Головний тренер студентської команди Східно-Європейського Університету (м. Луцьк) Дмитро Чайковський особливого представлення не потребує. Ще у попередньому чемпіонаті України він працював у чоловічій Суперлізі, очолюючи Волиньбаскет. Тепер завдяки Чайковському студентська команда пройшла перший етап СБЛУ і готова стартувати на другому.
- Східно-Європейський Університет на першому етапі посів третє місце, але оскільки команди, що виступили краще не можуть далі змагатися, ми представлятимемо Волинь.
- Які у них проблеми?
- У Луцького технічного університету, який став другим, хлопці вже такі, що не можуть далі брати участь, тому вони не заявлялися на другий етап. Така ж ситуація з переможцем – Академією рекреаційних технологій і права. Там грали Федчук і Коцько. Але останній згідно положення може грати на другому етапі за команду Східно-Європейського Університету. Його допустили.
- Що собою уявляє Ваша команда?
- Це дуже молоді гравці. Перша частина команди – це перший курс. А друга частина – це учні коледжу, який є у структурі Східно-Європейського національного Університету. Вони практично перший курс теж. На 95%. І плюс Петро Глушко, який вступив до аспірантури і має право грати.
- Ваше завдання було – в короткий термін згуртувати команду?
- Саме так. Наше основне завдання – заявитися і мати можливість грати другий етап. І ще одна немаловажна деталь – у команді гратиме Максим Дейна, який виступає у Черкаських Мавпах. Він вихованець волинського баскетболу. Дав попередню згоду, буде представляти університет на другому етапі теж. Максим у нас один з досвідчених гравців, хоча за віком – 2-3 курс максимум.
- З такими гравцями, як Максим Дейна, вже можна ставити високі завдання на другому етапі.
- Можна ставити завдання виступити… не скажу, що посісти 1-2 місця і пройти у фінал, але потрібно у кожній грі мати переможну мету. Спробуємо вигравати. Головне завдання зараз – щоб хлопці були у командному тонусі. Звичайно, Максим дуже рідко буває у Луцьку, він постійно перебуває у Черкасах. Але наше завдання – за два-три дні до старту він пригадав і можливо розібрався з командними взаємодіями і будемо намагатися у кожній грі, як мінімум, показувати гарний баскетбол, як максимум пробувати вигравати у кожній грі.
- У Максима Дейни ігрової практики не бракує, а як з іншими членами команди?
- У нас зараз сильний відкритий чемпіонат Луцька. Десять команд, є представники з Рівненської, з Львівської областей. Вже у цьому році ми зіграли дуже гарну гру. І, думаю, до другого етапу ще дві-три гри зіграємо. Ми їх розглядаємо, як контрольні матчі. І можливо ще зіграємо з кимось з потенційних суперників, командою Олега Сотника з рівненського національного Університету Водного господарства. Вони минулого сезону пробилися до фінальної частини СБЛУ. Сотник вже третій рік грає в СБЛУ, має досвід, добре уявляє, які команди, який формат змагань. А ми перший рік заявилися, прагнемо, щоб у нас повірило керівництво Університету. У нас завдання амбітні,Є а як вийде – побачимо.
- Керівництво Університету запалило перед вами зелене світло?
- Так. Я б, звісно, дуже хотів, щоб змінили формат змагань в СБЛУ. Було на меті проводити її, як лігові змагання. Щоб кожний міг їздити і грати на виїзді, вдома. Але я так розумію, що у цьому році не вийшло. Наше керівництво готове було до цього, але будемо грати за такою ж системою, як і минулого року. Але, думаю, оптимально грати повноцінний чемпіонат, воно і зрозуміло буде – гру вдома, на виїзді. Так і перспективи вимальовуватимуться, територіальні, матчі-дербі. А так воно усе… Ми приїздимо на другий етап, гратимемо за коловим принципом кожний з кожним. А у Луцьку наші студенти, вболівальники, керівництво Університету може і не побачити взагалі команду.
- Вже визначено, де гратимете?
- Ще не визначено. Де б не грали, будемо боротися. Але шансів не дуже багато через те, що там є більш сильні команди. Рівне, Львів, Тернопіль – вони постійно на хорошому рівні виступають у студентських змаганнях. Якщо вони братимуть участь, нам дуже тяжко з ними конкурувати, приймати ці змагання. А для молодих гравців, звісно, дуже важливо грати вдома. Тренери це розуміють, керівництво розуміє, і усі хочуть взяти до себе ці змагання. Ми зараз підписали угоду з командою «Старий Луцьк». Ми співпрацюємо. Поки що є розуміння і бажання співпрацювати з обох боків.
