У чемпіонаті Вищої ліги друга команда Черкаських Мавп була однією з наймолодших. Долаючи травми та коронавірус черкасці в підсумку фінішували 14-ми серед 17-ти учасників.
Про набутий досвід та прогрес молодих гравців розповів головний тренер другої команди клубу Георгій Ступенчук.
– Після завершення сезону команда не припинила тренуватися. Розкажіть, над чим зараз працюте?
– Після чемпіонату ми не завершили тренування, а продовжуємо працювати. Ті, хлопці, що працюють із нами, у всіх є свої завдання. Вони продовжують навчання. Займаються над індивідуальною майстерністю - це кидки, переміщення, якісь зв'язки в комбінаціях, захист, підстраховка. Все це робимо не кваплячись. У нас дуже молода команда, тому головне, щоб хлопці навчилися і розуміли те, що ми від них вимагаємо.
– Як оціните цей сезон для дублюючого складу?
– Сезон був дуже нервовий і складний. За підсумками чемпіонату наша підгрупа виявилася сильнішою за іншу. Всі представники нашої групи пробилися далі, ніж суперники. У фіналі грали команди з нашої групи. Три команди із топ-4 чемпіонату – це команди з нашої групи. Слід відзначити, що ми дуже омолодилися. Нас підкосили травми, у Сергія Скіри і Дмитра Нагорного, який отримав травму. Фактично на старті чемпіонату ми лишилися без основного першого і п'ятого номера. І, звісно, коронавірус косив нашу команду. Подекуди на тренуваннях працювало 7-8 осіб, 5-6. Відпрацювати якісь командні взаємодії ушістьох, для молодих хлопців дуже складно. В іграх було складно. Деякі матчі ми виграли. Переграли команду Южного і Львова. Можливо нас місцями недооцінювали, але це не применшує нашої заслуги. Хлопці викладалися в усіх матчах на 100 відсотків. Я впенвений, що вони підтягнуть фізичну підгтовку і їм буде легше. Дві гри поспіль грати проти потужних команд і дорослих чоловіків дуже складно. Були нюанси, непорозуміння, можливо якесь невміння, не завжди розуміли, що потрібно зробити в тій чи тій ситуації, швидко прийняти рішення. Після тайм-аутів не завжди вони все виконували і під тиском часто помилялися. Чотири перемоги здобули та одну перемогу в кубку. Навіть у цьому складі ми грали і боролися.
– Попри всі труднощі зі складом, незважаючи на велику кількість поразок, розгромних результатів було не так багато. З чим це пов'язуєте?
– Хлопці викладалися, дуже часто непогано проводили саме другу гру, а не першу. Можливо, десь нас недооцінювали. Дуже непогано грали із командою Рівного - це віце-чемпіон Вищої ліги. Ми на виїзді програли їм всього у 7 очок. У певний момент вони не знали, кули від нас діватися. А це клуб – де півскладу – гравці, які пройшли Суперлігу. Але нам десь не вистачило фізичних сил і досвіду.
– Як оціните розвиток молодих гравців цього сезону?
– Наші хлопці дуже виросли за цей рік. Хлопці отримали колосальний досвід того ігрового часу, який отримали. Вони не сиділи, як запасні гравці. Вони грали по 30 хвилин. Кіріл Крутогуз дуже додав цього сезону. Минулого року він мав по 5 хвилин на майданчику, а цього сезону грав 30, а місцями навіть 40. У другому колі фактично не втрачав м'яч, дуже хороший сезон.
Хороший прогрес продемонстрував Назар Холод. Місцями хлопець своєрідний – довго розкачується в іграх. Але потенціал – колосальний, у нього зріст, всі дані. У фізичному плані він сильніший за всіх. Я впевнений, він ще додасть у антропометрії. В одному з турів Вищої ліги Назар відіграв чотири гри по 30+ хвилин у кожному матчі, потім повернувся до Черкас і тут провів тур ВЮБЛ, де теж зіграв чотири гри. Хлопець провів 7 матчів за 7 ігор і витримав це все.
Семерич і Токовенко протягом сезон показали, що можуть грати на цьому рівні. Десь їм заважали хвороби, випадали через коронавірус, важко набирали форму. Але всі вони можуть записати собі цей сезон в актив.
Юра Романовський дуже прогресував. Він грав на позиціях з 1 по 3 номера. У нього традиційно хороша техніка і він додає в усіх компонентах, але йому дуже заважають травми.
Владислав Єфіменко – наймолодший в команді. Я спочатку його підпускав, він не боявся, робив те, що я його просив, виконував свою роль. Але кінцівку сезону пропустив через травму гомілкостопа.
– Зараз тренування дублюючого складу фактично відкриті, ви переглядаєте новачків. Які гравці вам потрібні?
– Шанси є в усіх. Приходять хлопці, просяться з аматорської ліги. Прийшов один, другий – не підійшли. Зараз попросився місцевий хлопчина з аматорської ліги, чому не дати йому шанс? Дивимося, як вони себе проявлять влітку. Зараз у нас індивідуальна підготовка, а в серпні подивимося, як вони будуть готові пройти фізичний курс підготовки, тактику. Дивимося перспективних хлопців Черкаських Мавп-05 – це той потенціал, який має прийти до нас.
– Що скажете стосовно планів Федерації баскетболу України по реформуванню Вищої ліги?
– Наскільки я розумію, рівень значно підвищиться. Наша команда, можливо, опуститься у Першу лігу. Але поки нічого не відомо. Можливо, для цієї молодої команди це було б і краще. Тому що Перша ліга – також непоганого рівня турнір. Цим хлопцям місцями складно грати проти дорослих команд, проти чоловіків. Місцями вони бояться.
– Ви часто відвідуєте матчі команд баскетбольної школи Черкаських Мавп. Як оціните виступи дітей цьогоріч?
– В Україні існує небагато таких академій – є Черкаси, Южне і Дніпро. Це ті академії, які працюють при команді Суперліги. Те, що я побачив тут, мені дуже подобається. 2008-09 рік – дуже хороші команди, зараз їм поки не вистачає зросту, але вони дуже перспективні. 2010-ий рік – найменші і дуже перспективні юнаки, одразу взяли друге місце. Стосовно дівчаток, то Олена Фатнєва і Наталія Євтушевська гарно працюють із дівчатками, тішить їхній прогрес. Бачимо скільки дітей займається баскетболом, всі займаються спортом, є спеціальні класи. Це хороша робота клубу. У 18-ій школі є чудова зала, якісні умови для дітей. Наше завдання допомагати дітям, працювати далі і спрямувати їх у правильний бік, розвити у них найкращі якості.
