Форвард Київ-Баскета Богдан Близнюк гратиме в складі збірної України в заключних поєдинках кваліфікації чемпіонату Європи 2022 року.
У столичному Палаці спорту команда Айнарса Багатскіса зустрічається 20 лютого (16:00) зі Словенією та 22 лютого (19:00) з Угорщиною.
Наприкінці січня Близнюк зіграв три матчі за чотири дні в Кубку Європи ФІБА, а потім взяв участь у п`яти поєдинках за вісім днів у Суперлізі Паріматч.
У яких кондиціях форвард підійшов до матчів збірної, які помилки необхідно виправляти в матчах проти Словенії та Угорщини? Про це та повернення вболівальників на трибуни баскетболіст розповів у інтерв`ю XSport.
- Зараз досить насичений відрізок сезону: Кубок Європи, Суперліга, збірна. Як ти себе почуваєш взагалі? У тебе були такі насичені за кількістю матчів відрізки?
- Я б не сказав, що легко, але, думаю, що в непоганій формі зараз - можу грати. Я в житті так багато не грав: під час коледжу, до цього - за три тижні я стільки ще не грав. Але ми знали, що буде такий період. Зараз коронавірус, і ми повинні робити свою роботу як є.
- Найважче фізично чи психологічно?
- Трохи і то, і то. Тіло теж відчуває, але потрібно кожну гру збиратися щось нове вчити: напад, захист - на кожну команду щось інакше. Потрібно завжди у фокусі бути. І за тілом стежити - добре їсти, спати.
- Для тебе це буде вже третя гра проти Словенії. Виходячи з цього досвіду, які помилки нам потрібно виправити, щоб отримати сприятливий результат? У Любляні ти не грав, але той матч дивився. У них склад практично не змінився.
- Просто потрібно бути готовими грати з самого початку. Ми напередодні теж дивилися як вони грають - відразу накидаються, агресивно грають, не дають відчути гру. Нам теж потрібно бути готовими відразу боротися, не відходити назад, робити свою справу. Не можна чекати моменту, коли піде гра, відчути її. Якщо проти них слабо почати, то вони наберуть очки, відразу йтимуть на підбір. Так що, я скажу, найголовніше - бути готовим грати з перших хвилин, не чекати, щоб щось прийшло.
- Якщо Словенія збере всіх-всіх, то потенційно ця збірна може претендувати на медалі чемпіонату Європи?
- Я не знаю. Я не проти всіх грав, не всіх бачив. Але знаю, що команда сильна. Навіть ті їх гравці, які виступають в єврокубках, вони сильні виконавці. По їхній грі помітно, що вони відчувають один одного, що багато грали разом.
- За Угорщину кілька слів. У Запоріжжі ми їм, на жаль, програли. Здавалося, що це не гранд, але зараз в Європі вже всі вміють грати в баскетбол.
- Ми в Запоріжжі програли в кінці гри - такий якийсь кидок був. Але буває - забили вони. Вони вміють грати, дисциплінована команда. Напередодні вони боролися зі Словенією, тільки погано почали гру. Нам не можна дивитися, хто сильніший, хто слабший. На кожного потрібно налаштовуватися, проти кожного потрібно однаково грати.
- Майже 10 місяців грали без уболівальників, зараз вони повернуться на трибуни. Скучили?
- Так. Дуже чекаю. Думаю, всі звикли вже грати в порожньому залі, але, все одно, енергія не та. Потрібно самому більше збиратися, сили шукати. А коли вболівальники повернуться, то повинні енергію принести в зал. Я дуже радий цій новині, думаю, всі раді.
- Під час твоїх виступів за збірну відбувається зміна поколінь. Чи є якісь незручності через це, що постійно змінюються гравці?
- Думаю, завжди потрібно якийсь час, щоб дізнатися один одного, дізнатися сильні сторони. Але майже всі грають в Суперлізі, ми добре знаємо один одного. Так, час потрібно, але це не проблема.
- Є ще один, не зовсім новачок, Джером Рендл, який вже виступав за збірну України. Які враження від роботи з ним?
- Це перший раз, коли я з ним граю, але знав про нього вже давно. Ще в Штатах я дивився, як він грав. Він дуже талановитий, технічний, знає як грати, він може нам дуже допомогти в нападі, добре бачить майданчик, приймає хороші рішення. Але, думаю, йому теж потрібно звикнути до завдань тренера. Він повинен нам допомогти.
- Яке твоє ставлення до процесу натуралізації? Більшість країн Європи використовують цю методику.
- Я не проти цього, але, думаю, є молоді гравці на ці ж позиції, які теж можуть зіграти. Але це не моє рішення, є люди, які їх приймають. Я не проти. Я буду робити свою роботу.
- Помітно, що у вас склалися хороші відносини з Володимиром Геруном. Ви з ним ще в Штатах перетиналися?
- Так, це, напевно, буде смішно, але в Штатах він від мене десь в 30 хвилинах живе. Якось так співпало. Ми вперше зустрілися в збірній, розговорилися, і він каже: «Я ось тут живу». Я такий: «Що, серйозно? Я теж там поруч живу». Ми цього літа зустрілися, разом тренувалися. Я з ним завжди спілкуюся, листуюся.
- І кілька запитань по клубу. Ви з Київ-Баскетом відмінно стартували, але в 2021 році не надто стабільно почали грати. В чому причина?
- Напевно, трохи через те, що так добре почали - розслабилися. Потрібно намагатися на тренуваннях завжди сфокусованим бути. Думаю, ми знову форму наберемо, не варто сильно сумувати. Так, ти хочеш виграти кожну гру, але це дуже складно, так не буде. Після того, як повернемося зі збірною, то, думаю, будемо з настроєм працювати. Ми знаємо, що у нас хороша команда, талановиті гравці, хороший тренер. Повинні набрати форму.
- Багато хто вважає, що ти головний претендент на звання MVP. За рахунок чого тобі вдається постійно прогресувати і в чому ти можеш ще додати?
- Думаю, багато в чому. У нас в Києві така система, що багато гравців грають, немає такого, що хтось більше кидає, є розподіл ролей. В цьому році я добре кидаю, але можу ще краще, в захисті ще помилки є - в кожному напрямку, думаю, можу рости. У порівнянні з минулим роком я став сильнішим.
- Робота з Айнарсом Багатскісом допомагає тобі прогресувати?
- Так, допомагає. Ще Артем Сліпенчук - теж крутий тренер, допомагає нам дуже. Баскетбол в США - це інша гра. Є багато речей, яким можна навчитися. І це не так вже й швидко відбувається. У мене завжди відкриті вуха - в збірній теж хороші тренери. Я всіх слухаю, поважаю. У мене такий підхід - завжди бути відкритим, тому що ще є чому вчитися.
