22-річний форвард Данііл Шеліст отримав перший у кар’єрі виклик до національної збірної України. Про свій шлях у системі іспанського баскетболу, а також про очікування від дебюту за збірну України Данііл розповів в інтерв’ю пресслужбі ФБУ.
Розкажи про свій баскетбольний шлях, як і коли почав займатися баскетболом?
- В Іспанії я живу вже доволі давно — вже 14-й рік. Баскетболом я почав займатися в 11–12 років у Малазі, в клубі Ель Пало — це район міста, в якому я жив багато років. Через чотири роки мене запросила Унікаха, за юнацькі команди якої я продовжив грати. Іноді тренувався з першою командою.
Коли я завершив свої виступи за команду Унікахи U-18, переїхав до Мадриду, де відіграв два роки за команду Zentro Basket Madrid. Потім пограв за команду Zamora, разом з якою здобув підвищення до Primera FEB. Ще виступав за команду Уеска, після чого вже перейшов до Ов’єдо, у складі якого в цьому сезоні граю в другому за силою іспанському дивізіоні.
Читайте: Данііл Шеліст — новачок у складі збірної України: представлення дебютанта
Наскільки неочікуваним для тебе став виклик до збірної України?
- Насправді, доволі неочікуваним. Агент запропонував мені налагодити контакт зі збірною, мені сподобалася ця ідея, і так ми вийшли на зв’язок. Зараз один із моїх друзів — Якуб Урбаняк — грає у Айнарса Багатскіса в Польщі. Айнарс питав у нього про мене, і для мене було приємно та неочікувано, що тренер уже знав про мене і реально викликав до збірної.
Це особливе відчуття, коли ти розумієш, що ти насправді вмієш грати в баскетбол на такому рівні, щоб отримати виклик до лав збірної своєї країни. Тепер я можу зіграти за національну команду та довести, що я на правильному шляху.
Які очікування від першого збору зі збірною України?
- Зараз просто хочеться дізнатися, відчути, як це — грати за свою збірну. Деякі з моїх друзів уже грають за свої національні команди — за Польщу, Іспанію, і мені теж дуже цікаво зрозуміти, як це — представляти свою країну, адже це побачать мої друзі, батьки, і особливо пишатиметься моя бабуся. Зараз у мене навіть немає слів, щоб описати, що я відчуваю. Звичайно, є й хвилювання, але дуже хочеться потрапити до числа 12 гравців, щоб зіграти… Ще й проти збірної Іспанії, в якій у мене теж є друзі. Зіграти один проти одного з ними на рівні збірних було б дуже цікаво.
Чи знайомий ти з кимось із гравців збірної?
- Із гравцями цього складу — ні, але я знайомий із Павлом Дзюбою, який раніше грав за молодіжні збірні. Він грав у Барселоні, і ми грали один проти одного в Іспанії. Я хотів познайомитися з Володимиром Геруном, який свого часу виступав в Унікасі, але тоді не склалося.
Найкраще я знаю Артема Пустового, який давно грає в Іспанії, Іссуфа Санона, адже він грає з моїм другом у Польщі, також чув про Макса Шульгу, Олексія Леня, але з усіма іншими хлопцями хочу якнайшвидше познайомитися.
Читайте також: Айнарс Багатскіс: У нас буде майже оптимальний склад
Розкажи про свою гру, чим ти, як вважаєш, можеш допомогти збірній?
- Мені не потрібно багато мати м’яч у руках, щоб допомогти команді. Я люблю грати на підбираннях, завжди йду на підбирання в нападі, можу розтягнути майданчик — вмію забивати триочкові. Тож мої сильні сторони — це пік-н-рол, пік-н-поп та енергія. Ну і я вважаю, що я вмію непогано захищатися. Попри те, що я граю на позиції четвертого номера, я можу мінятися в захисті з іншими гравцями. Для мене не проблема багато бігати та своєю енергією й агресивністю допомагати команді.
Чи слідкував за останніми матчами української збірної? Що знаєш про команду, її лідерів, з ким цікаво було б зіграти?
- Так, слідкував, звичайно, як міг, знаю, як зіграли перші матчі відбору. Мені цікаво було б зіграти з Артемом Пустовим — це головний український баскетболіст в Іспанії. Його всі знають: якщо назвати його прізвище, всі, хто знають щось про баскетбол в Іспанії, знають, хто це. Тож із Артемом цікаво, а також з Іссуфом Саноном, адже він грає з моїм другом. І в цілому мені цікаво пограти із хлопцями, які виступають не в Іспанії, а в інших країнах.
Наскільки особливим для тебе є той момент, що дебютувати ти можеш саме в матчах проти Іспанії?
- Це, чесно кажучи, теж додає емоцій. Не знаю, де я вийду на майданчик — у Ризі чи в Ов’єдо, і чи вийду взагалі. Але виклик до збірної — це важлива подія для мене. Не буду приховувати, хотілося б зіграти і в Ов’єдо, адже тут теплі, гостинні фани, які завжди з нашим клубом.
Виклик до збірної моєї країни підтверджує, що та робота, яку я виконав за останні роки, була не дарма, і це проміжний результат мого прогресу.
