Серед чотирьох гравчинь жіночої Суперліги, яких запросили до збірної України знову є захисниця Київ-Баскет Ольга Краєвська. Цього разу вона долучилася до національної збірної уже у якості учасниці Матчу зірок.
Матч зірок
- Олю, хотілося б почати із приємного, як тобі участь у Матчі зірок Суперліги, чи стал для тебе це несподіванкою?
- Дійсно, це стало великим сюрпризом для мене, та й для решти дівчат, адже раніше ми у таких матчах участі не брали, а тут запрошення на таку подію, дійсно визначну. Тай організовано усе було на найвищому рівні, організація мені дуже сподобалося, відчувалося, що це дійсно свято для гравців і вболівальників.
- Антураж у Миколаєві тобі як?
- Підтримка трибун мені дуже сподобалася. Зала заповнена вщент і всі вболівальники підготовлені, усі розуміють що відбувається, гаряче підтримують, нажаль на матчах жіночої Суперліги такої кількості вболівальників не буває, та й на чоловічій теж не завжди, тому мені антураж дуже сподобався і такі дні запам’ятовуються. Більше того, так склалося, що я поїхала додому не з порожніми руками. Наша команда «Мала Ведмедиця» перемогла у конкурсі майстерності враження просто фантастичні!
Національна збірна
- Зараз у тебе запрошення до національної команди знову, хоча минулого разу ти так і не зіграла жодної хвилини, навіть до заявки на гру не потрапила.
- Я дуже хочу потрапити до заявки на гру національної збірної, відчути атмосферу цих матчів, навіть, якщо буду сидіти на лаві і на майданчику не з’явлюся. Все ж це відчуття думаю того варте, адже дійсно попереду відповідальні для національної команди матчі. Вірю що усе буде добре і мої бажання збудуться.
- Невже на Новий Рік твоє бажання було зіграти за національну збірну?
- Воно точно було пов’язане із баскетболом, більше я розкривати поки нічого не буду.
- У тебе після минулого разу не лишилося прикре відчуття через те що не мала шансу спробувати свої сили?
- Звичайно ні, це нормальний процес і я розумію рівень відповідальності цих поєдинків і тих що були, і наступних. Знаю що решта дівчат дуже сильні і у них є переваги, наприклад досвід, у першу чергу міжнародний досвід, адже вони багато грали за кордоном. Тоді не була краще за них і працювати мені треба ще багато, тому руки не складаю, буду працювати.
- Тобі вдалося знайти спільну мову з Бошковічем у тренувальномупроцесі?
- Так мені сподобалося, він тренер хороший, хоча моя думка, що поганих тренерів не буває. Мене минулого року залучав і Володимир Михайлович Холопов, з ним мені теж нормально працювалося. Зараз у збірної більше акценти на швидкий європейський баскетбол.
- Чи говорили ви із тренером після того, як усе закінчилося? Можливо він про щось просив, давав якісь завдання?
- Ні, у нас було достатньо індивідуального спілкування під час тренувань, тоді він підходив, розмовляв з кожною, а потім уже наприкінці якогось спілкування з ним не було, він нічого не говорив нам з Христиною Карп, тим хто не потрапив у заявку. Хоча знову викликав і я щаслива з того.
- Попереду у нас гра зі збірною Іспанії, скажи чи до снаги нам боротися з чемпіонками Європи?
- Нам під силу, хоча буде дуже важко, у нашій команді відбувається певне омолодження, багато лідерів травмовано, проте вдома і стіни допомагають, хочу щоб люди прийшли підтримати нас. У багатьох на трибунах будуть рідні близькі, так що нам буде трохи легше.
- Якщо ти будеш у складі, твої особисті вболівальники прийдуть?
- Звичайно, прийде брат, рідні, коханий, подружок буде багато. Навіть, якщо я не потраплю до складу, то багато моїх знайомих збирається прийти підтримати збірну України, я і сама обов’язково прийду. Буду несамовито вболівати.
Квитки на матч Україна - Іспанія купуйте тут. Квитки на гру Україна - Нідерланди, яка відбудеться також у Києві 14 лютого, купуйте тут.
Справи внутрішні
- У внутрішньому чемпіонаті у твого клуб зараз усе складається дуже добре, йдете без поразок чи не скучно?
- Та ви що? Де ж скучно? МИ ось щойно зіграли матч у Рівному і ледве не поступилися, були провали, але другу половину зіграли так як треба і виграли 3 очки. Матч вийшов дуже нервовим, у нашої команди було 30 фолів, ми ледве вирвали перемогу, а осад залишився. Тож скучати не доводиться. У кубку теж із Рівним був надзвичайно важкий матч, так що ми постійно у тонус.
- Націлені на чемпіонство?
- У нас і виходу іншого немає, адже зараз ми видали серію 18:0, але це усе нічого без чемпіонства, тому необхідно перемагати у турнірі.
- У кубку вам доведеться грати із командою БК Франківськ, колектив із нижчої ліги пробився у Фінал 4, це зручний жереб для вас?
- Можна сказати так, зручний, але розслаблятися ні в якому разі не можна. У форматі 3х3 ми перетиналися із цими дівчатами уже двічі і вдома, у Києві зазнали поразки. Реванш вдалося узяти лише коли грали в Одесі. Так що легко не буде, думаю, вони будуть боротися.
- Ти сама якось згадала про Новий рік, зовсім скоро за Східним календарем прийде твій рік – рік собаки, є якісь особливі сподівання?
- Мабуть я не схожа на інших дівчат, адже не вірю у гороскопи і прикмети, тому якихось особливих сподівань не покладала, навіть не знала коли він почнеться.
- Можеш пригадати себе дванадцятирічну, коли був попередній рік собаки?
- Ох, згадати важко, я тоді займалася баскетболом у себе вдома у Барі, навіть коли у нашій школі були гроші і ми виїжджали на матчі ВЮБЛ, то я майже не грала, більше сиділа на лаві. Грати почала уже згодом, коли мене помітили і запросили до спорт інтернату, там, якось одразу мені стали довіряти і я одразу заграла. Виходить, помітили мене Євгенія Кочергіна і Олена Федченко саме у віці 12 років,коли був мій рік, рік собаки. Повірте раніше, я над цим навіть не замислювалася, а тут бачите ви примусили пригадати.
