Дніпро відкрив рахунок у фінальній серії Суперліги GGBET, здолавши на домашньому майданчику Київ-Баскет із рахунком 78:70.
Другий матч фінальної серії відбудеться у Києві, в ПС Венето в четвер, 30 квітня. Початок матчу о 18:15.
До вашої уваги коментарі тренерів та гравців команд після першого матчу фінальної серії Суперліги GGBET
Михайло Горобченко, захисник Дніпра:
– Можливо, народження дитини вплинуло на настрій. Я тиждень, так скажемо, відпочивав без команди в Дніпрі, тому, можливо, і вплинуло. Може, якась нова енергія додалася. Я не бачив статистики, але ми забрали підбирання і легко побігли у швидкий відрив, змогли знайти якісь свої легкі очки. Ми знову не забили свої триочкові кидки, майже не кидали їх. Тому я вважаю, що була гарна боротьба, і за рахунок швидких відривів ми змогли триматися.
Володимир Коваль, головний тренер Дніпра:
– Судячи з рахунку, ми витримали боротьбу. Я вітаю хлопців, вони виконали чоловічу роботу. Було багато контакту, емоцій. Це дуже велике навантаження на гравців. Треба тримати фокус на грі, дотримуватися тих правил, про які ми домовлялися. Хлопці з цим впоралися, хоча були деякі помилки, але нам потрібно їх перед другою грою прибрати, відновитися і їхати до Києва.
Як зберегти цей настрій до четверга? Це наші секрети, які ми будемо зберігати. Я знаю, але не скажу. Сподіваюся, що хлопці відновляться. Я повторюся: витримати такий тиск гравцям дуже важко. Але вони витримали це завдяки, зокрема, підтримці в залі. Сьогодні був повний зал — так завжди приємно грати. Я завжди з нетерпінням чекаю цих ігор і цієї атмосфери в залі. Ми заради цього живемо, граємо і любимо баскетбол. За десятибальною шкалою план на гру сьогодні хлопці виконали на дев’ять.
Денис Клевзуник, форвард Київ-Баскета:
– На мою думку, порівняно з Кубком змінилося те, що «Дніпро» грав удома, при своїх вболівальниках. Вони дуже добре тут грають. Коли був рівний рахунок, вони просто забили свої кидки, а ми — ні. Плюс їх погнали вболівальники, і вже важко було зупинити. Так, ми намагалися, але вітаю «Дніпро» з перемогою.
У Києві будемо намагатися показати свою гру, перемогти і повернутися сюди. Сьогодні багато промазали. Були моменти. Я схибив, і хлопці теж. Це баскетбол: якщо ти не забиваєш, то не виграєш. Все дуже просто. На нас, в принципі, нічого не тисне. Ми вже забрали Кубок цього року і граємо у фіналі чемпіонату. На нас немає тиску. Просто схибили в кількох моментах, а «Дніпро» забив, і вболівальники їх погнали.
Дмитро Забірченко, головний тренер Київ-Баскета:
– Я не можу сказати, що «Дніпро» відрізнявся від кубкового матчу. Вони все одно грають у свою гру. Єдине, що сьогодні акцент «Дніпра» був більше під кільцем — на лоу-пост, на гру для своїх «великих». Це зрозуміло, якщо є перевага в габаритах. Вони намагаються цим скористатися. Ми намагалися скористатися своїми перевагами, але десь не влучили штрафні, вільні триочкові. Баскетбол, знаєте, іноді проста гра. Трошки ми дали «Дніпру», скажімо так, більше атак за рахунок наших втрат. Усе. Тобто для такої гри, для фіналу, зробили багато втрат.
Маємо краще контролювати свій напад і знаходити кращі можливості для атаки. Хоча сьогодні ми непогано грали в нападі, непогано рухали м’яч. Єдине, що десь не влучили свої кидки. Все просто. Хлопці молоді. Зал сьогодні неймовірний, дав тиск на молодь і взяв своє. Дуже розраховую на велику підтримку наших фанів у Києві і сподіваюся, що ми зможемо повернутися в Дніпро.
Претензії до Карпюка? Просто щодо захисту. Ми взяли тайм-аут, я поміняв захист, а він одразу пішов не туди, куди треба. Через це, звичайно, я закипів.
Я перед Ярославом вибачаюся, але іноді треба таку «плюху» дати, щоб він почав грати нарешті в баскетбол. Тому що сьогодні було декілька моментів, коли ми не впевнені в собі, сумніваємося у своїх діях, не агресивні як у нападі, так і в захисті. Це фінал. Тут не може бути нічого і нікого проти тебе. Не може бути завищених очікувань для команди суперника чи для гравців суперника. Ми маємо їх поважати, але не ставити вище за себе, не маємо їх боятися. Ось і все. Тому я думаю, що для Ярослава це великий урок у фінальних іграх — пора вже почати себе поважати і демонструвати на майданчику любов і повагу до себе.
Я вірю в Сушкіна і Бублика. Треба вірити, довіряти і тільки чекати віддачі від цієї довіри. Тут іншого вибору немає. Молодь має грати і брати відповідальність на себе, приймати рішення щодо кидка, проходу, передачі. Вони мають приймати рішення на майданчику під тиском ціни і нести за це свою відповідальність. Я думаю, що у Бублика і Сушкіна були помилки як у нападі, так і в захисті. Тут нічого такого немає. Єдине — вони мають на цьому зростати. Це найголовніше.
