Японія стала однією з перших країн, яка прийняла на себе епідемію коронавіруса після Китаю. Проте, життя у японців як і раніше вирує – навіть в баскетбольному чемпіонаті.
Коли майже весь світ поставив спорт "на паузу", українець В'ячеслав Кравцов продовжує виступи в Японії. З грудня минулого року капітан збірної України захищає кольори клубу "НеоФінікс", разом з яким переживає нашестя коронавіруса в Японії. А на минулих вихідних японці навіть надумали відновити чемпіонат.
Що з цього вийшло і чому відновлення закінчилося бунтами, як в "НеоФініксі" через епідемію придумали нову систему тренувань, чому в Японії до цих пір немає карантину і багато іншого – Кравцов розповів в інтерв'ю OBOZREVATEL!
- В Японії відновився чемпіонат, але після зіграного туру команди знову пішли на карантин (до 4 квітня) – що це взагалі було?
- В Японії аномально повільно загалом розвивається епідемія коронавіруса. Якщо порівнювати навіть з недалекими азіатськими країнами, то у японців показники поширення вірусу були досить малі. І багато, в тому числі і я, задавалися питанням – а чи не спеціально японський уряд робить це, щоб уникнути паніки, не лякати народ і решту світу, також зберігши й Олімпіаду? Зрозуміло, що це все здогадки і твердо судити про це не можна... Але чутки з цього приводу є.
Що ж стосується самого чемпіонату, то його знову зупинили, так як перелік нових випадків зараження пішов на сотні вже. Спочатку японці зупинили першість кілька тижнів тому, оцінили ситуацію і думали два тижні просто перечекати. Ніби як поширення вірусу по країні було невеликим, і вирішили відновити чемпіонат без глядачів (з глядачами – це було б взагалі). Але в результаті вийшов безлад.
- Деякі команди, незважаючи на рішення про відновлення, самі відмовлялися грати?
- Після відновлення було зіграно лише пару матчів, інші ж піддалися паніці та стали відмовлятися грати. В одному поєдинку у судді піднялася температура – обидві команди вирішили не виходити на паркет. В іншому випадку підвищена температура була виявлена у легіонерів, тому команди зірвали тур... Організатори й так зробили досить щільний календар, намагаючись надолужити згаяне. А тут ще зриваються тури, при чому тепер у команд – не однакова кількість ігор...
Все часто відбувається на тлі загальної паніки. В кінці зими і на початку весни у людей часто буває звичайна застуда, підвищення температури та навіть прояв алергії. Але в світлі паніки через коронавірус, якщо у когось хоч трохи підвищена температура, - відразу стоп, натискають стоп-кран!
- І що тепер?
- Тому місцева федерація вирішила знову зупинити чемпіонат, до 4 квітня повністю скасувавши всі ігри. Плюс, як я зрозумів, тепер представники федерації та клубів збираються щотижня і обговорюють подальший план дій. Ситуація позаштатна, і ніхто не може прийняти правильне рішення. Адже будь-яке рішення тут комусь не сподобається або здасться неправильним. Хтось хоче дограти всі ігри, хтось – відразу починати плей-офф, а комусь би і достроково завершити сезон. Знайти золоту середину дуже складно. Обговорення то йде, до гравців новини певні доходять, але все знаходяться в суцільному режимі очікування.
- Тренуватися при цьому дозволено повноцінно? Чи традиційні заняття теж заборонені?
- Під час першої перерви ми тренувалися повноцінно, в звичайному тренувальному режимі, з контактними заняттями. Тепер же, на другу перерву, введені обмеження. У клубі придумали таку систему: при вході в зал команда розбивається на 4 групи в середньому по 4 людини, одна група заходить в зал і розходиться на 6 кілець. Грубо кажучи, виходить одна людина на одне кільце.
Ясно, про командну взаємодію мови не йде, всі працюють тільки над індивідуальними елементами. Тренери також в роботі, але завжди на відстані 3-5 метрів від гравця. Також зазвичай перед тренуванням ми збираємося в коло, слухаємо тренера та кричимо командну кричалку. А зараз всі помахали один одному з відстані в 5-7 метрів, і на цьому все. Загалом, тренування то загальні, але з самоізоляції.
- Щодо роздягалень і загальних зборів теж введені заходи?
- У роздягальні теж була вказівка заходити не більше, ніж трьом людям одночасно. Тобто, поки троє збираються-миються, інші чекають і ще працюють в залі. Всі чекають один одного, а головне – дотримуючись дистанції. Дуже цікаве життя почалася у нас тут.
- У вашій команді були випадки з підвищенням температури і можливим зараженням коронавірусом?
- У одного з тренерів виявилася підвищена температура, і його забрали на перевірку щодо коронавіруса. І поки з лікарні не прийшли аналізи, ми два дні не тренувалися взагалі (так як керівництво клубу відштовхувалось від найгіршого сценарію). Потім температура підскочила у деяких гравців, їх теж відправили на аналізи. Після цього на один день тренування скасували, а далі стали працювати вже в особливому режимі.
- Легіонери (особливо американці) бунтували проти відновлення чемпіонату?
- Багато американців таки повернулися в США, коли федерація оголосила другу перерву в чемпіонаті майже на три тижні. У нас також є хлопець, американець, каже: "Полечу на 10 днів додому, потім повернуся". І їх відпустили, без застережень, за обопільною згодою.
Але з'явився інший момент. Як мені доводилося чути, тепер всіх, хто повертається (або просто приїздить вперше) до Японії, повинні садити на двотижневий карантин. І якщо вони повернуться за кілька днів до відновлення чемпіонату, то приступити до роботи з командою вони зможуть тільки 14-15 числа. І це великий удар по клубам, що ламає багато схем і викликає нові питання про відновлення сезону... Загалом, тут каламбур намічається пристойний.
- Японці взагалі роздумують над введенням загального карантину по країні?
- По-перше, якщо брати час ще до епідемії, то вони загалом проводять багато заходів дезінфекції. Вони в цілому "чистюлі", і піклуються про стерильність та чистоту. Наприклад, взяти вокзал: там є спеціальні працівники, які після кожного рейсу поїзда миють поручні та сидіння, періодично повністю чистять салон, миють вікна тощо. І це стосується не лише вокзалу, а подібне відбувається в багатьох багатолюдних місцях. А в деяких закладах, особливо кафе і ресторанах, ти взагалі повністю знімаєш взуття й ходиш в спеціальних капцях (або просто босим), щоб не засмічувати зал. На багатьох входах в громадські місця за умовчанням стоїть санітайзер з антисептиком.
Це все було раніше, ще до епідемії коронавіруса. Японці бояться захворіти і випасти зі звичайного ритму життя, так як дуже цінують свою роботу і побоюються втратити її. Такий у них менталітет – праця на першому місці, і вони просто не дозволяють собі пропускати роботу. Відомий факт, що саме в Японії найбільша кількість людей на планеті, які помирають від перевтоми. З іншого боку, може це одна з реальних причин невеликого поширення вірусу тут. Адже це частина їх культури, що тут є завжди.
- Але тепер карантину не уникнути?
- Чесно кажучи, не знаю напевно. Наскільки я розумію, люди наскільки легко підхоплюють коронавірус, що просто не віриться в його звичайне поширення "від людини до людини". Таке враження, ніби його з літака розпилюють... Кількість тих, що заразилась – величезна, хоча люди знаходяться на повному карантині. Так, тут варто враховувати довгий інкубаційний період, через який багатьом людям тільки зараз доходить вся суть ситуації.
В Японії ж, думаю, все буде залежати від ситуації. Якщо поширення вірусу ростиме в прогресії, то напевно введуть карантин. Але поки що, за словами самих японців, поширення коронавірусу невелике.
- Що скажете щодо рішення перенести Олімпіаду-2020 в Токіо на наступний рік?
- Самі японці хотіли провести Олімпіаду, не дивлячись ні на що, судячи з їх загальному настрою. Мені здається, навіть у випадку війни Японія все одно хотіла б проводити Ігри. Але як я зрозумів, МОК зі свого боку також прийняв рішення. Ясно, що Токіо сподівався на проведення ОІ, але якщо МОК наполіг, то японці не мали права не підкориться. В результаті й прийшли до такого компромісного рішення про перенесення.
- Під час першої перерви в чемпіонаті у вас були думки повернутися в Україну?
- Ні, про таке й не роздумував. Тут же варто враховувати і контрактні зобов'язання. Якби я просто поїхав, то недоотримав би суму за час, що залишився по контракту. А також мені виписали б штраф. До того ж, в Японії жити не складно, це не якась країна "третього світу", є сильна медицина. А карантин якщо введуть, то він всюди карантин: сидіти вдома що в Україні, що тут – особливо немає різниці. Так що і не роздумував над поверненням в Україну.
- Як будете тримати себе в формі, якщо доведеться строго дотримуватися домашньої ізоляції?
- В певній мірі буду тренуватися, це зрозуміло. Баскетбол – динамічний вид спорту, де треба дотримуватись певних кондицій. Грубо кажучи, все одно потрібно постійно бігати. Ти можеш тренуватися в залі скільки завгодно, але коли виходиш на майданчик, відчуваєш зовсім інші відчуття. Твої легені потребують саме бігу. І в домашніх умовах цього буде не вистачати.
- Як, на ваш погляд, завершиться чемпіонат?
- Якщо на початку квітня ми почнемо грати в звичайному режимі, то чемпіонат буде дограний (хоч його і доведеться продовжити). Але це за тієї умови, що ігри не будуть зриватися. В іншому випадку все затягувати до середини літа ніхто не буде. По-перше, це величезний удар по бюджету клубів. А, по-друге, навіщо займатися нескінченним продовженням? Тоді можуть вирішити відразу, без повного закінчення регулярної частини, почати плей-оф. Або ж просто завершити сезон, як це сталося в Україні.
- Як вам таке рішення в Україні?
- Спочатку я трохи здивувався. На той момент в Україні офіційно підтверджено був тільки 1 випадок зараження, наскільки я пам'ятаю. І мені здавалося, що можна почекати двотижневу паузу і, і залежно від ситуації, прийняти рішення – продовжувати або таки завершувати.
Але якщо дивитися в цілому, то в цій ситуації ми граємось з життями людей. Якщо є ризик зараження, то на тлі цінності людського життя спорт відходить на другий або інший план. Тому, в принципі, таке рішення завершити чемпіонат було правильним. Єдине, що оголошення чемпіона і призових місць – це трохи спірне рішення. Деякі клуби провели менше турів, ніж інші.
За "золото" взагалі боролися три команди – "Дніпро", "Київ-Баскет" і "Прометей". Але не завжди команди прямо борються за лідерство в "регулярці", розраховуючи зробити основний ривок саме в плей-оф... А у "Дніпра" і "Київ-Баскета" до всього був важчий графік через участь в єврокубках. Тобто, я вважаю, що підсумкові місця взагалі не варто було роздавати – просто завершити сезон як нездійснений. Хоча це лише моя думка, а рішення вже ухвалено, і в цілому воно гуманне та правильне.
- Як в цілому, раді, що перебралися в "НеоФінікс" в Японію? Отримали те, що хотіли від чемпіонату Японії?
- Так. Чемпіонат Японії відразу мені нагадав чемпіонат Китаю, де я вже колись виступав. В Японії ж багато плюсів крім фінансів. Тут ти граєш дуже важливу роль в команді, тому в заявці може бути тільки 2 легіонера. Відтак вони намагаються підписати максимально сильних гравців, і пройдисвітів тут не буває. Другосортних і третьосортних гравців з Європи тут немає, японці намагаються брати екс-гравців НБА або ж інших якісних гравців.
Як правило, завжди легіонер грає проти такого ж легіонера-суперника. Тобто, відповідно, я граю не проти звичайних японців, а проти солідних опонентів сильного рівня. Це дає можливість особисто мені не опускати планку. Друге – багато ігрового часу. Легіонерів в команді тільки двоє, на них робиться ставка, тому в будь-якому випадку треба багато працювати. Граєш на майданчику 38 з 40 хвилин, що теж приємно відчувати не тільки як навантаження, але і як відповідальність.
- У вас контракт тільки на цей сезон. Вже є думки, продовжувати чи ні?
- Ох, та в цій ситуації... З цією епідемією й іншими моментами ніхто не розуміє, що робити зараз, не кажучи вже про наступний рік. Поки пропозицій про продовження контакту не було.
