Тренер "лицарів": приємно перетнути межу у 100 очок

Тренер "лицарів": приємно перетнути межу у 100 очок
10 січня 2016, 01:09Новини ФБУ

Аутсайдер Суперліги Фаворит Спорт "Волиньбаскет-WOG" вже у першому матчі зі столичним аматорським клубом "Сервіс-Мастер" (105:53) фактично завоював путівку у чвертьфінал Кубка України з баскетболу.

Після гри керманич "лицарів" Дмитро Чайковський поділився враженнями про перемогу.

- Ви зіграли надрезультативно, але нерівно. У другій чверті віддали ініціативу. Чому?
- Напевно, підсвідомо хлопці не зовсім налаштувалися, відмобілізувалися під час Різдвяних свят. Почали впевнено, все ж таки установка дає про себе знати. Потім вийшли хлопці, які менше грають, десь трішки невпевнено, далі знову вийшли ті, хто починав гру, і таке враження – очікували, коли вже команда суперника перестане захищатися, або взагалі перестане грати. Але поговорили серйозно у роздягальні під час перерви. Хлопці вийшли, зігралися. Звичайно ж, приємно в любому випадку перетнути межу у сто очок. Це для будь-якої команди хороший результат. Звичайно, хотілося б у чемпіонаті мати такі показники. Але ми набираємося досвіду. І приємно, що під час свят команда зібралася і показала гідний результат.

- У неділю дня граєте матч-відповідь, завдання виходу вже вирішене?
- Ми переслідуємо свої завдання. Нас 13 чоловік приїхало. Є можливість заграти молодого гравця, Максима Дейну. Ось він вийде на майданчик. Але, в будь-якому разі, розслаблятися ніхто не буде. Ми гратимемо з повною самовіддачею і на мій погляд глядачів очікує цікава гра.

- Що заважає демонструвати таку ж результативну гру у матчах Суперліги?
- Рівень суперництва у чемпіонаті, м’яко кажучи, дещо вищий. І у нас команда формується. По ходу сезону ми перебудовуємся. З деякими гравцями прощаємося. Переглядаємо свою молодь. Тобто цей сезон для нас – своєрідна розвідка боєм, що таке Суперліга. По можливості ми намагаємося грати на перемогу у кожній грі, але поки що не вистачає досвіду, не вистачає гравців, які б виходили із заміни і допомагали основним гравцям. Поки що маємо те, що маємо, як кажуть.