Для українського баскетболу Богдан Близнюк лишався загадкою. Його ім’я та прізвище не лишали сумнівів у його походженні. Він кілька сезонів не знаючи втоми трощив рекорди спочатку своєї команди, а згодом і усього дивізіону Біr Скай*, але навіть ті хто дуже прискіпливо стежать за дитячим баскетболом в Україні не могли пригадати талановитого хлопчика, який кілька років тому виступав би хоч у якійсь із дитячих українських команд.
Очевидно було, що його життєва траєкторія складалася по іншому ніж наприклад у Святослава Михайлюка, Олексія Леня чи, наприклад Віталія Потапенка. Усі вони у різні роки потрапляли до системи американського студентського баскетболу, але перед тим лишали яскравий слід в Україні. Про Богдана було відомо лише те що він народився у Луцьку. Проте знайти Богдана Близнюка виявилося простіше через Чіні, маленьке містечко у штаті Вашингтон, де знаходиться кампус його університету. Нічого дивного у тому не має, адже опинився він у США у віці 6 років і познайомився із баскетболом уже там.
Лінн Хікі, голова спортивного департаменту Університета Східного Вашингтона, відписала листа із подальшими корисними контактами і дуже зворушливим реченням на завершення: «Богдан відмінний гравець і прекрасний юнак, яким ми дійсно дуже пишаємося, Богдан хороша, позитивна історія для обох наших країн».
Таким чином, вдалося встановити зв’язок із Дімою, старшим братом Богдана, який на відміну від нього, ще встиг походити до української школи у Луцьку і сприяв становленню брата уже у Америці, адже родина доволі рано, ще в Україні, втратила батька.
«Як ти уже встиг поспілкуватися із братом після All Star y Сан-Антоніо?» - «Так, звичайно ми з ним уже говорили, настрій добрий у нього, сезон завершився, зіграв на Матчі зірок він непогано (11 очок, 3 підбирання, 2 перехоплення), загалом у кінці сезону отримав хороші відгуки від скаутів команд НБА. Так що, усе добре. За кілька годин поїду зустрічати його з аеропорту, так що скоро побачимося поговоримо більше».
Богдан прекрасно розуміє українську, писати йому складніше, адже таких навичок у нього майже не було ніколи та й комп’ютер чи телефон з українською клавіатурою знайдеш у США не всюди. Втім переписка вийшла доволі інформативною.
Студентські роки в Університеті Східного Вашингтона
- Як ти дізнався, що тебе запросили на матч зірок студентської ліги, який проходив у рамках «Березневого Шаленства»? Чи ти припускав, що гра у плей-оф проти Юта Воллі стане останньою у твоїй студентській кар’єрі?
- Зазвичай про це першими дізнаються тренери і уже потім вони повідомляють про це безпосередньо гравцю, загалом я був впевнений, що баскетбол на грі проти Юти для мене ще не закінчується.
- Що для тебе значить таке запрошення?
- Дуже багато, фактично це визнання, як одного із найкращих випускників студентського баскетболу цього року та й сама можливість грати у Матчі зірок теж дуже добре. Здається я перший гравець Східного Вашингтона, який отримав таку нагоду.
- А як тобі сам захід, як гадаєш чи усе пройшло добре?
- Сан-Антоніо дуже симпатичне баскетбольне місто, там відбувалося чимало заходів пов’язаних із Фіналом 4 і Матчем зірок, у нас було 2 тренування, кілька активностей із місцевою громадою, усе було чудово і нагода бути серед найкращих гравців студентської ліги звісно теж порадувала.
- Наскільки ти відчуваєш готовий залишити студентський баскетбол, адже останні роки ти був дуже популярною персоною в університеті, зараз попереду нові виклики, нові обставини?
- Я готовий, мені немає чого шкодувати, адже я віддав студентському баскетболу усі 4 роки навчання, я пишаюся своєю командою і тим, що ми разом зробили за цей час і щоб мені не готував наступний рік, я буду готовий до цього, де б не грав, я завжди буду працювати на перемогу моєї команди, допомагати тим чим зможу.
- Що тобі запам’ятається найбільше зі студентського життя?
- Таки моменти мабуть два: це дипломування і отримання наукового звання, а також перший рік із баскетбольною командою і те що ми виграли нашу конференцію у Монтані.
- Ти говориш про дипломування, чи збираєшся ти найближчим часом працювати за своїм фахом (Богдан отримав диплом спеціаліста з маркетингу)?
- Ні, зараз я не планую шукати посаду по моїй спеціальності, я хочу повністю сконцентруватися на баскетболі, на пошуку професійної команди. Моєю метою є грати у НБА.
Українське питання
- Чи є люди, які тебе надихають на продовження баскетбольної кар’єри?
- У першу чергу, мене надихає наша родина, вона завжди підтримувала мене, я зростав із любов’ю до баскетболу і з любов’ю до того чим займався.
- Певно ти уже маєш, агентські угоди для початку професійної кар’єри, без цього зараз ніяк?
- Так, ми уже підписали контракт із агентом, він буде підшукувати команду для мене, зараз його робота полягає в тому щоб він організував перегляди у якихось клубах, для того щоб вони могли оцінити мене у роботі.
- Як гравець, який народився в Україні, ти маєш підстави для того щоб потрапити до збірної України чи замислювався ти над цим коли не будь?
- Звісно, грати за збірну України – це щось неймовірне і велика честь для мене. Це те, чого я однозначно хочу досягти.
- Усі ці роки ти не втрачав зв’язок із Україною?
- Зв’язку із Україною я не втрачав ніколи, у мене там багато рідних, я навіть дуже непогано розмовляю українською. Власне майже уся наша родина між собою спілкується українською.
- А чи стежиш за подіями у нашій країні, узагалі з ким підтримуєш тут стосунки?
- Рідних у мене в Україні дуже багато, але так уже сталося, що з тих пір, як ми з мамою переїхали сюди я особисто ніколи не був в Україні. Я сподіваюся приїхати туди дуже скоро і ця ідея, побувати в Україні, мене дуже сильно надихає?
- До речі, останні роки у студентській лізі з’явилося чимало українських прізвищ, крім твого наприклад: Свят Михайлюк у Канзасі, Анатолій Шибель у Арізоні.
- Про цих хлопців я, звісно, знаю і можу запевнити, що свідомо стежив за їхніми виступами, але особисто ми ніколи між собою ще поки не спілкувалися.
- Звідки у тебе взялася така пристрасть до баскетболу чи займався ти іншими видами спорту?
- Я почав грати у баскетбол, ще малим хлопцем у парку, власне це був один із багатьох видів дозвілля для мене у той час, у що ми тільки не грали, але баскетбол мені подобався най більше. Так я ще грав у футбол, навіть коли уже навчався у старших класах, але з часом з футболом я попрощався дуже легко. Я відчував, що баскетбол приносить мені більше задоволення, так воно й сталося.
Уже у квітні Богдан планує розпочати підготовку до літнього драфту у одному з презентаційних таборів на східному узбережжі.
*Прискіпливі і охочі до будь-якої статистики американці нарахували 16 командних рекордів встановлених Богданом у EW Eagles, наприклад 100 матчів у яких він закидав 10 і більше очок, а 77 штрафних поспіль, які він закинув протягом цього сезону здаються показником фантастичним. Близнюк є найкращим бомбардиром в історії своєї команди закинувши за час навчання в університеті 2 169 очок. Шантай Леганс: «Одного дня Богдан, я гадаю зрозуміє, чого він досяг, зараз він цього ще не бачить і його партнери по команді ще не знають, що це може означати, можливо це був найкращий сезон гравця і найкраща кар’єра баскетболіста за історію нашої команди і він протримається ще довго у списку рекордів,» - так прокоментував головний тренер «Орлів» чергове досягнення Близнюка наприкінці сезону.
