Минулий сезон став досить успішним для 18-річного баскетболіста другої команди Черкаських Мавп Кирила Крутогуза. Він став основним першим номером вищолігової команди, граючи в середньому понад 26 хвилин за матч.
Про складний сезон, зміну ролі, нові виклики та плани Кирило розповів пресслужбі клубу.
– Після завершення сезону у вас був тривалий збір. Вдалося продуктивно попрацювати?
– До сезону багато часу. У мене є мотивація кожен день працювати і вдосконалюватися. Немає такого, що сезон закінчився і я йду відпочивати чи ще щось. Ні, я постійно тренуюся, займаюся над індивідуальною підготовкою, щоб ставати кращою версією самого себе.
– Після сезону з вами кілька тижнів працював Святослав Михайлюк. Наскільки робота з ним додавала мотивації?
– Дуже приємно працювати, коли разом з нами на рівних тренується Святослав Михайлюк, гравці Суперліги. Розумієш, що є такі люди навіть в Черкасах, котрі грають на найвищому рівні. Хочеться ретельно працювати, щоб досягнути чогось подібного. Це надихає всіх молодих гравців, тому тренування проходять ще краще.
– Як оціниш сезон Вищої ліги для вас?
– Сезон був дуже складним для нас. У нас був дуже молодий склад. По сезону намагалися зігратися, щось виходило, щось ні. Але потрібно ще працювати далі. Попереду ще дуже багато роботи.
– На початку сезону у нас була одна команда, але одразу травми отримали більш досвідчені гравці, серед них основний плеймейкер Дмитро Нагорний. Таким чином ти з гравця ротації став основним першим номером команди. Як ти пройшов через цю зміну ролі?
– Я ще з минулого сезону до цього готуватися. Хотів грати зі старту, бути гравцем стартової п’ятірки дублюючої команди. Я багато працював і чекав свого шансу. Певною мірою був готовий. Але, зрозуміло, що адаптуватися було складно. Багато чого не виходило, але згодом пройшло кілька ігор і вже пішло все простіше. Мене дуже підтримали хлопці, тому мені ставало все краще.
– Минулого сезону ти грав близько 5 хвилин за матч, тоді як цьогоріч довелося грати 30+ хвилин у кожному матчі. Наскільки складно раптово грати таку кількість часу не лише у фізичному плані, а й в ментальному?
– Було дуже складно, адже до цього я отримував по 2-3 хвилини, а потім отримав по 30-40, то одразу перелаштуватися було непросто. Протягом гри складно приймати рішення під тиском, був певний процес адаптації. Фізично було непросто, також в плані концентрації. Треба одночасно розуміти, що підказує тренер і втілювати його рішення на майданчику, водночас вести гру команди. З плином часу я до цього звик і, гадаю, що наприкінці сезону грав значно краще. Але, зрозуміло, ще потрібно багато працювати.
– Головний тренер команди Георгій Ступенчук відзначав тебе, що ти добре прогресував у другій частині сезону. Завдяки чому це вдалося?
– Вважаю, завдяки тренеру. Він мене мотивує і спонукає робити все краще. Я став відповідальніше ставитися до тренувань, двічі на день тренуюся. Тричі на тиждень займаюся у тренажерній залі. Тренування стали значно насиченішими і це дало результат.
– Також минулого року ти був одним із наймолодших у дублі, тоді як зараз, коли команда ще більше омолодилася ти став не наймолодшим, у тебе змінилася роль як на майданчику, так і поза ним. Як тобі ця трансформація?
– Все сталося дуже швидко. На початку сезону були ще старші хлопці Дмитро Нагорний і Сергій Скіра, але вони травмувалися на весь сезон, і в певний момент я та ще кілька хлопців, стали найстаршими. Було цікаво у цей час, але вся зміна пройшла динамічно, у нас хороший колектив. Всі як одне ціле, тому все чудово.
– Що потрібно найбільше покращити у міжсезоння?
– Роботи багато над усім. Хочу приділити увагу своєму кидку, хочу зробити його швидшим, механіку кидка зробити швидшою, ну і звісно покращити точність. Також більше займаюся над своїм фізичним станом, хочу побудувати своє тіло, стати більш атлетичним, покращити стрибок, швидкість. В ігровому плані покращувати всі компоненти, які необхідні першому номеру.
– Ти вже тривалий час у структурі Черкаських Мавп. Пройшов всю школу ВЮБЛ і зараз готуєшся до чергового сезону у складі дубля. Які у тебе більш глобальні плани? Де себе бачиш через 2-3 роки?
– У мене є багато планів. Не розкриватиму можливо їх на загал. Але точно знаю, що хочу грати на високому рівні. Хочу пов'язати своє життя з баскетболом. Тому робитиму все для того, щоб реалізувати свій план.
– Цього сезону за основну команду Суперліги дебютувало чимало вихованців клубу. Ти побачив, що це цілком реально?
– Так, звісно. Бачу, що реально, треба лише працювати. Я завжди ставлю для себе за приклад відомого футболіста Нголо Канте, він не дуже високий, у нього немає видатних атлетичних здібностей, але він проявив себе на найвищому рівні. Все своєю роботою і характером. Він для мене як взірець. Тому треба лише працювати, із величезним бажанням доводити всім, що я можу. Незважаючи на те, що мій зріст 185 сантиметрів, буду прагнути показати свої найкращі якості, прогресувати і щоб в майбутньому зіграти у Суперлізі.
