- Перед тим як перейти до клубних справ, хотів спитати Вашої думки, що завадило нашій команді краще зіграти на попередньому Євробаскету -2019, зараз уже пройшов деякий час і якісь певні висновки ви зробили для себе особисто?
-- Між асистентом і головним тренером є різниця, тому це питання більше до Горана Бошковіча, але я уже трішки відповів на це питання коли ви питали про досвідченого гравця і амбітного гравця. Амбіцій у гравців для нашій команді хотілося б більше.
- Минулого року «Чайка» здивувала посівши третє місце у Суперлізі, зараз команда вибила чинних володарок Кубку ще на шляху до Фіналу-4 до того ж втративши у порівнянні зі попереднім сезоном кількох важливих кравчинь, у чому Ваші «секрети роботи» із цією командою?
- Приємно коли люди стежать за нами і бачать прогрес, бачать наші результати. Минулого року нам вдалося його досягти. Цього року у нас на старті сезону були проблеми, ми навіть не знали заявлятися у Суперлігу чи ні, у нас було лише 4 баскетболістки. Ляшко перейшла у Київ, Топчій переїхала до Івано-Франківська, Цекова закінчила кар’єру, Радуловіч уже не могла також бути повноцінним гравцем, як минулого року. Картина змінилася радикально. Зрештою зараз так чи інакше ми маємо 2 досвідчених гравці у тому чи іншому вигляді: Тетяну Панченко і Олександру Радуловіч, усі інші молоді. Коли на майдачник виходить повністю молодий склад – це погано, коли поруч із ними є хтось досвідчений, хто може узяти відповідальність на себе і своїм досвідом допомогти – це краще. Умови роботи для молодих гравців у нас зараз хороші: ми тренуємосяя двічі на день, у нас зал, ми надаємо хороші квартири, харчування для гравця який планує працювати на майбутнє – супер, і ми надаємо ігровий час у Суперлізі. Дівчатка слухаються, ростуть – це важливо. Ми вдячні меру міста Володимиру Чепурному, голові Федерації баскетболу Бердянська Миколі Рудницькому, людям які люблять баскетбол і допомагають нам, тому ми й далі плануємо працювати продуктивно і досягати кращих результатів.
- Коли уходять грачині досвідчені (такі як Цекова) – це одна справа, коли молоді (такі як Топчій) – це інша, скажіть чи дійсно клубу так важко втримувати своїх вихованок, адже за наявності хорошої школи і зберігаючи своїх вихованок «Чайка» могла б бути більш конкурентним колективом?
- Якщо людина думає, що у іншому місці буде їй краще, то втримати її дуже важко. На те щоб так думати у неї може бути багато різних причин. Звісно, коли уходять молоді гравчині – це важко. Нам треба працювати із молодими кравчинями, за ними майбутнє, давати їм шанс розвиватися і грати. Вони залишають команду, а це зменшення конкуренції у першу чергу на тренуваннях. Усе починається саме із тренувань і конкуренції. Тому на початку року було дуже важко, коли у нас тренувалося 4-5 гравчинь. Зараз ми досягли більш менш хорошої картини і є надія що цього року буде краще. У нас є програма, є бачення і ми плануємо зробити ще один крок вперед.
- Якими бачите завдання клубу у поточному сезоні?
- Старатися виграти у кожному матчі. Коли ми програємо – це теж має значення. Можна програти, але побачити прогрес молодого гравця – це теж позитив. У молодій команді – це має значення, коли гравець показує, що на нього можна розраховувати у наступній грі. Я обіцяю вам що ми будемо боротися, абсолютно точно. Що з того вийде сказати важко. Якщо взяти Фінал – 4, тут максиму 2 гри і у кожного є шанси на них. Ми не хочемо просто прийти пограти і піти. Ми маємо зіграти на максимумі кожну гру.
- У цьому році мимохідь з’являлася інформація, про те що у Бердянську розглядають варіанти побудови спорткомплексу, скажіть чи дійсно це так?
- Не можу сказати наскільки це реально і коли це станеться, але я теж чув про це. Якщо вдасться зробити капітальний проект, то це докорінно змінить ситуацію у Бердянську. Сучасний зал допоможе підняти рівень баскетболу, не лише у Бердянську, а й у всьому регіоні. Тут є традиції, але треба робити наступний крок. Такому проекту я буду радий, але я не та людина хто може сказати вам якусь точну інформацію щодо цього.
- Як команда проводить тривалу перерву у змаганнях до наступної гри із Динамо аж 11.01?
- У нас є дівчата із інших міст: з Рівного, Одеси. Ми дали можливість їм побути на свято із родинами, провідати їх, набратися позитивних вражень для наступних ігор. Я не люблю взагалі великі перерви у чемпіонаті, втрачається форма, потім ї важко набрати, тому я не шанувальник пауз і ми уже розпочали роботу 3 січня і будемо потім й далі вести підготовку.
- Наше інтерв’ю вийде перед Різдвом, які Ваші побажання на наступний рік для себе і для шанувальників баскетболу?
Найважливіше – це здоров’я і щастя у родині, а баскетбольним вболівальникам я зичу більше перемог, а ще сподіваюся, що нас у Новому році будуть продовжувати критикувати. Критика – це те що нам не дасть заснути і ми будемо у тонусі.
