-річний американець зіграв 31 пєдинок у Суперлізі Паріматч і в середньому за гру здобував 13.6 очка, 4.9 підбирання та віддавав 4.6 передачі. Американець став найкращим снайпером команди з-за тричкової дуги (42.5%). Окрім лідерських якостей на майданчику, Джонс проявив себе як хороший ментор для молодих гравців команди. Після більше ніж восьми місяців у Черкасах баскетболіст вирушив до США. Перед від'їздом пресслужба черкасців поспілкувалася із Кемероном про сезон.
– Кемероне, як в цілому оціниш цей баскетбольний сезон?
– Ми стартували досить невдало. Але поступово почали вибиратися із цього положення. Повернули Діона в команду, нарешті видужав я та набрав кондицій, потім додали до команди кілька нових частин у вигляді Кема (Янга прим.) і Аарона. На фініші сезону ми демонстрували досить непоганий баскетбол. І в серії з Київ-Баскетом у нас були шанси, але програли два матчі на виїзді. У домашній грі також віддали всі сили, але не вистачило. Було багато помилок впродовж усієї серії. Але, тим не менше, не скажеш, що ми програли її без шансів.
Найскладнішим нашим моментом був старт сезону, коли ми програвали матчі, команда хворіла, були травмовані, я не грав. Мене тішить, як ми пройшли крізь ці проблеми і загартувалися як один колектив. У другій частині сезону грали дуже добре, дійшли до фіналу Кубка України. Тобто в цьому сезоні є що згадати, є що занести собі в актив.
– Це був досить тривалий сезон, із зупинками в чемпіонаті, перенесенням ігор, згодом були матчі у баблі. На фініші сезону як ти себе відчуваєш, у фізичному та моральному плані?
– Очевидно, що це був дуже довгий і непростий сезон. Так, є втома. Але ми професійні спортсмени, це наша робота. Тому наше завдання проходити через це, змагатися, працювати на тренуваннях та віддавати всіх себе на майданчику. У кожному чемпіонаті є передсезонка, сезон і постсезон. Цьогоріч у постсезоні нам не вдалося довго пограти.
– Як часто у твоїй кар’єрі сезон був таким тривалим?
– Коли я грав у Фінляндії, у нас була чемпіонська серія ще у травні. Тому я покинув країну аж на початку червня. А зазвичай, сезони завершувалися у кінці квітня чи на початку травня. Коли сезон довгий – це важко, але я радий грати якомога більше. Це моя робота, тому я завжди готовий приносити користь команді.
– Значну частину сезону через пандемію ви грали без уболівальників, згодом лише з частиною глядачів на трибунах, були постійні зміни у кількості фанів. Із заповненими трибунами ви грали дещо краще. Наскільки цей фактор визначальний?
– Дуже складно грати без фанів, тому що ти завжди налаштований на матч, але коли є вболівальники на трибунах, вони ще більше тебе заряджають. Вони відчувають нашу емоцію, те, як ми віддаємося і дають нам свою енергію. Я дуже вдячний нашим фанам за цей сезон. Я грав у багатьох країнах, де були різні люди, різні вболівальники. Цього сезону фани не могли заповнити арену на всі 100 відсотків, але навіть та кількість, що була – допомагала нам. Фанати Мавп одні з найкращих, що були у моїй кар’єрі, однозначно. Дуже приємно, коли люди зустрічають тебе на вулиці, вітаються, говорять хороші слова. Помітно, що в місті знають про команду, вболівають.
– Як оціниш нашу команду цього сезону. В чому головна сила Черкаських Мавп?
– У нас цьогоріч був досить міцний і різноманітний склад. У нас була хороша група ветеранів, а разом з ними молодих гравців, які були завжди енергійними і віддавалися на тренуваннях та іграх, давали хороший супротив лідерам на тренуваннях. У нас був хороший мікс гравців – дуже талановитих українців, а також сильних американців поруч. Також слід відзначити командну хімію, всі українці та американці мають хороші стосунки. Я не назву жодного гравця в команді, якому хтось би не подобався. Абсолютно всі – хороші люди, не було тих, хто розладжував би атмосферу чи мав якісь погані звички. У нас усіх хороші взаємини, це впливало на результат команди і на весь процес. Було приємно працювати і бути в цьому колективі.
– Що ти виніс для себе з цього сезону? Персонально для твоє кар’єри, що він дав?
– Я вважаю, що цей сезон для всіх став великим випробуванням. Ми опинилися в іншій ситуації, у якій не були до цього. Для мене цей сезон був непростим, я зламав руку на початку чемпіонату, пропустив два місяці. Це був складний час і те, як я проходив весь цей етап, це допоможе мені в ментальному плані. Отримав купу нового досвіду. Я грав у новій країні для себе, в Україні. Провів досить непоганий персональний сезон. Неодмінно в майбутньому розповідатиму своїм дітям про Україну і Черкаські Мавпи. Отримав багато позитиву для себе.
– Ти в Україні провів більше восьми місяців зі своєю дівчиною, Терезою. Встигли за цей час стати повноцінними жителями Черкас?
– Завдяки Терезі мені було значно краще у Черкасах. За весь цей період ми досить непогано обжилися, відкривали для себе нові місця, вже маємо улюблені ресторани та кафе. Особливо гарно, коли стало тепло, на вулиці сонячно. Навесні Черкаси – дуже гарне місто, світле і сонячне. Мені сподобалося тут.
– Наприкінці, щоб ти сказав уболівальникам Черкаських Мавп?
– Все, що можу сказати – я дуже вдячний, що міг грати в Україні за Черкаські Мавпи цього сезону. Враховуючи те, що через пандемію багато гравців пропустили цей сезон, чемпіонати проходили в особливих форматах, я радий, що грав цього року. Я знаю, що ця команда має хороших гравців, хороші традиції. Ви вигравали чемпіонат кілька років тому. Було приємно вчити молодих гравців, грати з ними і бачити їхній прогрес. Також радісно бачити вболівальників Черкаських Мавп. Зичу всім всього лише найкращого!
