Підсумки року від головного тренера Львівської Політехніки.
Про причини поразок:
— Були такі ігри, де нам зовсім трохи не вистачало досвіду, аби перемогти. Це дві гри в Житомирі, наприклад. Коли ми всі чверті вигравали, і навіть в четверту чверть заходили з перевагою. Перша гра в нас була +11, друга +14 і, на жаль, ми програли два-три очка. Я вважаю, що це просто брак досвіду і трохи розгубленість хлопців наприкінці матчу. Команда Житомира сформована з більш досвідчених гравців, за рахунок того вони і перемогли. З цих матчів ми хоча б один мали виграти. Потім домашня гра з «ДіДіБао» — в овертаймі ми дали закинути буквально на останніх секундах трьохочковий. З Черкасами теж мали б обидва матчі виграти, але змогли тільки один.
Звісно, хотілося б, щоб в команді було більше досвідчених високих гравців — ми дуже мало закидаємо з-під кільця. І з ще одним досвідченим першим номером було б набагато легше. Підсилитися по ходу сезону, звісно, можна, але в нас немає фінансової можливості. Ми граємо таким молодим складом, тому що в нас складне фінансове становище — виходимо з тих можливостей, які маємо.
Про вболівальників:
— Попри поразки в нас дуже хороша підтримка вболівальників. Пам’ятаю, навіть коли я грав, люди дуже гарно підтримували своїх гравців. І тут так само, людям цікаво дивитися, як грає молодь, як вони ростуть і розвиваються. Думаю, більшість з наших хлопців дуже помітно додали в цьому році. Але брак досвіду все одно дається взнаки, цього нам трохи не вистачає. Цьогоріч, окрім онлайн-трансляцій, у нас з’явився коментатор домашніх матчів. Дмитро Крамар (президент львівської міської федерації баскетболу, — авт. ) допоміг в тому плані, домовившись з журналістом Богданом Пастернаком. Так набагато цікавіше дивитися наші ігри онлайн.
— Я щасливий, що на наших домашніх матчах повні трибуни, хоч в залі так мало місця, що люди стоять навіть в проходах біля дверей. Дуже б хотів, щоб ми перейшли в ПС «Галичина», але, знову ж таки, тут все залежить від фінансування. Без грошей туди не переїдеш. В нас є ще один варіант з великим залом на Стуса від нашого університету. Там зараз саме роблять ремонт. Не знаю, які будуть трибуни, але там однозначно кращий паркет, ніж в нас в «Барабані» (домашній зал «Політехніки», — авт.). Тим більше, що в своєму залі з ми можемо тренуватися переважно тільки зранку, а цього замало. Новий зал вирішив би багато наших проблем, бо навіть ті команди, які до нас приїжджають, кажуть, що дуже важко грати на такому нерівному паркеті. Але поки невідомо, коли той зал здадуть в експлуатацію — ремонтні роботи там йдуть вже два чи три роки.
Про втрату лідерів наприкінці року:
— Наш Юрій Крамар травмував плече у виїзному матчі зі «Старим Луцьком». Але він швидко відновлюється і вже тренувався з нами перед останніми виїзними матчами в Тернопіль.
— Команду покинув Віталій Биков. Тут фінансова складова — в нас проблеми з цим. Я не знаю, як правильніше сказати, але ми маємо обмежене фінансування, тому маємо оптимізувати витрати. Позицію Віталія закриватимемо своїми гравцями. Якби команда показувала кращий результат, було б легше розмовляти зі спонсорами. Цьогоріч, окрім університетського фінансування, нам допомагає область і частково спонсори. Як буде в наступному році, ми ще не знаємо.
— На старті 2020-го ми залишаємо свій склад. Більше ігрового часу отримуватиме Віталій Капко та Максим Викрикач. Якщо в нас буде фінансова можливість підсилитися, ми розглянемо варіанти, але все ж, при збільшенні фінансування, я б зробив все можливе, аби наші хлопці мали більшу зарплату і більшу мотивацію.
Про плани на другу половину чемпіонату:
— Зараз команда роз'їжджається на свята, а вже 4-го січня повертається до тренувань в стандартному режимі. Наступні матчі ми проведемо проти «Говерли» 18-го та 19-го січня. Шанси перемогти їх і покращити свої позиції в нас є. До прикладу, коли ми грали з «Хіміком»-2, в нас за другу гру було 35 втрат. І це вперше взагалі за мою кар’єру. Якби у нас було хоча б 15-18, я вважаю, що ми могли б поборотися і виграти. Але при такій кількості втрат нам дуже важко. Чому важко, бо і там і там молоді хлопці, але гравці з Южного пройшли і U-16 і U-18 — їм легше в плані досвіду. А боротися з «Говерлою» ми зможемо — в хлопців на кожен матч є велике бажання перемагати, тому докладатимемо максимум зусиль для цього.
