До однiєї з головних ігрових переваг Прометея належить досить впевнена гра команди під обома щитами. Після новорічної перерви кам'янчани за кількістю підбирань поступилися суперникам лише в дуже невдалих для себе матчах в Харкові і Києві. І важлива роль у домінуванні червоно-білих при підбираннях належить їхньому американському бігменовi Джейлону Міллеру. Його вiдсутнicть в грудні через травму відразу ж відчули партнери, на чому в одному зі своїх інтерв'ю зробив акцент капітан команди Денис Лукашов. У паузі між поєдинками першості Джей Ді (так усi його називають в команді) дав інтерв'ю клубній прес-службі.
- Джей Ді, ти з самого початку сезону виступаєш за Прометей. Встиг уже пристосуватися до нового для себе баскетболу, до нашої країни?
- Так, минуло вже достатньо часу з моменту, як я став гравцем Прометея. Ми постійно працюємо над вдосконаленням своєї гри, оскільки сезон дуже довгий, а ліга - сильна. Я себе добре відчуваю в своєму клубі.
- У європейському баскетболі побачив великі відмінності від того, до чого звик у себе вдома?
- Відмінності вельми істотні. В університеті я грав поруч з великою кількістю високих, атлетичних, стрибучих хлопців. Тут більше не так обдарованих фізично баскетболістів, але вони мають гарну техніку і є навченими гравцями.
- Твій університет Texas Christian University досягав якихось великих успіхів на своєму рівні?
- Я грав за команду саме в тому сезоні, коли вона в своїй Конференції досягла кращого результату в історії.
- Твоя комплекція дозволяє тобі грати і в американський футбол. Чи займався цим видом спорту?
- Так, у старшій школі я трохи займався американським футболом. Він мені дуже подобається, але це більш травматичний вид спорту, ніж баскетбол. Тому я зробив вибір на користь останнього, однак американський футбол залишився у мене в душі і серці.
- Ти родом з Далласа. Чи вболiваєш в НБА за Маверікс, команду рідного міста?
- Мені подобаються Маверікс, але я не можу сказати, що є їх шанувальником. Мені набагато більше до душі Нью-Йорк Нікс. Я віддав цій команді перевагу серед iнших з тих часів, коли за неї виступав Кармело Ентоні, мій улюблений гравець.
- Давай повернемося до Прометея. Нещодавно головний тренер команди видiлив твою гру в домашньому поєдинку з Хіміком. Та гра тобі дійсно вдалася? У яких ще матчах можеш відзначити свої дії?
- Так, я б відзначив гру проти Хіміка, вона була моєю найкращою в чемпіонаті. Але я в кожному матчі намагаюся показати свій кращий баскетбол.
- Які команди в Суперлізі ти б виділив за своїм рівнем?
- Найкраща і найсильнiша команда - Прометей! (посміхається). У неї найкращі вболівальники! Якщо говорити про суперників, то мені найбільше сподобався Київ-Баскет. З цією командою дуже важко грати.
- На твій погляд, що не вийшло в тебе і партнерів в Києві в останній грі?
- Баскетбол є баскетбол. Київ-Баскет - дуже добре організована команда. Ми не влучили свої кидки, і суперник повів у рахунку. Ми намагалися його наздогнати, але у господарів, навпаки, багато що виходило в атаці.
- Джей Ді, ти справляєш враження дуже веселої людини. Це так і є насправді?
- Так, я такий і є. Весь час посміхаюся, постійно знаходжу якісь позитивні моменти в житті, жартую над партнерами і тим самим їх підбадьорюю.
- З ким з них спілкуєшся найбільше?
- Я з усіма маю спільну мову, мені з усіма легко. Але коли в команді був Малiк Трент, то спілкувався більше з ним, а також з Ренді Кулпеппером і з Майклом Маєрсом.
- Ти весь час жив в одному з найбільш південних штатів Америки. Наш клімат не став для тебе проблемою?
- Ні, не став, але мені дійсно більше підходить наш спекотний клімат. Я звик ходити в футболці, а тут доводиться одягати багато одягу, теплі куртки. Це не дуже комфортно, але є так, як є.
