Напередодні спарених домашніх матчів з Миколаєвом і Кривбасом у Суперлізі Парі-Матч капітан БК Політехнік Тимур Арабаджи розповів про підготовку команди до найближчих поєдинків і перспективи у цьому розіграші Суперліги Парі-Матч.
- Миколаїв вважаю більш близьким до нас суперником, ніж Кривбас, але будемо прагнути досягти максимального результату у кожному з цих матчів. 10 днів ми не грали. Рівень ігрової практики трохи знизився, але, я сподіваюся, ми одразу ж увійдемо у гру і боротимемося за перемогу. Кривий Ріг – суперник дуже сильний, вони чіпко грають у захисті. Першочергове завдання для нас – протистояння з Миколаєвом. Це перша гра у цій парі. А вже далі будемо дивитися, готуватися, налаштовуватися на Кривбас. Але то вже буде у суботу, наступного дня після гри з Миколаєвом. А зараз усі думки – про корабелів.
- Як може позначитися на ваших діях ця пауза у матчах?
- Складно сказати. Ми попрацювали над певними моментами, над якими не могли працювати раніше через завантажений графік виїзних матчів. В той період було дуже мало тренувань і щось відпрацювати було складно, отже брак тренувань зіграв з нами злий жарт під час виїздів. А тепер завдяки цьому вікну ми мали більше практичних тренувань. Готуємося до домашніх ігор і сподіватимемося не дарма усе відпрацьовували.
- У Суперлізі Парі-Матч команда може похвалитися лише однією звитягою – 20 жовтня перемогли "Черкаські Мавпи". Що завадило розвинути успіх?
- Після тієї домашньої перемоги ми одразу ж поїхали у турне. Я сподіваюся, що найближчі домашні ігри, а їх у нас у грудні буде п’ять, дозволять нам покращити турнірні показники. Та й у гостях граємо з Кременем, який близько до нас розташований у турнірній таблиці. Будемо з ними боротися за позиції, на жаль поки що, у нижній частині турнірної таблиці, але така мета, безумовно, присутня.
- Боротьба у нижній частині передбачає суперечку за місце у плей-оф?
- Так, звісно, усе ж таки ці три-чотири місця, які бачимо внизу таблиці – це Волиньбаскет, ми, Кремінь, Мавпи – треба слідкувати за ними а далі вже чіплятися і за команди "золотої середини", щоб можна було просто набирати перемоги.
- У кожному матчі відчувається високий ступінь вашої особистої самовідданості, але, здається, не завжди партнери беруть з вас приклад. Ви з ними у роздягальні по-капітанськи розмовляєте?
- На сьогодні, не знаю, це плюс, чи мінус нашої команди, але у нас половина колективу – 1997 року народження. Жодна команда Суперліги Парі-Матч не має такої кількості молодих гравців. Тому нам необхідно поєднувати майстерність досвічених гравців і тих хлопців, які є першокурсниками нашого ВИШу і які тільки цього року підійшли до цієї команди. Звісно, вони через свою молодість, може бути помітно, не завжди потрапляють у ритм гри і випадають з нього. Але однозначно, вони стараються, хочуть себе проявити, ніхто не грає аби-як. І звісно, їм треба набиратися майстерності, досвіду у таких іграх теж. Тому, коли ми заявилися до Суперліги Парі-Матч, ми розуміли, що цей рік для нас має бути пробним. Бо у вищій лізі ми цього рівня боротьби не відчували. Зараз, будемо сподіватися що нам вистачить сил і волі встояти цього року, а далі вже можна говорити про якісь завдання, і будувати далекоглядні плани.
- Отже, завдання на сьогодні – встояти.
- Так, але при цьому поскубати суперників. З цим приходять і досвід, і майстерність зростає. Коли ти, скажімо, не дивлячись, що Хімік перебуває на горі таблиці, але можеш з ним боротися. Можливо нас не вистачає на кінцівку гри, бувають провали, але в цілому ми прагнемо боротися, демонструвати якісний баскетбол і в жодному разі не здаватися в іграх навіть з сильними суперниками.
