Прес-служба Київ-Баскета поспілкувалася з головним тренером чоловічої команди Айнарсом Багатскісом про те, як столичному клубу далося завершення року, як склалися справи у 2020 році на особистому фронті, та які очікування від нового 2021 року.
– Після повернення з Любляни зі збірною командою, ви отримали позитивний тест на COVID-19 та два тижні знаходилися на карантині. Як перенесли хворобу та чи добре почуваєтеся зараз?
– Зараз все у порядку. Почуваюся добре. Кілька днів було досить важко, але в цілому переніс нормально. Було багато часу подумати, багато часу, щоб подивитися зі сторони на себе, та на те, як грає команда.
– На одній з післяматчевих прес-конференцій Артем Сліпенчук відзначав, що ви тісно взаємодіяли з командою під час вашої відсутності на тренерському містку. Як це виглядало?
– Ми завжди були на зв’язку. Узгоджували плани на тренування, враховуючи те, що деякі гравці були відсутні через травми та хворобу, вирішували, на що робити акценти у підготовчому процесі, як працювати у захисті і у нападі. У день гри ми телефонували перед матчем, під час великої перерви та після матчу (посміхається). Узгоджували, як реалізувати на майданчику те, що відпрацьовували напередодні.
Читайте: Перший рік зі збірною України: велике підсумкове інтерв’ю з Айнарсом Багатскісом
– Чи задоволені ви результатами, які демонструвала команда у цей період?
– Я прихильник наступного принципу: головне є результат. Як він досягається, чи якісною грою, чи з помилками – у підсумку не так важливо. Враховуючи ту ситуацію, у якій ми знаходилися (і хворі, і травмовані, і без головного тренера), я вважаю що команда вийшла із ситуації гідно.
– Нещодавно ви літали до Іспанії, щоб відвідати сина, також, наскільки відомо, ви не пропускаєте матчів з його участю. Розкажіть більше про свого сина.
– Мій син (Фред Багатскіс – ред.) вже третій рік проводить у молодіжній системі Валенсії. Він любить баскетбол, його мама навіть залишила свою роботу заради того, щоб жити поряд у Іспанії, працює дистанційно в онлайні (вона адвокат). Ми намагаємося робити для нього все. Син навчається у іспансько-англійскій школі. Зараз йому пропонують довгостроковий контракт, Валенсія бачить у ньому перспективу та готова вкладати у це гроші. Тож з сином все добре. Насолоджується безхмарною молодістю.
– Чи були у вас якісь особисті очікування від 2020 року, і що ви можете сказати про це зараз?
– Знаєте, так виходить, що вже багато років моє особисте тісно пов’язано з моїм професійним, з моєю роботою. У минулому сезоні для мене було викликом, коли я погодився очолити «Київ-Баскет», у цьому – коли став головним тренером збірної України. Вважаю, що це тісно пов’язано: буде все добре у професійному плані – буде добре і в особистому.
Звичайно, іноді я намагаюся, як кажуть, «не брати роботу додому», але це вдається рідко. Загалом моє життя – це баскетбол. Тож у минулому році вся моя голова була забита «Київ-Баскетом» і збірною – два головні пріоритети. Ну і звичайно, піклувався про дітей, щоб все було добре, щоб вони були задоволені.
– Виходить, те ж саме можна сказати й про плани на 2021: все стосується баскетболу?
– Сто відсотків. Моє життя – один суцільний баскетбол. Крім нього місця майже нічому немає. Команда ставить собі цілі, кожен гравець ставить собі цілі, вважаю, що тренери також зобов’язані ставити собі цілі. Тож для мене важливо те, чого команда досягає, як вона грає, як виглядає, і, звичайно, які результати демонструє.
Після останнього сезону було важко визначити, наскільки ми хороша команда. Я також вважаю, що з тими ресурсами, які були у нашому розпорядженні на той час, ми вийшли з ситуації гідно, і у Кубку Європи, і у Суперлізі. Звичайно, коли переможцем визначили «Дніпро», десь ми були незадоволені, але «Дніпро» заслуговував на ту перемогу, тому що більш рівно пройшли сезон. … Можливо, будь у нас на одну поразку менше, ми б також могли стати чемпіонами України. Тож у цьому сезоні, у цьому році нам подвійно хочеться показати хто є хто.
