У День захисту дітей є можливість вкотре засвідчити - в Україні є чимало юних баскетбольних талантів, які мріють стати справжніми професіоналами. Один з таких - капітан команди ДЮСШ-5 2001 р.н. з Кривого Рогу Павло Горобченко. Цей наполегливий юнак не має видатних баскетбольних даних від природи, але їхню відсутність він компенсує працелюбністю. До того ж у нього є, з кого брати приклад.
- Баскетбол – це командна гра. Мені подобається баскетбол з дитинства. Я займаюся ним вже сім років. У мене брат займався баскетболом і я пішов по стопах брата. Я вчуся у звичній школі а займаюся баскетболом п’ять разів на тиждень у ДЮСШ-5 у Людмили Коваль. Стараюся встигати і вчитися, і грати.
- Що таке пікенрол?
- Це заслін гравців з м’ячем.
- Ви вже граєте комбінації, як дорослі?
- Нас тренер вчить дорослому баскетболу. Вже треба грати пікенроли, тактичні схеми розігрувати. Кожне тренування у нас проходить цікаво. Тренер щоразу відкриває для нас щось нове. Ми виконуємо нові завдання, тактики нові розігруємо.
- Яку мету перед собою у баскетболі ставиш?
- Беру приклад з брата. Він вже у збірній грає. Хочу досягнути того ж, що і він. Між нами 5 років різниці. Михайлу зараз 18 і він вже у збірній.
- Це він тебе привів до секції?
- Я подивився, чим він займається, і теж вирішив піти на баскетбол.
- Брат тобі щось радить?
- Так, я його прошу, щоб ми пішли пограли 1 на 1, щоб він навчив мене чомусь більшому. Ми з ним пограли, він дав мені поради.
- У чому бачиш обов’язки капітана команди?
- Капітан має керувати командою, говорити, що граємо у захисті, як у нападі. Підбадьорювати партнерів.
