З 10 по 19 липня у Братиславі відбудеться молодіжний чемпіонат Європи U-20 у Дивізіоні В. За підсумками жеребкування Україна потрапила до групи В, де зіграє проти Швейцарії, Естонії, Грузії та Люксембургу.
Головний тренер нашої команди Дмитро Забірченко в інтерв’ю пресслужбі ФБУ розповів про свої очікування від цього турніру, підбір гравців до команди, а також поділився враженнями від Фіналу чотирьох Молодіжної ліги та розповів про зміни у своїй клубній тренерській кар’єрі.
– Пане Дмитро, з 10 по 19 липня молодіжна збірна України U-20 зіграє на чемпіонаті Європи у дивізіоні В. Цей турнір відбуватиметься у Братиславі. Коли починається тренувальний табір та який загалом план підготовки до цих змагань?
– Тренувальний табір починається з 15 червня у Ризі. У нас заплановано п’ять контрольних матчів на цей період. Зараз хлопці працюють індивідуально, а далі вже будемо збиратися і готуватися до чемпіонату Європи.
– Загалом чи було для вас несподіванкою запрошення очолити збірну U-20?
– Кожного року відбуваються призначення до молодіжних збірних, тому не можу сказати, що це прям несподіванка. Звичайні, робочі моменти для кожного тренера.
– Останніми роками в Суперлізі спостерігалася тенденція довіри до молодих гравців: яскравий сезон провів Максим Грищук у Ніко-Баскеті, під вашою орудою у Київ-Баскеті гучно заявили про себе Єгор Сушкін та Артем Романиця. Вам, як головному тренеру збірної U-20, ця тенденція полегшує можливість вибору гравців для збірної, враховуючи те, що багато молодих виконавців ви бачили по ходу сезону у Суперлізі?
– Звичайно, цьогоріч Сушкін, Романиця, Грищук, Упир, Маліч, Бур – ці всі люди, в принципі, коли під постійним моїм спостеріганням, то це простіше. Дійсно, Максим Грищук дуже додав цього сезону, але це не має бути приводом для зупинки цього зростання. У нього є цілі, до яких він має йти. Те саме стосується і Єгора Сушкіна, і Артема Романиці. Дуже добре, що у молодих хлопців в Україні є можливість проводити достатньо часу на майданчику і прогресувати.
– Які враження у вас залишив фінал Молодіжної ліги, який відбувся минулими вихідними?
– На жаль, я не дивився матчі наживо, лише трансляцію. Гарна гра вийшла і деякі хлопці дуже непогано проявили себе і у Freedom UA, і у Ніко-Баскеті. Той-таки Даня Стрижак, дивимося за ним та його прогресом. У Ніко-Баскеті взагалі роблять хорошу роботу в плані прогресу молодих гравців і це дійсно впадає в очі. Ну і хочеться привітати з перемогою Freedom UA і Павла Буренка, хлопці продемонстрували дійсно якісний баскетбол і змогли перемогти, як на мене, більш досвідченого суперника.
– У 19-20 років гравці ще емоційно нестабільні. З вашого досвіду роботи: як не зламати характер гравця у такому віці, але змусити його виконувати тренерські настанови?
– Є такі моменти у молодих гравців: ще не до кінця сформована ментальна частина. Перепади в грі – це нормально, нічого страшного в цьому немає. Треба довіряти молодим гравцям. Вони ж теж розуміють, що якщо тренер довіряє, то треба максимально працювати і викладатися на повну на тренуваннях і тоді прийде результат. Також і в ментальному плані: якщо ти працюєш на тренуваннях та віддав себе всього, а навіть іноді і більше, ти робиш свій максимум і тобі не соромно за свою роботу, то тоді ти можеш більш впевнено почуватися на майданчику.
– Позаду непростий клубний сезон, в ході якого вам вдалося виграти Кубок України та срібні медалі чемпіонату. Чого не вистачило для того, аби до Кубку додати ще й золоті медалі чемпіонату?
– Насправді, багато чого не вистачило. Не можу сказати, що ми були фізично чи ментально не готові. Просто Дніпро був сильнішим, це треба визнати. Щоб обіграти Дніпро, нам треба було мати ширшу ротацію, краще ухвалювати рішення по нападу. Бо ми повністю віддали себе в захисті, хлопці відпрацювали на всю 1000% в обох іграх. А от по нападу, на жаль, не так все позитивно склалося. Чи то тому що ми так класно в захисті працювали і тому на напад нас не вистачило. Або ще щось, але були і рішення погані, і відсоток не дуже. У підсумку, це вилилося в такий результат. Тому, хлопцям тільки повага за цю серію. А те, що було до фіналу – ви і самі сказали: і виграний Кубок? і у фінал ми зайшли. Тому сезон дійсно позитивний і я дуже дякую хлопцям за цей сезон.
– Чи не було по завершенні сезону відчуття, що з Київ-Баскета у тій формації, в якій він грав за вашої каденції, ви вичавили максимум?
– Не знаю, не було такого, щоб я відчув, що прям максимум. Зрозуміти, чи був це максимум можна лише за результатом роботи. Утім, ніколи немає стелі, тому не можу сказати, що це був максимум, який ми змогли вичавити. Завжди є куди рости. Всі хлопці це розуміють, як і вболівальники. Ми могли обігрувати Дніпро, але він виявився більш підготовленим, свіжішим і мабуть досвідченішим за нас для таких ігор у фіналі.
– Розкажіть будь ласка, як виник варіант із Харківськими Соколами? Чи довго міркували над пропозицією?
– Як зазвичай буває у таких історіях: зателефонував президент, запропонував попрацювати разом. Вони з Валерієм Миколайовичем вже припинили співпрацю, контракт закінчився. І на той момент вони розглядали кандидатів і так з’явився цей варіант. Я не довго думав, бо клуб амбітний, не просто дивиться в завтрашній день, а хочуть розвивати баскетбол і свій клуб. Це дійсно цікаво, тому я погодився.
– Символічно, що екс-очільник харків'ян Валерій Плеханов очолив якраз Київ-Баскет. У вас тепер буде дербі?
– Не можу сказати, що це буде дербі, бо така тренерська доля: сьогодні ти в одному клубі, а завтра вже в іншому. Тому я не бачу тут якогось підтексту чи якогось дербі.
– Чи можна вже говорити, хто з гравців точно залишить Харківські Соколи, а хто поповнить команду?
– Треба чекати на офіційні заяви клубу, тут поки нічого не скажу.
– Минулого сезону домашньою ареною для Соколів став дніпровський СК Шинник. Чи є розуміння, де команда гратиме наступного сезону?
– Президент та адміністрація клубу займаються цим питанням. Тут також треба дочекатися офіційної інформації від клубу.
– Коли стартує підготовка Харківських Соколів до нового сезону?
– Це буде у серпні. Гадаю, що 15-20 числа ми розпочнемо підготовку до нового сезону.
