Сьогодні 14 червня національна жіноча збірна України вирушає на Чемпіонат Європи до Чехії. Таїсія Бовикіна, яку ніхто з журналістів протягом медіаднів "жовто-синьої" збірної ніколи не бачив похмурою, вважається фахівцем чеського баскетболу. І недарма. Молода мама після повернення у велику гру відіграла сезон у тамтешньому чемпіонаті, і тільки у півфінальній серії плей-оф її Німбург поступився УСК, чиї гравці становлять кістяк збірної Чехії. Тая розповіла про ігрову підготовку українок, поділилася відчуттями від амплуа центрової і, звісно, за рахунок чого можна обіграти Чехію у першому матчі Євробаскету.
- Те, що ми не в усіх спарингах виявилися сильнішими, не має тривожити. Команда формувалася, зігрувалася. Зараз вже відчуваю, пішов прогрес і на чемпіонаті Європи ми прийдемо до тієї кондиції, яка має бути. Не скажу, що турніри були легкими для нас. Кожна гра була непростою, було спекотно, непорозуміння ігрове теж мало місце. Але зараз, я думаю, у нас все йде, як треба.
- Тренер у спілкуванні зі ЗМІ розповів про завдання – перемагати у кожній грі. В Україні вболівальники живуть очікуванням побачити на ваших грудях медалі. Це тисне на вас?
- З одного боку так, з іншого – ні. Ми намагаємося про це не думати, бо якщо будемо перейматися, вийде так, що перебуватимемо під тиском і тоді не будемо виступати так, як слід.
- Те, що перша гра зі збірною Чехії така важлива, це негативно впливає на команду, вона вирішальна?
- На мою думку гра з чешками покаже нам нашу подальшу участь у чемпіонаті Європи. Якщо ми їх обіграємо, у нас піде піднесення, ми відчуємо свої сили і зрозуміємо, що ми можемо усе, у тому числі і претендувати на медалі.
- Тебе вважають головним фахівцем щодо Чехії. Можеш пояснити дівчатам, як проти них грати.
- (посміхається – ред.) Тут не я буду вирішувати, у нас є тренер головний, він і знає, як ми маємо грати, і намагається нас вишикувати.
- Чого нам очікувати від Чехії?
- Звісно, Чехія добротна команда, вона грає у себе вдома, тож матиме неймовірну підтримку і глядачів, та й суддів. Не знаю, у чий бік вони судитимуть. Але виходячи з того, де ми були, можу засвідчити – у домашніх іграх до команд-господарок турнірів судді проявляли неабияку прихильність. Це позначалося на наших діях.
- Тобі відведена у збірній роль основного центрового. Як почуваєшся у цій позиції? Трошки не твоє раніше це було?
- Це і зараз не зовсім моє. Я давно грала 5-м номером, але зараз доводиться усе згадати, бо дівчата пішли і мені нічого не залишається, окрім як грати п’ятим номером.
- Тобі доводилося грати проти гравців УСК, що становлять кістяк збірної Чехії? Яку гру вони демонструють, на що роблять ставку?
- Вони роблять ставку на швидкість, там дуже спритні дівчата, легкі, біжать у швидкий відрив. Думаю, наше основне завдання – не дати їм це зробити, бо у плані побігти… ми більш тактична команда. Звісно не без того, щоб прискоритися. У нас є Аліна Ягупова, яка це чудово робить. А ще у них є гарна центрова – це американка Вон. Ось із нею буде дуже складно. Бо вона габаритніше за мене вдвічі, і вища, тому доведеться з нею справлятися, тим більше ми граємо у змінний захист, коли маленькі гравці міняються з великими, у цьому плані ми маємо зіграти дуже уважно і агресивно проти Чехії, притиснути їх повністю, тоді буде результат.
