Головний тренер команди Запорізького класичного приватного Університету, яка виграла СБЛУ, Олександр Скутєльник успішно склав практику. Цього року він закінчує цей ВИШ (факультет фізвиховання). Перемога у фіналі СБЛУ і на захист Диплому цілком тягне.
- Фінал – це завжди складні ігри і обидві команди налаштувалися дуже серйозно. Рахунок після першої половини 23:23 говорить сам за себе. Хто зіграв краще у захисті, той і переміг. Я хлопцям сказав у перерві: якщо ми пропустимо так само або ще менше, ми переможемо. Так і сталося, ми пропустили ще менше. Запорукою нашого успіху є надійність у захисті.
- Ці хлопці, які виграли фінал, вони студенти денного відділення?
- І я студент КПУ. Я навчаюся у цьому ВИШі, хоч працюю в Азовмаші.
- Ви вчитеся у Запоріжжі і підібрали собі команду?
- Я не підбирав команду. Мене керівництво Університету, оскільки не було тренера, запросило провести з командою фінальний тур. Я приїхав, ми за кілька днів провели, скільки встигли, тренування. Я розумію, що важко було щось кардинально поміняти, але тим не менш. Ми потренувалися, приїхали і виграли.
- Усе робили з чистого аркушу?
- Практично так. Щоправда є нюанс – у нас 4 хлопця грають в Азовмаші, тому було дуже просто. Мені було простіше донести хлопцям те, що я від них вимагаю і хочу бачити.
- І ці хлопці з Азовмашу швидко знайшли спільну мову з рештою команди?
- Звичайно, вони провели увесь сезон разом. Хочу подякувати хлопцям, ми вшістьох – усімох відіграли п’ять ігор за п’ять днів.
- Сьогодні після перерви боротьби вже не було.
- Так, ми переламали хід гри. Були впевнені у перемозі. Адже найголовніший матч, вважаю, зіграли у півфіналі. Я сказав хлопцям: хто його виграє, той стане чемпіоном. Бо ЗНТУ – дуже сильна команда. Запорізьке дербі виграли ми. І я потім сказав хлопцям – у фіналі ми можемо програти тільки самі собі. Тим більше у підгрупі ми вже грали з ХПІ і виграли у них з різницею у 23 очки. Чогось нового я від них не очікував.
- Хлопці знають про ваше славетне баскетбольне минуле?
- У мене з усіма склалися нормальні робочі стосунки. Спільну мову знайшли дуже швидко. Я одразу ж сказав – залишаються ті, хто мені довіряють, бо я теж довіряю кожному з вас. Ми потиснули руки і далі у нас пішла робота на результат.
- А ви на кого вчитеся?
- У мене друга освіта. Фізвиховання закінчую, а перша освіта – юридична. Отже зараз по професії вчуся.
- Диплом дозволить стати повноцінним тренером.
- Думаю так. Днями склав держіспит.
- А тут захистили диплом!
- Практику склав (посміхається - ред.).
