Головний тренер збірної України Айнарс Багатскіс в інтервʼю пресслужбі ФБУ підбив підсумки першого вікна кваліфікації чемпіонату світу-2027, в рамках якого наша національна команда перемогла команди Грузії та Данії.
Чи було у вас відчуття після матчу в Тбілісі, що ця перемога була особливою?
- Не хочу ділити перемоги на важливі чи не важливі — перемога є перемога. Люди, які розуміють баскетбол, знають, що таке грати проти Грузії у них вдома при повному залі та шаленому тиску. Вони дуже добре укомплектовані і це команда, яка значно краще грає вдома, ніж на виїзді.
Потім була впевнена і не менш важлива перемога над Данією…
- Так, як я і казав після матчу, в Тбілісі ми виконали лише першу частину роботи, адже попереду була гра проти Данії. Дуже важко після таких матчів, після дороги та зміни часових поясів — часу на відновлення та підготовку було небагато. Другий матч треба було починати на вольових якостях кожного гравця і я радий за команду, за гравців, що вони змусили подолати самих себе та зіграти в якісний баскетбол. У нас були підготовлені кидки, правильні рішення, за рахунок чого було значно легше грати в захисті.
У Данії вся п’ятірка грає в європейських чемпіонатах, розігруючий багато грає в німецькому Ульмі, чотири гравці виступають в Іспанії та мають ролі в своїх командах. І те, що на грі було пʼять скаутів, які приїхали дивитися на трьох проспектів датської збірної, це про щось говорить.
Дві перемоги — це важливо, але це лише початок нашого шляху. В той же час це показує, що ми можемо грати з будь-яким суперником.
Наскільки ви задоволені внеском, зокрема рольових гравців, в минулих матчах?
- Те що я можу в якості претензій сказати якомусь із гравців під час або після матчу — це залишається між нами. Навіть якщо хтось із гравців колись провалив гру, я не буду цього казати публічно.
Я навіть більше хотів би сказати про мікроклімат у команді. Гравці самі казали, що вони скучили за збірною. Навіть казали, що скучили за Саноном — якось тихо було в команді цього разу. І ця атмосфера — це завжди половина перемоги. Якщо гравці не кайфують від тренувань один із одним, а потім від часу за межами майданчика, зіграти в найкращий баскетбол неможливо.
І важливо, що є віддача: немає ідеальних гравців та тренерів, хоч і треба прагнути цього, у всіх є свої емоції, своє розуміння гри. Всі гравці, які зараз були в збірній, вони, здається, продемонстрували більш якісний та зрілий баскетбол, ніж у своїх клубах. Без відповідного мікроклімату, розуміння процесу та самопожертви це було б неможливо.
Читайте також: Рейтинг сили ФІБА: чоловіча збірна України піднялась на 15 позицій
Багато уваги приділяється Ковляру і вочевидь він видав сильні матчі за збірну. За рахунок чого він демонструє таку впевнену гру в нападі?
- Не дивлячись на його вік, він вже зрілий гравець. Можливо це звучатиме нелогічно, але в якомусь плані, здається, збірній допомогло те, що він має лімітовану роль у клубі. Так, він грає за великий клуб, у якого великі цілі, але роль у нього в Будучності поки що трошки обмежена. Але навіть, якщо ти тренуєшся з сильними партнерами, якість гри так чи інакше накопичується.
Видно було, що він із задоволенням прийняв на себе цю лідерську роль у збірній і він знає, що він робить. Так, він набрав свої очки, але кидки, які він брав — вони обгрунтовані. І крім того вдало загравав партнерів, що звичайно дуже важлива якість для розігруючого. Але іноді він змушений був користуватися своїм его та набирати очки, адже моментами не було того, хто міг це зробити крім нього. Він дуже сильно допоміг команді.
Чи були спроби запросити на це вікно Максима Шульгу?
- Я розмовляв із його агентом і такої можливості на листопад не було. Але вже зараз я спілкуватимуся з ними на рахунок лютого — матчів проти Іспанії. Максим дуже хоче грати, але як часто гравці з НБА або G-Ліги приїжджають зіграти за збірну в сезоні? Я не настільки наївний, але якщо буде бодай один відсоток можливості, що ми зможемо запросити Шульгу, ми будемо працювати над цим.
Чи є шанс, що в майбутніх матчах ми можемо побачити гравців, які за різних причин не зіграли за збірну в останньому вікні?
- Я вже казав це раніше — в збірній мають грати найкращі гравці країни. І ми досі розраховуємо на них. Я сам завжди кажу гравцям контролювати свої емоції і сам це намагаюсь робити. Мені шкода, що я не зміг проконтролювати свої емоції в серпні під час пресконференції. Я вибачаюсь особисто за свої слова. Це були емоції, які вилилися на фоні присутніх у залі українських військових, що захищають незалежність України, ризикуючи своїм життям. Хотів би вибачитись за це перед хлопцями, які сприйняли це на свій рахунок. Сьогодні, як ніколи, нам потрібно об’єднати зусилля та виправити помилки. Сподіваюсь мене почують. А остаточне рішення, щодо виступів за Національну збірну уже кожен з гравців має ухвалити самостійно.
З якою психологією після цих двох перемог ми маємо підходити до матчів проти Іспанії?
- Мова не тільки про Іспанію. Найважливіше в професійному спорті не те, проти кого, де ти граєш та в якому ти складі. Головне — це ментальність переможця. Ми не маємо під когось підлаштовуватися, ми маємо виходити та грати в свій баскетбол, адже в професійному спорті дуже важлива — повага до самих себе та команди. Треба грати фізично та агресивно, а гра покаже, хто сильніший. Якщо дивитися на назви, прізвища та титули суперників перед матчем, ти вже програв. Ми маємо побудувати ментальність команди, яка готова перемогти будь-кого. На майданчику все починається з того, як ти думаєш.
Ви були в Кордові з командою, коли в лютому 2022 року почалася велика війна в Україні. За чотири роки після її початку ми знову зіграємо в Іспанії...
- Ви не можете уявити, як би я хотів зіграти проти них в Києві чи будь-якому іншому українському місті. І рано чи пізно це станеться. Важко вже говорити про якісь емоції, є злість, коли ми говоримо про це, але, як я вже казав, я маю контролювати свої емоції.
Читайте також: Ковляр та Бобров – в топі статистичних рейтингів старту кваліфікації на ЧС-2027
