Всі категорії новин
Олександр Кольченко: У віці 30 + для кожного спортсмена настає час, коли треба ділитися тим, що знаєш і вмієш

Олександр Кольченко: У віці 30 + для кожного спортсмена настає час, коли треба ділитися тим, що знаєш і вмієш

Екс-баскетболіст національної збірної України, володар золотих медалей Суперліги, титулу MVP та Кубка України Олександр Кольченко дав велике інтерв’ю пресслужбі Старого Луцька.

Олександре, ти, фактично, місяць тут, у Луцьку. Пригадай, як з’явився варіант з нашим клубом? З чого розпочалася ця історія?

- Сезон я розпочинав у київському «Будівельнику», однак в один несподіваний момент нам повідомили, що команда припиняє існування. Ми були в шоці. Після цього з агентами почали розглядати варіанти продовження кар’єри, але обставини і ситуація в країні, м’яко кажучи, не дуже сприяла багатьом варіантам. Тому ми взяли невелику паузу, я трішки відпустив ситуацію, адже морально було важко перелаштуватися. Згодом агент повідомив, що з’явився варіант з Луцьком. Ми почали пропрацьовувати цю пропозицію, адже в чемпіонаті залишалося не так і багато матчів. Зрештою, вдалося поспілкуватися з головним тренером. За 10-15 хвилин з’ясували всі основні моменти. Дмитро Чайковський розповів мені своє бачення, а я сказав, що не хочу просто так їхати, чітко заявив, що завжди граю лише на перемогу і для мене результат – найважливіше. Його це влаштувало, а мені сподобалося те, що клуб хотів робити зміни і здобувати перемоги.

В тебе є коло спілкування, сім’я, друзі. Чи радився з кимось щодо переходу?

- Я людина сімейна, тому, звісно, говорив із дружиною. Щодо спілкування з гравцями Луцька, то я знав всіх, але так склалося, що з Максом Дейною ми разом грали в «Черкаських Мавпах», протягом сезону підтримували зв’язок, спілкувалися щодо ситуації в країні, баскетболу. Декілька повідомлень мені вистачило, щоб прийняти остаточне рішення щодо переїзду сюди.

Обирай найкращого гравця Суперліги Favbet в лютому!

В одній з післяматчевих пресконференції тоді ще гравець «Кривбасу» Олександр Тіщенко говорив про те, що відчуває додаткову відповідальність, адже він один з найдосвідченіших гравців у команді. Якщо глянути на ростер нашого клубу, то, без сумніву, у тебе та Липовцева суттєва перевага за цим компонентом. Не відчуваєш додаткову відповідальність через це?

- В нас командний вид спорту і він передбачає те, що результат залежить від всієї команди. Ми з Дімою дійсно найбільш вікові та досвідчені гравці в «Старому Луцьку». Звісно, на нас розраховують, тому і відповідальність більша. Це відчувається на майданчику і в роздягальні. Хлопці в свою чергу цінують можливість набратися досвіду у нас, дізнатися щось нове. Ми хочемо поділитися, адже є чим. Було б неправильно суто закритися в собі. Я згадую себе у молодому віці. Кожен сезон в командах було по декілька гравців-іноземців, тренери закордонні, досвідчені українські гравці. Було мало знань і досвіду, але з кожним сезоном я намагався дізнатися щось нове, навчитися. У віці 30 + для кожного спортсмена настає час, коли треба і самому ділитися тим, що знаєш і вмієш.

«Олександр Кольченко нам завжди допомагає, навіть коли просто перебуває на лавці», – заявляв наставник команди Дмитро Чайковський. Втім це дуже тонкий момент, адже буває, що досвідчені гравці занадто активно інтегруються, порушують субординцію, намагаються певним чином впливати на тренувальний процес…

- Звісно, ми про це говорили і тренер не проти, щоб я ділився досвідом, але дійсно є етичні та професійні моменти. Ми можемо поговорити про все за чашкою кави, він ділиться своїм баченням, я – своїми думками. Насправді, це чудовий симбіоз, коли така комунікація є не лише на майданчику, а і за його межами. Коли я прийшов у «Черкаські Мавпи», команду тренував Максим Міхельсон. Він лише декілька років був на посаді головного тренера. В нас з ним склалися чудові стосунки, які, у підсумку, вилилися в чемпіонство 2018 року. Тренер повинен знайти можливість для спілкування з гравцями. Звісно, що й баскетболісти бувають різні, але якщо ми говоримо вцілому про адекватних людей, то це нормальна практика, коли є такий діалог і він йде на благо команди. 

Турнірна таблиця Суперліги Favbet перед останніми баблами

Фактично, після декількох тренувань у нашій команді, у першому ж матчі проти «Політехніки-Галичини», ти набрав 34 очки, провівши найрезультативніший матч у кар’єрі з 2018 року. Як вдалося відразу продемонструвати такий результат? Багато скептиків вважали, що ти не у надто хорошій формі після паузи.

- Ми професіонали навіть тоді, коли без команди. Для прикладу, коли починається літнє міжсезоння, то якщо ти будеш просто лежати на дивані і згадувати колишні досягнення, тобі буде важко почати новий сезон і набрати форму. Тим більше, в немолодому віці. Тож, звісно, я підтримував форму, знаходив можливості, працював індивідуально. Хочу подякувати за це добрим людям. Думаю, що вони будуть читати це інтерв’ю та посміхнуться на цьому моменті. Коли приїхав в Луцьк, я не був розібраний. Звісно, і не був готовий на сто відсотків. Щодо того матчу, то черкаський зал я люблю, він любить мене, ми з кільцями дружимо давно (посміхається). В мене не було завдання побити якісь рекорди. Лише бажання довести, що з моїм приходом в команді зміняться результати і команда виграватиме частіше. Дуже добре, що наші результати покращилися. Будемо працювати далі. Сподіваюся, що ми ще пошумимо.

Згодом був матч проти «Рівного». Поки єдиний з п’яти поєдинків, в яких ти взяв участь, і в якому нам не вдалося перемогти. Традиційно Луцьку дуже важко даються перемоги над рівнянами. Невже нам не під силу цей суперник?

- Треба віддати належне рівнянам. За нинішніми мірками в команди дуже хороший ростер. Наскільки я знаю, що багато гравців там не перший рік грають разом і бачили багато у баскетболі. Щодо результату, то мені здається, що ми були неготовими до тієї форми захисту, яку вони нам запропонували. Трішки не справилися з емоціями. Та й для мене це була лише друга гра. Багато хлопців, може навіть і я, здається, не повірили, що ми можемо перемогти команду з першої трійки. Хоча, як показала гра і наступні матчі, все можливо і все в наших руках. Якщо ми будемо грати в розумний баскетбол, використовувати свої сильні сторони і слабкі противника, то можна боротися і вигравати майже у всіх. Мені, звісно, хотілося б ще раз зіграти з командою з Рівного. Якщо буде така можливість, то я думаю, що ми можемо зіграти набагато краще.

В матчі з «БІПою» в кадр трансляції потрапила твоя суперечка з Дмитром Липовцевим. Що там трапилося?

- Іноді емоції беруть верх і потрібно їх контролювати, але інколи такими емоціями ти і себе ставиш у потрібне русло, і партнеру по команді допомагаєш. В цьому випадку це нам пішло на користь, ми почали краще грати у захисті, зробили якісь висновки. Ми з Дімою дуже досвідчені гравці і не повинні дозволяти молодим гравцям робити з нас клоунів. Я це сказав прямим текстом.

Незабаром матчі кубка та вирішальні ігри чемпіонату. Люди з команди розуміють, що насправді «все ок». Спортивне середовище теж розуміє, що така комунікація – нормальне явище, але от для людей ззовні все ж варто уточнити: ніякого конфлікту немає?

Щодо наших взаємин з Липовцевим, то у нас все нормально, живемо в одному комплексі на одному поверсі, часто ходимо на каву один до одного. Ми поговорили і впринципі немає ніяких проблем. Якщо комусь здалося, що є якийсь конфлікт, то про це не варто переживати. Загалом в нас команда дуже дружня, багато часу проводимо разом. Нещодавно збиралися у піцерії.

«У Хіміку я “став на ноги” як спортсмен, як баскетболіст, як особистість. Десять років в Хіміку – це пристойно. Саме там я зрозумів, що баскетбол – моє», – це твоя цитата з інтер’ю. Зараз, на жаль, вже немає «Хіміка», «Азовмаша», зрештою, «Будівельника». Не чужих команд для тебе. Ця історія стала для тебе особисто-спортивною драмою?

- Кожна команда, в якій я грав, залишила якісь спогади і відбиток в моєму житті, друзів і знайомих, з якими я підтримую стосунки. В тому ж Маріуполі у мене було багато друзів. З початком повномасштабної війни всі роз’їхалися. Я знаю лише про тих, хто поїхав на підконтрольну Україні територію. Слава Богу, що вони виїхали і в безпеці. Тому в контексті Маріуполя у мене зараз думки пов’язані з війною. Щодо «Будівельника», то там теж залишилися близькі люди. Ці люди зараз без роботи. Дуже шкода. Южне – це, фактично, мій дім. Велика частина кар’єри в цьому місті, моє формування як професійного гравця також. Там я зрозумів, що спорт – це той вид діяльності, яким я хочу займатися. Дуже прикро, що зал в Южному впродовж тривалого періоду часу не приймав матчів Суперліги. Дуже добре, що це місто врешті прийняло «бабл». Так, команди зараз немає, але люди, які живуть у цьому місті, пам’ятають прекрасні часи «Хіміка», коли вся арена була заповнена глядачами під час Єврокубку, чемпіонату України. Люди вміють вболівати, адже це місто дуже спортивне. Зізнаюся, що коли розпався «Будівельник», я підтримував свою форму саме в «Олімпі». Відчуття були такі, ніби я повернувся на чергове тренування.

«Насправді те, що ми з ним на одній позиції – справді чудова можливість повчитися чомусь новому, і я на тренуваннях дійсно слідкую за його рухами і намагаюся використовувати їх». Хто сказав цю цитату про тебе?

- Можливо, Даня Марків. Він часто запитує щось. Хоча, насправді, всі молоді хлопці розуміють, що мені є чим поділитися, але думаю, що все ж це Данило. Я не хочу, щоб це виглядало, мовляв «Іди сюди, малий, я тебе навчу грати баскетбол». Якщо людині це потрібно і цікаво, то я завжди за і відкритий до будь-якого діалогу. Життя така штука, що сьогодні у тебе все добре, а завтра – потрібна допомога і тобі.

Дійсно, вгадав з першого разу. Наступна тема для розмови – рекорд за «трьохами». Зізнайся, тримав в голові цей фактор перед матчами?

- Чесно, я навіть не стежив за тим, що можу якийсь рекорд побити. Навіть не пам’ятаю з ким ми грали тоді. Головне, що виграли цей матч. Я прийшов в роздягальню, взяв телефон і були пропущені від близьких та друзів. Вова Конєв, мій хороший друг, з яким ми грали разом, жили на одному поверсі, теж написав мені. До речі, от сфотографуйте сердечко. (показує серце руками – автор). 

Фінал чотирьох Кубку України відбудеться у Києві

Вова Конєв – це «ван лав» як спортсмен та людина. Він написав мені «Старий, ти вогонь. Бачиш, а ти не хотів вже в баскетбол грати». Ми з ним ділилися тим, що втомилися від ситуацій, коли ти працюєш і раптово залишаєшся без команди. Тебе от «відрізали» від команди, а ти, окрім баскетболу, нічим не багатий. Так от, Вова написав за рекорд, а я не відразу зрозумів про що він. Згодом, коли вже був в готелі, повернувся до цієї теми і побачив, що мене почали позначати у пабліках. Коли прочитав статті та пости, тоді зрозумів що сталося остаточно. Звісно, це дуже приємно, але як такої цілі у мене не було. Якщо ти в кожному матчі віддаєш максимум того що ти вмієш і знаєш, працюєш на командний результат, результат приходить.

До речі, про Конєва. Чи спілкувався ти з ним щодо його стану здоров’я. Він, напевно, засмутився, що не вдалося поїхати в розташування збірної…

- Він отримав таку травму, як в мене була в «Будівельнику». Ми поділилися загальними думками. Володимир запитав як я проходив реабалітацію. Звісно, він переживав що перед самою збірною отримав таку травму, не вийшло поїхати і показати, що є ще порох в порохівниці. Зрештою, тренер збірної, Віталій Степановський, людина, з якою він працював протягом довгого періоду часу і добивався часу. Володя хотів бути в дванадцятці гравців, які б провели ці матчі.

Єдиний гравець із Суперліги. І точно ніхто не сказав би, що це незаслужено…

- Так, він своїм професіоналізмом, жагою до перемоги і спортивною етикою доводить, що наразі топ в цьому чемпіонаті. Нехай Бог дає йому здоров’я продовжувати бути серед кращих гравців ще багато років. Нічого неможливого немає.

На мою думку, «кити», на яких тримається ця Суперліга – це гравці, на кшталт, Кольченка, Агафонова, Рябчука, Конєва і т.д. Тобто, ваше покоління. Ви розумієте, що, окрім всього, у вас є ще й якась особлива місія, передати естафету і досвід, дочекатися цієї от зміни поколінь?

Звісно, зараз такий момент, що в найближчий час багато з цих людей можуть завершити професійну кар’єру гравця. Так, хтось може стати тренером. Мені здається, що буде невеликий спад в плані передачі естафети молоді. Однак для молодих гравців зараз це час, аби перейняти досвід і отримати знання від нас. Баскетбольне ком’юніті – це одна сім’я. Можна порівняти з будинком, в якому кожна квартира – це окрема команда. Тому час такий, що не встигнемо оглянутися, коли дійсно такі легенди як Рябчук, Конєв, Агафонов завершать кар’єру і на їх місце мають прийти інші.

Видання «Трибуна» складає «Рейтинг сили» команд Суперліги. В останньому з них «Старий Луцьк-Університет» на шостому місці. В турнірній таблиці у нас сьоме місце. Невже це максимум наших можливостей наразі?

- Я вважаю, що трішки було втрачено часу на початку чемпіонату. Якби зміни відбулися на бабл-два раніше, то можна було б сміливо говорити про вище місце у турнірній таблиці. З «Дніпром» важко буде боротися. Було б добре зайняти сьоме місце, бо на шосте вже непросто піднятися. Все було б в наших руках. Я не люблю читати аналітиків та експертів, прогнозувати. Наше завдання робити максимум, працювати на результат. В експертів своя робота, а в нас своя. Час покаже на якому ми місці заслуговуємо бути. Звісно, нам є що надолужувати.

В тебе чимало персональних і командних здобутків, однак щодня ти продовжуєш тренуватися, професійно виконувати свої обов’язки. Як вдається не втратити мотивацію?

- Наше покоління виховувалося без гаджетів на якихось вищих цілях, коли нічого за душею немає і лише своїм трудом, кров’ю та потом ти можеш досягнути результатів. Я не хочу грати баскетбол до того часу, поки з мене молоді хлопці робитимуть клоуна. Поки я зберігаю своє обличчя та певний рівень, я буду займатися улюбленою справою. А ще один момент – це моя сім’я. Остання розмова на цю тему до цього часу в моїй голові. Старша дочка сказала мені «Тату, тільки не вздумай ще завершувати з баскетболом, я хочу, щоб ти грав і буду приходити на твої матчі». Це відклалося в моєму серці. Вони дивляться матчі, переживають, пишуть СМС. Коли мої діти кажуть, що я ще «красава» – це один з головних мотиваційних моментів.

Новини по темі
Володимир Конєв: Ключовим в фіналі буде захист, адже захист виграє титули
Володимир Конєв: Ключовим в фіналі буде захист, адже захист виграє титули
Один з лідерів Дніпра — про майбутню фінальну серію з Рівним
Вадим Заплотинський: Очікуємо нашої перемоги над Черкаськими Мавпами
Вадим Заплотинський: Очікуємо нашої перемоги над Черкаськими Мавпами
Лідер Київ-Баскету прокоментував бронзову серію проти Черкаських Мавп, яка розпочнеться вже 19 квітня.
ФБУ підготувала 10 індивідуальних нагород за підсумком сезону Суперліги Favbet
ФБУ підготувала 10 індивідуальних нагород за підсумком сезону Суперліги Favbet
10 кращих гравців та тренер за підсумком сезону отримають індивідуальні нагороди
Вирішальні ігри плей-оф Суперліги Favbet: розклад медальних матчів
Вирішальні ігри плей-оф Суперліги Favbet: розклад медальних матчів
Фінальні серії плей-оф Суперліги Favbet розпочнуться 19 квітня
Дніпро обіграв Черкаські Мавпи і вийшов у фінал Суперліги: хайлайти 14 квітня
Дніпро обіграв Черкаські Мавпи і вийшов у фінал Суперліги: хайлайти 14 квітня
Дивіться яскраві моменти третього матчу півфінальної серії Дніпро – Черкаські Мавпи.
Днiпро перемiг Черкаськi Мавпи в вирiшальному матчi пiвфiнальної серiї Суперлiги: вiдео коментарiв
Днiпро перемiг Черкаськi Мавпи в вирiшальному матчi пiвфiнальної серiї Суперлiги: вiдео коментарiв
Гравці та тренери команд — про матч, який виграла команда з Днiпра
Дніпро зробив вражаючий камбек у третьому матчі з Мавпами та став другим фіналістом Суперліги Favbet
Дніпро зробив вражаючий камбек у третьому матчі з Мавпами та став другим фіналістом Суперліги Favbet
Команда з Дніпра вдома обіграла Черкаські Мавпи, закривши серію - 2:1
Дніпро проти Черкаських Мавп: історія вирішальних матчів команд в плей-оф Суперліги
Дніпро проти Черкаських Мавп: історія вирішальних матчів команд в плей-оф Суперліги
Пригадуємо, коли клубам доводилось грати ключові матчі серій за вихід в наступний раунд
Рівне здолав Київ-Баскет на шляху до фіналу: хайлайти Суперліги Favbet 11 квітня
Рівне здолав Київ-Баскет на шляху до фіналу: хайлайти Суперліги Favbet 11 квітня
Дивіться яскраві моменти матчу Київ-Баскет – Рівне-ОШВСМ
Рівне — перший фіналіст сезону Суперліги Favbet
Рівне — перший фіналіст сезону Суперліги Favbet
Рівненська команда на виїзді обіграла Київ-Баскет, закривши серію 2:0
24 очка Максима Закурдаєва в другій грі півфіналу проти Черкаських Мавп: відео
Відео11.04.2024
24 очка Максима Закурдаєва в другій грі півфіналу проти Черкаських Мавп: відео
Лідерська гра захисника допомогла Дніпру виграти виїзний матч
Дніпро здобув перемогу над Черкаськими Мавпами: хайлайти Суперліги Favbet 10 квітня
Дніпро здобув перемогу над Черкаськими Мавпами: хайлайти Суперліги Favbet 10 квітня
Дивіться яскраві моменти другого матчу півфінальної серії Суперліги Favbet
Favbet