Форвард збірної України Олеся Малашенко виступає у Чемпіонаті Туреччини в одній команді з гравцем збірної Сербії Нєлєною Йовановіч. Обидві захищають колльори клубу "Едірне". Природньо, що перед матчем Україна-Сербія ми розпочали спілкування з чарівною збірницею України з турецько-сербської теми.
- Нєлєна грає на позиції третього номера, а я четвертий. Вона дуже здібний форвард. Завжди націлена на кошик суперника. Гравець з кидком. У захисті теж відпрацьовує. Грати проти неї буде цікаво. І на нас очікує цікава гра.
- До Сербії ставитеся без піетету?
- Треба ставитися з повагою, і ми це робимо, але не боїмося їх. Ми готові.
- З Йовановіч ви спілкуєтеся за межами майданчика?
- Так, звичайно. У нас спільні командні вечори відбуваються. Вона гарна людина, але на корті і поза ним – для мене це різні люди. Я бачу її, як суперника і готова допомагати нашим дівчатам, розповісти про її плюси і мінуси. Які нам допоможуть виграти.
- Як тобі у Туреччині виступати, подобається?
- Це мій другий сезон у Туреччині, Перший рік грала у "Мерсіні", зараз - в "Едірне". Подобається, хочу залишитися там.
- Там море недалеко?
- (захоплено посміхається) У Мерсіні так, це як Одеса для мене, як моє місто, тільки турецьке. Тож мені дуже приємно.
- А твоє рідне місто Одеса?
- Взагалі-то я народилася у Кишиневі, але рідне моєму серцю місто – це Одеса.
- А у баскетбол у якому віці прийшла?
- У 13 років. Через пару днів мені виповниться 25 (Олеся народилася 21-го лютого – ред.) . Тож я вже 12 років у баскетболі!
- Для дівчат це найоптимальніший вік, коли можна починати грати у баскетбол?
- Я ще пізня вважаюся. І рано почала займатися професійно. У 13 розпочала, а у 16 вже поїхала з дому.
- День народження у тебе наступного дня після матчу. Гадаю, не треба вигадувати подарунок?
- Я дуже на це розраховую, я попрошу команду зробити мені цей подарунок. Хочу! І сама докладу зусиль до цього!
- Якісь бажання, не пов`язані з баскетболом, також будуть у день народження?
- До мене сюди приїдуть з Одеси моя мама і подруга, це стане ще одним подарунком для мене. І єдине бажання – провести з мамою більше часу. І все. Вони обов`язково будуть на матчі.
- Головний тренер збірної України Володимир Холопов запросив на збори наукову групу, психолога. Наскільки це тобі цікаво?
- У моїй кар`єрі це вперше. Це цікаво. Трохи незвично. Як воно вплине на підготовку? Не знаю, результат дізнаємося перед грою.
- Розбираєте по гвинтиках збірну Сербії?
- По міні-гвинтиках. Кожен їхній рух вліво- вправо ми знаємо. Тепер залишилося показати, що ми вивчили, під час гри.
- З чого складаються ваші тренування?
- Починається з кидкової практики, Нашу систему, їхню систему граємо. Розбираємо. Багато часу приділяємо тактиці та ігровим моментам.
- Зарядку вранці робите, бігаєте? У Кончі-Заспі повітря чисте!
- Так ( по-акторські розтягуючи слово, сміється). Насправді, ні. Нам вистачає навантажень на тренуваннях.
- Ти випромінюєш оптимізм. Це важливо перед таким серйозним випробуванням.
- У нас гарний мікроклімат у команді, усі дівчата спілкуються одна з одною. Нема ніяких груп. Всі разом, усе дуже колективно і весело.
- З наближенням матчу підвищується вболівальницький інтерес. Як може вплинути на результат глядацька підтримка?
- Нам дуже важливо знати, що нас підтримують, і дуже важливо бачити обличчя цих людей на трибунах. Почути їхні вигуки, скандування "У-КРА-Ї-НА!". Звісно, для Сербії виступати у такій галасливій атмосфері – звична справа. У них дуже розвинений баскетбол, і він там у пошані. Навіть на грі з Люксембургом у них був повний зал. Але то їхня справа. Ми побачимо наших людей і нам це потрібно!
