13 квітня дівчата з ХАІ завоювали срібні медалі ЄЮБЛ U-13, Фінал чотирьох якої пройшов у естонському Таллінні. Це стало знаковою подією для харків'ян, бо відбувся історичний перший турнір ЄЮБЛ, в якому взяла учать дівоча команда з Харкова.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дівчата ХАІ завоювали срібло ЄЮБЛ U-13
Відразу дві команди Збірної Харківської області-ХАІ дівчат 2011 та 2012 рр.н. є чинними чемпіонками України та успішно вийшли у Фінали шести ВЮБЛ сезону 2024/25, посівши перші місця в групах.
Наставниця ХАІ Оксана Кірсанова-Старонь у розгорнутому інтерв'ю для пресслужби ФБУ розповіла про віцечемпіонство ЄЮБЛ U-13, лідерство своїх команд у двох вікових категоріях ВЮБЛ, «мову жестів» і вправи з регбі в тренувальному процесі.
– Як виникла можливість взяти учать у турнірі ЄЮБЛ U-13?
– У вересні з командою була на змаганнях. Пролунав дзвінок від Ірини Петрівни Нагорної. Вона спитала: «Чому ти не заявилась у Євролігу?». Відповіла, що ні разу там не грала та не знаю, як туди подати заявку. Вона запропонувала нам, як чемпіонкам України, взяти участь у турнірі. Розмова відбулася за два тижні до старту першого туру.
Я запитала батьків, чи «потягнуть» вони фінансово. Мені відповіли: «Оксано, ми тільки за. Хочемо, щоб діти розвивалися далі». Тоді зібрала документи, та мені допомогли знайти перевізника.
– Як ваша команда харків'янок зіграла на перших етапах?
– Під час першого туру бачила в очах дівчат страх. Моя команда ніколи не грала на змаганнях за кордоном, а минулого року вперше дебютувала в чемпіонаті України. Перші матчі програли Ризі та Лієпаї. Потім зуміли виграти в Таллінна та київського МОБІ, який теж заявився. На турі неочікувано для себе ми посіли третє місце. Дівчата задоволені та щасливі повернулися додому.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Команда Франківськ-Прикарпаття виграла Суперфінал ЄЮБЛ в категорії U-16
Другий тур грали в грудні. Програли всього 6 очок Ризі, але виграли в Лієпаї понад 20 очок. Мої дівчата тоді неймовірно відіграли в захисті. Знову перемогли Таллінн і МОБІ. Наступний тур видався складним, бо в матчі з МОБІ отримала травму лідерка нашої команди Варвара Кірсанова. Дівчата зібрались і довели матч до перемоги. Продемонстрували, що в нас не «команда одного гравця». Потім проти Лієпаї грати було дуже важко, їм ми програли. Але команду Таллінна перемогли.
– Будь ласка, розкажіть як пройшов для ХАІ Фінал чотирьох дівочої ЄЮБЛ.
– До фінального туру готувалися спеціально. У день приїзду грали з Ригою. Дівчата змагалися до кінця. Програли знову лише 6 очок. Перед другим ігровим днем сказала: «Дорогі мої дівчатка, наступні два матчі вирішать, будемо грати за перше або третє місця». Загалом у матчах із Таллінном і Лієпаєю зіграли добре та здобули дві перемоги. Між цими іграми була фотосесія, де дівчата отримали позитивні емоції.
До фіналу було мало часу на відновлення. Завершили попередню гру о 20:00, а головний матч турніру стартував о 8:30. Організатори на наше прохання перенесли фінал, щоб об 11:00 ми зуміли вчасно виїхати до Харкова.
Першу чверть завершили – 8:8. У другій також не відпустили суперника. Далі в третій пропустили ривок латвійок. Це вже "наша традиція" проводити цей період трішки гірше. У четвертому – стали наздоганяти, проте часу не вистачило виправити згаяне. Дівчата боролися до кінця. Ми суперниць перекидали, але відсоток влучань у нас того дня був гірший. На цьому баскетбол не завершується. Навпаки буде мотивація наступного разу зіграти краще.
Фінал ЄЮБЛ U-13. 13.04.2025. Ріга/Центрс – ХАІ
– Які емоції були під час нагородження?
– Уперше в історії Харкова дівчата взяли учать в ЄЮБЛ і відразу завоювали срібні медалі. Після фіналу похвалила баскетболісток за гру. Сказала їм: «Ми – Незламний Харків! Ми – Україна! Ми боролися до кінця. Я пишаюся вами!».
– Сльози радості були?
– Чесно скажу, що під час нагородження я плакала від радості. Дівчата після фіналу також плакали, але через те, що не завершили гру перемогою.
– Відразу чотири українки отримали індивідуальні відзнаки у фінальному раунді. Можливо, ще когось відмічали організатори на попередніх етапах?
– В усіх попередніх трьох турах Крістіна Максютенко та Варвара Кірсанова також отримували індивідуальні відзнаки. Крістіна весь час визнавалася найкращою гравчинею команди, а Варя потрапляла у «символічні п'ятірки». У фіналі до символічної збірної обрали Крістіну Максютенко та Неллі Карапетян, а Єва Козир отримала звання найкращої гравчині команди.
MVP в ЄЮБЛ завжди дають баскетболістці клубу, що переміг. Але організатори захотіли додатково відзначити наймолодшу гравчиню турніру 11-річну Кірсанову. Вона майже по всім статистичним показникам стала кращою в ЄЮБЛ U-13. Їй вручили спеціальний Приз найкращого шутера та подарунковий чек.
– Які баскетбольні вміння мають згадані дівчата?
– Максютенко збирає підбирання та набирає очки другого шансу. Почала робити проходи та виводити м'яча. Євроліга їй пішла на користь, бо стала впевненішою у собі.
Карапетян надійно грає в захисті, виконує флоутер і має хорошу швидкість. Вона намагається думати під час гри та розігрувати м'яча. У захисті страхує напарниць і підказує. Рідко хто в її віці може так розмовляти на майданчику.
Козир у мене тренується всього 1.5 року. Має хороший зріст. За цей час досягла прогресу в розвитку координації та кидка. Їй також додала впевненості гра на міжнародному турнірі. Має велике бажання працювати. Також ходить на тренування молодшої сестри Мирослави з дівчатами 2014 р.н..
– Що можна відзначити в грі Варвари?
– Мені важко щось розповідати про Варвару. Я – її мама. Скажу, що вона бачить майданчик, вміє віддавати передачі та набирати очки. Володіє передачею через увесь майданчик (це свого часу була моя «коронка»). Має поставлений степ-бек.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Лариса Єщенко: Вибираємо дівчат із потенціалом грати за національну збірну
Варвара Кірсанова
– Ваші харківські дівчата 2012 р.н. вийшли у фінальний раунд і проводять сезон ВЮБЛ без поразок. Команда є чинною чемпіонкою України. «Золото» здобула торік у конкурентній боротьбі. Розкажіть про попередній і поточний сезони ХАІ-12.
– Ця команда – «діти війни». Вони розпочали разом займатися баскетболом, коли ми з Юлією Цуман відновили тренування харківських дітей. Минулого сезону був короткий чемпіонат України. Ми без поразок пробились у «фінальну четвірку». Також у столиці зіграли Рівне, МОБІ (Київ) та Нововолинськ. Результати виступів на попередньому етапі теж враховувались. Мої дівчата поступилися лише рівнянкам, але їх перемогли гравчині МОБІ. За різницею забитих і пропущених очок ХАІ став першим, МОБІ – другим, а Рівне – третім.
Цього сезону наша команда без поразок (7 перемог) з першого місця відібралась у Фінал шести та заробила там день відпочинку. Перше та друге місця (його посів МОБІ) відразу потрапляють у півфінал, а інші чотири команди – змагатимуться ще за дві путівки.
– Ви у 2022 році залишилися в Харкові? Нікуди не поїхали? Коли відновили тренування?
– У чоловіка живуть у місті батьки, тому він вирішив залишитися з ними. Я також лишилася тут. Без чоловіка нікуди не захотіла виїжджати. Так ми всі разом великою родиною жили в приватному будинку на Салтівці в Харкові.
Коли Юлія Цуман повернулася з Ужгорода, то запропонувала відновити тренування. Дівчатка теж стали повертатись у місто. Із липня ми разом розпочали проводити заняття на вуличних майданчиках. У січні 2023 року Світлана Полянська (Новолицька) з Push Team провели турнір. Ми також там зіграли. Після цього до нас ще прийшли діти 2011 року народження. А коли батьки почали вести сторінку у соцмережах, то на секцію стали приходити значно більше дівчат 2012 р.н. та молодше.
– Також лідеркою сезону 2024/25 та чинною чемпіонкою України є ваша команда дівчат ХАІ-2011. Будь ласка, розкажіть за її успіхи й провідних гравчинь.
– У 2024 році дівчата здійснили подвиг, коли «забрали» два чемпіонства: і по 2011, і по 2012 роках. Ми на рік пізніше стартували у ВЮБЛ-2011. На попередньому етапі програли Івано-Франківську та Полтаві. Фінал чотирьох приймав Переяслав. На стадії півфіналу взяли реванш у Полтави. У фіналі за 1 хвилину 10 секунд до кінця основного часу вигравали в Івано-Франківська 11 очок, але допустили переведення гри в овертайм. У додатковому періоді ХАІ зумів виграти у 1 бал і стати чемпіоном України.
Поточного сезону на першому етапі за круговою системою зіграли з 12 командами. Ми, Полтава та Івано-Франківськ закінчили з рекордом 11-1. За додатковими показниками ХАІ та Полтава (якій ми програли лише 2 очка) вийшли у Фінал шести відповідно з першого та другого місць. Фінал по 2011 року проходитиме в Івано-Франківську, по 2012 року – в Рівному. Обидва фінальні раунди будуть цікавими, бо відібралися дуже сильні команди. Ще й гратимемо на майданчиках клубів чоловічої Суперліги!
Крім згаданих Максютенко та Кірсанової в «ударній п'ятірці» команди 2011 р.н. виходять Валерія Башарова, Діана Ван Шилей і капітанка Єлизавета Галій. Башарова бореться проти «п'ятих номерів», Ван Шилей виділяється сильним індивідуальним захистом, а Галій є лідеркою як за набраними очками, так і в грі в захисті. Нашою «шостою гравчинею» є Неллі Карапетян. Вважаю, що шоста – завжди найцінніша баскетболістка. Також на провідні ролі поступово виходить Єва Козир. Ця команда складається на 50% з дівчат 2011 р.н., а на 50% – 2012 р.н.. Як і колектив 2012 року народження, де половину становлять гравчині 2013 р.н..
Фінал ВЮБЛ-2011. 12.05.2024. ІФОДЮСШ (Івано-Франківськ) – Збірна Харківської області-ХАІ
– Поділіться секретами, завдяки чому харківським дівчатам вдається другий рік поспіль бути лідерками на внутрішній арені та цьогоріч фінішувати з медалями європейських змагань?
– Мотивує те, що живемо в Харкові. Дітям потрібне спілкування, соціум і подорожі. Їм цього вдома не вистачає. У цей складний час, тренуючись на вулиці та в укриттях, показуємо, що можемо сильно грати. Діти мають величезне бажання займатися баскетболом, а батьки створюють можливості його реалізувати. Маємо силу, маємо волю і маємо ціль, якої повинні досягнути.
– Молодим тренерам було б цікаво дізнатися більше про ваш підхід до підготовки та баскетбол, в який граєте. Думаю, суперникам нічого нового не скажете, бо вони вас уже добре вивчили, а молодим фахівцям ця інформація буде корисною.
– Не люблю «сюсюкатися», як з дітьми. Якщо дівчина прийшла на тренування та хоче чогось досягти в баскетболі, то потрібно працювати. Вибудовую стосунки, як із дорослими. Усі дівчата мене називають на ім'я: Оксана. Я не даю зайвих вправ. Працюємо лише над вправами, наближеними до ігрових ситуацій. На першому ж етапі працюю над базовими навичками, технікою, кидком та індивідуальною роботою сам на сам. Потім – все інше.
Намагаємося грати у швидкий баскетбол і завершувати атаки протягом 15 секунд. Якщо суперник встигає швидко повернутися, то тоді можемо використовувати всі відведені 24 секунди. Коли проти нас стають «зоною», то маємо гравців, які реалізують «триочкові». Використовую змішаний захист, якщо грати «зоною» дозволяють правила. Намагаємося провокувати втрати та за три передачі переводити м'яча до кільця суперника.
– Як зараз проходить підготовка гравчинь ХАІ в прифронтовому Харкові?
– Ми тренуємося три рази на тиждень у залах. Якщо тривоги, то продовжується тренувальний процес в укриттях. Там є спортивні мати та можливість проводити теорію. Коли тепло – виходимо на вулицю і готуємося там. Працюємо над кидками та фізичною підготовкою. Даю комплекс вправ для ніг, які виконуються за допомогою ризинки-джґута. Уже в залі відпрацьовуємо техніку й тактику. Допомагає підготовці, що цього сезону грали за кордоном (провели 19 поєдинків), а в чемпіонатах України збільшилася кількість матчів.
– Стало відомо, що ви під час ігор у спілкуванні використовуєте багато «крилатих фраз». Можливо, назвете свої улюблені?
– Маю «крилаті фрази». Здебільшого ситуації, коли їх кажу, не запам'ятовую. Усе виходить спонтанно. Зазвичай їх пам'ятають судді та баскетболістки. Якщо під час захисту сам на сам дівчину постійно обігрує суперниця, то можу сказати своїй гравчині: «У неї сьогодні День народження, що ти дозволяєш стільки забивати?». Якщо моя баскетболістка пропускає прохід під кільце, то кажу: «Можливо, ти їй ще "червону доріжку" постелиш, щоб вона забила 2 очка?» або «Ти кукурудзу стережеш? Тобі рушницю принести?». Якщо моя дівчина затримується в трисекундній зоні суперника, то можу сказати: «Тобі подушку з ковдрою принести? Чого там спиш?».
– Згадайте та розкажіть про свої пам'ятні турніри як гравчині, так і тренерки.
– Навіть не знаю… Коли була баскетболісткою, то з МАУПом стали третіми в Першій лізі сезону 2004/05. Коли перейшла в ХАІ, то з ним також були призерами Першої ліги та грали в елітному дивізіоні країни. З ветеранською збірною України вигравала чемпіонат Європи-2018 в Хорватії та отримала MVP. Наступного року ми стали чемпіонками світу в Фінляндії. Цьогоріч також планую грати на чемпіонаті світу.
Як помічниця головної тренерки зі збірною України у 2011 році вперше в історії стали третіми на чемпіонаті світу серед жінок із вадами слуху, а у 2013 році – другими на Дефлімпійських іграх. Також здобули «бронзу» чемпіонату світу-2015.
– На одному з відео у соцмережах ви спілкуєтеся з гравчинею «мовою жестів». Спеціально навчаєте своїх харківських дівчаток жестам?
– Так, спеціально навчаю дівчат і хлопців, які тренуються в мене. Основну термінологію вони знають. Іноді бувають моменти в грі, коли замовити комбінацію треба так, щоб не зрозумів суперник. Можу голосно сказати одну комбінацію, а своїй команді показати, що треба грати зовсім інше.
Під час розминки на тренуваннях для 25-30 дітей завжди використовую «мову жестів». У транспорті, наприклад, метро, щоб не кричати на весь вагон, теж показую жестами. Діти реагують на мої рухи руками. Ми не заважаємо іншим пасажирам. Також це розвиває дитячий мозок.
Я тренувала дівчат з ураженням слуху, тому вивчила «мову жестів». Це був хороший досвід. Продовжую спілкуватися з цими гравчинями. Вони в захваті, що дітей навчаю розпізнавати жести. Їм дуже приємно.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Жіноча збірна України завоювала срібло на чемпіонаті світу для людей з вадами слуху
Збірна України з баскетболу – срібна призерка Дефлімпійських ігор-2013
– Відомо, що ваш чоловік Микола Кірсанов був одним із провідних регбістів національної збірної України. Як відбувався вибір Варвари між регбійним і баскетбольним м'ячами?
– Вона з «пелюшок і памперсів» жила на баскетбольному майданчику. З 5 років розпочала відвідувати тренування. Ми дали вибір Варі: регбі або баскетбол. Вона обрала баскетбол. Кажу їй, що завжди зможе перейти в регбі-7. У мене займалася баскетболом Оксана Панасенко, яка свого часу перейшла в регбі та грала за збірні України й Польщі. Найцікавіше, що зараз вона професійно займається змішаними єдиноборствами. У Харкові всіх дівчат, які хочуть залишити баскетбол, завжди чекають у регбі.
Мій чоловік з 1996 року захищав кольори молодіжних збірних України з регбі, а десь із 2000 до 2024 – грав за національну збірну. Виступав на одній зі складних позицій у регбі під назвою хукер. Грав за базовий клуб збірної Олімп. Тренував університетську команду ТехАС та юніорську збірну країни. Зараз завершив кар'єру гравця, але працює провідним тренером з регбі Міністерства молоді та спорту та судить змагання.
– Чи ділиться чоловік своїм досвідом, який можна використовувати під час вашої тренерської роботи з баскетболу?
– Звісно допомагає і завжди дає мені поради. У нього великий досвід з організації занять фізичної підготовки, тому беру консультації. З регбі використовую вправи на реакцію, швидкість і стартову швидкість. Граємо на тренуваннях у регбі, щоб розвивати мислення: в баскетболі всі передачі намагаються віддати вперед, а в регбі – давати пас дозволено тільки назад.
Чоловік розуміє баскетбол і також дає поради. Спільно розбираємо ігри по телевізору як вдвох, так і з командою. Чесно, вже готую його до того, що коли буду у відрядженні, то по моїм методичкам він проводитиме для дівчат тренування. Зараз довіряю лише йому. На матчах Микола не присутній, бо Варвара категорично проти. Боїться на очах батька зробити помилку.
Користуючись можливістю, хочу щиро подякувати ЗСУ, гравчиням, батькам, усім вболівальникам, в.о. ректора ХАІ Олексію Литвинову та працівникам університету, а також усім тим, хто безкорисно допомагають нашій нелегкій справі виховання молодого покоління баскетболістів.
