Команда Picture Together завоювала Кубок України-2024 з баскетболу 3х3. Фінальний тур у суботу, 31 серпня, проходив на двох кортах столичної Контрактової площі. У цей день визначили переможців та призерів чемпіонатів України із 3х3 U-16 та U-18, а ФБУ також провела перший офіційний турнір 3х3 на візках серед людей з особливими фізичними потребами.
Найкориснішим гравцем (MVP) кубкового турніру визнали героя фіналу Владислава Лукінського, з яким прес-служба ФБУ поспілкувалася про завершальний тур та літні змагання з баскетболу 3х3, а також розпитала про нього в інших гравців Picture Together.
– У фіналі зі Старим Луцьком наприкінці зустрічі ти зрівняв рахунок (13:13) під час ривка Picture Together (4:0), а також приніс дальнім кидком в овертаймі перемогу і заслужено отримав звання MVP. Згадай як проходив той матч і розкажи за його феєричне завершення.
– Була напружена рівна гра, максимально цікава, всі виконавці показали свій максимум. Усі добре зіграли, просто нам десь трішки більше пощастило. Старий Луцьк – добра команда, підготовлена, за неї виступають гравці Суперліги. Ми намагались якісно забивати й захищатись, і вони – теж. Суперник щільно «тиснув на м’яча» в захисті, чого у нас не було протягом туру з іншими командами. Судді дозволяли контактно грати.
Володар кубка визначився в овертаймі, для глядачів таке завершення фіналу було ідеальним. Хоча Дмитро Кравченко міг принести нам перемогу в останньому володінні основного часу, але не влучив. Під час овертайму ми взяли тайм-аут й обрали комбінацію на наступну атаку. Я просив, щоб саме мені дали виконати дальній кидок, бо відчував впевненість, що влучу. Домовилися, що Вадим Довідний зробить прохід, а я «провалюся» на дугу. Якщо на нього виходили б захищатися двоє, то планом Б став би мій вільний дальній. У результаті все пішло не за нашим сценарієм: Вадим спасав м’яча з аута (його підштовхували), м’яч потрапив до мене, я високо вистрибнув, кинув у сторону кошика через руки суперника і забив. Обіцяв влучити дальній кидок – і я це зробив.
– Які емоції та думки були в тебе після дальнього влучання, що дозволило завоювати кубок? Можливо, з партнерами обговорювали кому присвятити перемогу?
– Дуже давно не забивав подібні вирішальні кидки. Як влучив, то зупинився та просто закричав. Емоції в той момент були кайфові. Думав, слава Богу, ми це зробили, ми за цим прийшли, цього дуже хотіли. Відчув полегшення, щастя, радість, на моєму обличчі з’явилася посмішка.
Ми можемо продовжувати грати та покращувати спортивну майстерність завдяки українським воїнам, ЗСУ, волонтерам, небайдужим людям, які допомагають фронту. Інших варіантів, кому присвятити перемогу, немає.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вадим Довідний: Будемо боротися за перемогу в фінальному етапі Кубку України 3х3
– У фіналі ти грав проти «великого» Старого Луцька, гравця збірної України U-21 із 3х3 Максима Михайлова. Розкажи за це протистояння.
– Проти нього грати дуже важко, ми з Максимом не раз зустрічались у Вищій лізі та на турнірах 3х3. Кваліфікований, надійний і непоступливий баскетболіст. Класний гравець, сподіваюсь, у нього буде велике майбутнє, та він заграє у Суперлізі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Максим Михайлов: Моя нова мрія — зіграти за національну збірну України 3х3
– Як було грати в такій локації, робити пам’ятні світлини на фоні колеса огляду в самому серці київського Подолу? Якими були атмосфера й емоції, підтримка глядачів, зустрічі зі знайомими зі всієї України?
– Насправді було дуже круто. Люди постарались – шикарну локацію зробили. Глядачі (наші друзі, просто перехожі, гості міста) розташовувались у щільному квадраті навколо кортів. Торік теж грали на цій локації, але, здається, було не так багато вболівальників. У день фіналу 2024 року була класна музика, супровід ведучого, який доречно пояснював перехожим за змагання. Зазначу, що коли ти на майданчику, то нічого не помічаєш навколо, бо максимально сконцентрований. Хочеться, щоб таких турнірів було більше. Отримав дуже багато позитивних емоцій.
– Як трішки став накрапати дощ, то замайоріла можливість продовжити грати в залі. Про що думав у той момент?
– Сподівався, що дощ швидко завершиться та вийде дограти на корті. Змагатись у залі – це геть інша специфіка, наше взуття було підібране для виступу на вулиці, тому в залі було б слизько. Дощ був несильний, корт за день нагрівся, через це він швидко висох, і ми після паузи змогли продовжити.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: На столичній Контрактовій площі пройшов фінальний етап Кубку України з баскетболу 3х3: велика фотогалерея
– Як пройшли для вас груповий етап і плей-оф фінального туру? Коли дивишся на рахунки матчів, то робиш висновок, що ви в групі просто не помітили суперників та «прибирали» їх зі свого шляху. Чи насправді було легко грати?
– Ми були третіми за рейтингом, тому виступали в групі С. Перша гра відбулася проти житомирського Полісся. Гравці суперника були габаритні, але ми протягом зустрічі не поступались їм під кошиком, один одного підстраховували, завдяки швидкості створювали моменти для вільних кидків. Дивишся на рахунок – виграли впевнено, але насправді нам було не просто. Довідному доводилось декілька разів штовхатися з габаритними Михайлом Нейжмаком і В’ячеславом Марківом. У Енергодарського стилю, навпаки, була перевага у швидкості, проте ми виявилися більш готовими та налаштованими, тому виграли нашу групу.
Далі в плей-оф Picture Together здолав колектив Завали три бала. Це була більш збалансована команда, за яку грали і «маленькі», і «великі» баскетболісти. Ми «тисли» в захисті та влучали в нападі. Це стало рецептом перемоги. Півфінал для нас традиційно став дуже важким. The Flow хоч і грали втрьох, але Олександр Бужанський, Нікіта Когут, Андрій Панасюк у той день віддавали всі сили на майданчику, влучали дуже важкі кидки: і від скла, і через руки. На останніх секундах володінь вони забивали в кошик непрості кидки. Проте у підсумку ми перемогли опонентів.
– До фінального туру ви на перших трьох відбірних етапах завжди були в призах. Розкажи, будь ласка, за цей ваш шлях.
– У сезоні-2023/24 майже цим складом грали в чемпіонаті України 3х3 за Селф Мейд і теж здобули непоганий результат – стали віце-чемпіонами. Тому домовилися разом зіграти влітку.
Інколи важко виступати під час відбіркових турів, бо в групі можуть бути слабші команди. Потім, коли треба підходити до матчів плей-оф у максимальному настрої, ти наче ще не розбігався. Тому трохи важкувато. У фінальному турі грати набагато цікавіше в цьому плані: будь-яка команда може тебе перемогти. Це зовсім інше налаштування.
На перший етап у Житомирі ми поїхали, бо це місто знаходиться поруч із Києвом. Хотіли перемогти та відчути ритм гри. У фіналі протистояли СумДУ. Там була рівна гра, переможець також визначився в овертаймі. У той день більше пощастило супернику, який влучив дальній кидок, і Суми перемогли з максимально можливою різницею в овертаймі +3.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гравці СумДУ потрапили в ДТП
Потім був тур у Вінниці, на який я не зміг поїхати. Під час півфінальної гри там теж розпочався дощ, тому команди були змушені догравати в залі. Наш баскетболіст Дмитро Кравченко отримав травму – підвернув ногу. У підсумку хлопці програли у 1/2 місцевій команді, яка й перемогла на другому етапі, але Picture Together здобув бронзу.
У столичному відбірковому турі знову важкими іграми були півфінал і фінал. У 1/2 за хвилину до завершення ми програвали Baddest три очки, тому взяли тайм-аут. Після паузи добре захистилися, забили свої надійні кидки з-під кошика й перемогли. Це була дуже важка гра, суперник нас здивував, показав максимально якісну гру. За перше місце наша команда змагалася зі Завали три бала. З перших хвилин ми почали добре захищатися, створювати тиск на гравця з м'ячем, у суперника менше досвіду в 3х3, тому Picture Together заслужено переміг.
– Чому свою команду назвали саме Picture Together?
– Залишу походження назви загадкою (сміється – прим. ред.). Вона стала результатом комунікації в нашому колективі, її виникненню посприяла жартівлива ситуація.
– Де плануєш продовжити кар’єру у сезоні-2024/25?
– Поки що не маю остаточного рішення. Ще думаю, розглядаю варіанти.
Гравці володаря Кубку України-2024 з баскетболу 3х3 Picture Together – про Владислава Лукінського
Вадим Довідний: «Владик – професіонал. Коли він виступав за Будівельника, то пізнав що таке відповідальність, тренувальний процес, став краще розпоряджатися моментами, освоїв інші деталі спорту вищих досягнень. У той період відбувся великий прогрес у його грі, чому дуже радію.
Людина, яка вміє слухати, завжди має гарний настрій, підбадьорює, щирий, комунікабельний. Все це дуже допомагає на майданчику. Радий, що наші баскетбольні шляхи зійшлися. Будемо разом грати далі та вигравати».
Дмитро Кравченко: «Владислав Лукінський – справжній професіонал, дуже відповідально ставиться до баскетболу та підготовки перед змаганнями. Гарна людина, приємна, товариська. Ми з ним ладнаємо як на майданчику, так і поза ним. Про Лукінського можу сказати лише добрі слова».
Данііл Овчаренко: «"Лука" дуже приємна в спілкуванні людина, завжди в доброму гуморі, вміє підбадьорити на майданчику, коли не йде гра в когось.
Гравець-лідер як в 3х3, так і в 5х5. З ним комфортно виступати разом. Добре грає як під кільцем, так і на периметрі. Також Влад гарний рім-протектор. Якщо десь у захисті ти пропустиш суперника, то знаєш, що він тебе завжди підстрахує».
