За ініціативи Президента ФБУ Михайла Бродського цьогорічне медобстеження національної чоловічої збірної України збільшилося на одну позицію: D&K-тест. Це дослідження давно і успішно використовують українські біатлоністи і біатлоністки. За домовленістю з президентом Федерації Біатлону України Володимиром Бринзаком тепер це тестування – до послуг гравців національної чоловічої збірної України. Професор Василь Карленко розповідає про своє дітище: "Тестування Душаніна та Карленко".
- Це дослідження полягає у тому, щоб виявити індивідуальні особливості спортсмена. Ми знаємо, що кожна людина – це система. У неї є певні органи, нервова система, вегетативна система. Але усі ці системи забезпечуються певним рівнем енергії. І рівень енергозабезпечення у кожної людини індивідуальний. Окрім того, що кожна людина відноситься до певного генотипу, створеного природою, у цьому генотипі рівень енергозабезпечення для кожного індивідуальний. Важливо знати – які джерела енергозабезпечення є, які їх потужності і які ємності цих джерел.
- Важливо знати гравцям про джерела їхньої енергії, чи важливо знати тренерам?
- Перш за все це потрібно знати тренеру, а потім медику. Адже тренер – диригент усього цього процесу. Якщо він знає, що силові можливості спортсмена недостатньо високі від природи, значить йому треба застосовувати педагогічні методи, для того, щоб їх підсилити. А лікарю треба слідкувати за станом здоров’я. Ця методика дає можливість бачити серце спортсмена, у якому воно стані перебуває, і вносити відповідні корективи. Це вже сторона лікарська. Окрім того, якщо говорити про педагогічний процес – це є постійні витрати енергії, які мають компенсуватися або правильно спланованим відпочинком, або ж, якщо його не вистачає, лікарі мають втрутитися і застосувати дозволені медичні препарати, щоб відновити перш за все серцевий м’яз.
- Якщо усі хлопці знаходяться у нормальному фізичному стані, у них буде однаковий режим. Тобто розподіл часу на тренування і відпочинок – вночі, вдень, на сніданок, обід і вечерю.
- Ці постулати є правильними, але для кожної людини є свій генотип особистості. І для цього генотипу, в залежності від того, який він - аеробний тип, анаеробний, змішаний, інфункціональний, для нього необхідно будувати відповідну систему підготовки. І якщо для усіх типів використовується однакова система підготовки, то та система підготовки, до якої схильні ці спортсмени, вона буде найкраща, а до яких вони не схильні, ця система їм буде заважати. Вона буде давати результат, але значено в меншій ефективності. Наше завдання таке: виявити генотипи спортсменів, показати їх сильні і слабкі сторони, дати рекомендації тренеру, як їх удосконалювати і, найголовніше, ви знаєте – завжди усе вирішує психологія. Людина – це психологічний суб’єкт. Один – холерик, другий – сангвінік, третій меланхолік, у четвертого ще щось є. І тренеру важливо це знати. Тому що єдність колективу важлива річ. А холерік і меланхолік – несумісні. Той буде казати біле, а той – чорне. Свого часу ми проводили дослідження у Донецькому центрі спортивної медицини, вони після цього відмовилися від анкети Айзенка, яка це визначає. На 85 відсотків після нашого дослідження можна стверджувати – до якого генотипу належить гравець, а для спорту достатньо такої інформації. Тепер не треба задавати три тисячі запитань спортсмену, достатньо зняти ось ці показники, і можна бачити – сангвінік, чи холерик, чи хто він. Сьогодні це обстеження комплексне, ми надамо інформацію тренеру, а тренери вже будуть правильно будувати тренувальний процес.
