Форвард збірної України Тетяна Юркевічус прокоментувала перемогу нашої національної команди в заключній грі відбору на чемпіонат Європи проти Північної Македонії (74:72).
Які перші враження після цієї важкої гри?
- Рада перемозі, хоча шкода, що виграли лише 2 очка. Сподівалися на трохи іншу гру, сподівалися показати трошки інший баскетбол і дати більше пограти молодим гравчиням. Але вітаю команду, вітаю наш тренерський склад із перемогою. Дуже щаслива, що знаходжусь тут і представляю Україну.
Завдяки чому суперницям вдалося повернутися в цю гру?
- На початку гри наші великі набралися фолів, і, звісно, ми десь розраховували більше пограти на пості внизу, щоб було більше спейсингу для кидків. Але суперниці, в свою чергу, забили багато триочкових, у нас в деяких моментах не вийшло зіграти в захисті.
Чи були проблеми з налаштуванням, враховуючи, що турнірної складової в цій грі вже не було?
- Не було важко налаштуватися, адже гра є гра, в якій кожен хоче виграти. Ми були максимально сконцентровані, навіть знаючи, що нам ця гра нічого не дає. Все одно хотілося знову отримати цей досвід — представляти Україну. Всі були сфокусовані та сконцентровані на перемозі.
Як оціниш підтримку в залі під час матчу?
- Це було дуже приємно. Відразу, коли бачиш наших людей, приємно на душі і дуже хочеться додому. Хочеться грати в Україні, щоб наші арени приймали міжнародні матчі. Сподіваюся, що війна закінчиться і дякую Збройним Силам України, за те що дають нам можливість грати та представляти Україну по всьому світу.
Я досі згадую, як ми востаннє грали проти Франції (в Києві — ред.), і це, мабуть, був мій найкращий досвід. Цю гру я пам’ятатиму завжди. Поскоріше б повернутися додому, на наше поле і грати в інший баскетбол.