18-річний вихованець «Черкаських Мавп» Ігор Сергеєв готується вже до свого третього сезону в Суперлізі Парі-Матч. Цьогоріч молодий центровий провів у чемпіонаті 22 гри, будучи стабільним гравцем ротації. Зараз Ігор потрапив до табору молодіжної збірної України. У новому сезоні баскетболіст прагне здійснити ще один ривок у своєму розвитку та готовий боротися за більш вагому роль в команді, про що розповів клубній прес-службі.
Читайте: Сеад Хаджифейзович: навіть не вів переговори з іншими клубами
– Ігорю, три тривали час був без баскетболу. Наскільки складно було входити у форму після карантину? І як зараз себе почуваєш?
– Перші тренування були складні. Зрозуміло, що на карантині ми трохи займалися. Хтось бігав, хтось виходив покидати в кільце, займався вдома. Але коли почали займатися разом, то було складно, особливо перші дні. Адже з м’ячем майже на працювали. Але поступово набрали темп. Зараз все робили все добре. Наш літній збір пройшов продуктивно, ми згадали наші взаємодії. Хоча займалися лише молоді гравці, але ми добре використали цей час. Тренери також могли побачити найближчий резерв.
– Ти поїхав до табору збірної України. Яка мета цього збору?
– Приємно, що мене запросили до збірної U-20. Шкода, що через пандемію цьогоріч не буде молодіжних чемпіонатів Європи. Тим не менше, такий збір допоможе нам усім ближче роззнайомитися, попрацювати. До того ж, тримати себе в ігровому тонусі перед стартом підготовчої роботи до сезону.
– Влітку над чим працюєш? На що робиш більший акцент?
– Ще під час карантину я багато уваги приділяв фізичній формі. Завдяки тренерам, які розписали мені програму, я багато працював. Займався у тренажерній залі. Влітку з командою ми працювали над координацією, що для великого гравця дуже важливо. І головне – мені треба набирати масу.
– Як іде цей процес? Багато вже встиг набрати?
– Трохи вдалося набрати. Але ще потрібно працювати в тренажерному залі, щоб ще набрати, бути сильнішим. Адже у нас в Суперлізі багато сильних і габаритних центрових. Щоб можна було з нимим на рівних штовхатися – треба працювати.
Зараз моя вага – 107 кілограмів. Конкретної цифри, скільки набрати, немає. Треба дивитися по відчуттях і по тому, як себе буду показувати. Щоб набрати 115 чи 120 кг - такого немає.
– Як оціниш цей сезон для себе?
– Для мене цей сезон був перший, де я вже стабільно грав, отримував ігровий час. Якщо до цього я виходив на 2-3 хвилини. То тут тренер випускав мене і в стартовій п’ятірці, і так давав багато часу. В середньому я грав по 10 хвилин. Це хороший показник. Тому сезон для себе вважаю проривним. Я міг себе показати тренеру, на що я здатний. Стосовно командного результату, ми непогано почали набирати хід. Покращували гру, і кінцівку провели б ще більш впевнено. Але все закінчилося раптово через пандемію. З іншого боку, треба стабільно грати весь сезон, щоб не було таких проблем.
– Які ключові моменти сезону для себе згадаєш? В чому саме ти здійснив прорив?
– У мене були непогані ігри. Матчів п’ять було, коли я виходив на майданчик і здобував 4-6 очок за три хвилини. Далі спокійно грав. Коли виходиш, одразу впевнено починаєш, далі легше. Команда підтримує, старші партнери, легіонери, молоді гравці. У мене були такі матчі. Ще пам’ятаю коли ми грали в Харкові, тренер мені сказав тримати Джина Тіга, не пускати його у трисекундну зону. Я намагався це зробити. Було складно. Запам’ятався цей матч.
– Які завдання ставиш перед собою на прийдешній сезон?
– Звичайно, хочу щоб перемагала його команда. Командний результат – на першому місці. Також кожен гравець хоче мати гарну статистику. Я не виключення. Загалом же, як і минулого сезону, так і зараз хочу зі стартових ігор показати тренеру, на що я здатний. Показати, як я працював, своїм бажанням довести, що я можу отримати більше ігрового часу. Все довести грою і роботою. Що я можу вже з кимось досвідченим грати на рівних, що мене не продавлять, що в захисних і атакувальних якостях я не підведу.
– Ти досить спокійний хлопець. У молодих баскетболістів часто протягом матчу виникає мандраж, вони бояться йти в контакт, чи перегорають після кількох помилок. У тебе з цим немає проблем?
– Зараз у мене такого вже немає. Звичайно перед першою грою сезону є мандраж. Але з першими секундами на майданчику він проходить. Я вже маю певний досвід, тому все добре. Пам’ятаю у свій перший сезон, коли мене випустили у матчі плей-оф проти «Запоріжжя», на мені сфолили, я підхожу на лінію штрафних, а в мене руки й ноги – все трясеться. Було складно виконати кидок. Забив перші очки, і далі стало спокійніше. У другий сезон було вже легше.
– Команда збереться у серпні. Які очікування від першого збору?
– Дуже бракує баскетболу. Очікуємо з нетерпінням початку роботи. Хочу якомога краще підготуватися, щоб у хорошій формі та кондиціях підійти до нового сезону.
