У Рівному по початку цього тижня визначився переможець Всеукраїнської юнацької баскетбольної ліги серед дівчат 2010 року народження.
Чемпіоном стала команда Рівненщина-ОСДЮСШОР, яка переграла Дніпро-СДЮСШОР №5 у фіналі з рахунком 60:42.
Після перемоги наставник команди-чемпіона В'ячеслав Ковалевский в інтерв’ю прес-службі ФБУ визнав, що попри те, що його підопічні виграли всі матчі в сезоні, перемога в чемпіонаті далась нелегко.
- Турнір видався швидкоплинним, через війну сезон провели буквально за місяць. Ми зіграли 8 ігор, у всіх перемогли, стали чемпіонами, тому я задоволений командою, результатом.
- Наскільки важливим є проведення чемпіонату ВЮБЛ в наш час?
- Війна йде паралельно з нашим життям. Хочеться, щоб все завершилось, але дякуємо ЗСУ, що ми взагалі можемо грати. Дітям, звичайно, краще грати, ніж постійно лише тренувались, без змагальних дій. Вважаю, що без змагального процесу взагалі важко було б втримати дітей в баскетболі.
ВЮБЛ серед дівчат 2010 року народження: визначилися символічна п’ятірка та MVP
- Багато дітей в Україні виїхали з-за кордон, через повітряні тривоги є нестабільність тренувань. Як ваша команда комплектувалась перед сезоном?
- В нашій команді майже всі гравчині, які займались зі мною, залишились. Були ті, які спочатку виїхали, але потім повернулись. Вже з вересня ми розпочали тренувальний процес.
Плюс ми додали дівчат з Нововолинська – у них команда не взяла участь у чемпіонаті і ми попросили їх тренерів декілька баскетболісток, з'єднали команди, потренувались три місяці, зіграли обласні змагання. Тому в порівнянні було нескладно зібрати команду
- З ким з суперників у сезоні ігри були складнішими?
- Скажу, що важкими були ігри з командами, з якими ми раніше не зустрічались, не знали, як вони грають. Тому з восьми ігор мінімум половина була складними. Може по рахунку ми вигравали легко, але по суті нам перемоги давались непросто. Було непросто з Одесою на другому етапі, з Дніпром в фіналі, та й з Чернівцями перед півфіналом ми хвилювались, тому що вони зробили фурор і вскочили в четвірку. Невідомо, що було від них очікувати.
- Фінал за рахунком ви виграли впевнено…
- Я би не сказав, що перемога в фіналі була легкою, першу чверть ми програли 1 очко, але стримали сильну п’ятірку Дніпра, а далі я розраховував, що завдяки глибині складу наша друга п’ятірка виявиться сильнішою за їх другу п’ятірку. Так і сталось – ми відірвались в рахунку і далі свого не віддали.
В фінальній грі ми зробили установку як грати, що робити і команда дотрималась плану. Впевнено перемогли. Задоволені і діти, і керівництво.
- Чи виділите когось зі своїх гравчинь?
- Вся команда, звичайно, молодці, але є гравчині, внесок яких був більш вагомим – це Анастасія Любченко, Ярослава Омельчак, Вікторія Максимчук. Завдяки їх вкладу ми і перемогли.
- Те, що Фінал чотирьох відбувся в Рівному, для вас виявилось плюсом?
Я рахую, що рівні стіни як до допомагають, так можуть і давити. Це діти, у них психологія нестабільна. Звичайно вдома хочеться вигравати. Я радий, що діти справились з цим і впевнено зіграли дві домашні гри.
Хочеться, що війна скоріше завершилась нашою перемогою і ми грали у Дніпрі, Одесі та інших містах нашої України, де зараз проводити матчі небезпечно.
