Вже 7 липня молодіжна збірна України стартуватиме на чемпіонаті Європи в Дивізіоні В. Наразі наша чоловіча команда U-20 завершує підготовку до європейської першості, зігравши серію контрольних матчах.
В цих зустрічах лідером команди став гравець минулорічної збірної U-20 Олександр Кобзистий, який у семи контрольних матчах набирав 18.4 очка, 6.9 підбирання та 2.0 передачі за 24 хвилин в середньому на майданчику.
Читайте: Розклад матчів чоловічої збірної України на чемпіонаті Європи U-20
Як змінилась твоя гра за цей рік — з минулорічного виступу за U-20 і дотепер?
- Цей сезон був достатньо важким для мене, адже це був мій перший рік на високому рівні. Я грав у сильному чемпіонаті за хорошу команду. Було нелегко, плюс під час сезону на мою позицію підписували нових гравців. Тому першу частину сезону я грав небагато, а потім у мене був вдалий матч проти команди Єврокубку Будучность. Я добре використав свій перший справжній шанс, отримав великі хвилини, відігравши 25 хвилин, набрав 15 очок та 6 підбирань. Це було перед новим роком, в середені сезону, але потім я отримав травму — зламав хребець.
Після цього я вилетів до кінця сезону і більше, на жаль, не грав. Тож цей сезон був достатньо важким, але мені здається я все одно став досвідченішим, припускаюсь меншої кількості дитячих помилок. Я грав пліч о пліч із досвідченими баскетболістами, дивився на їхню гру, зокрема на Драгана Мілославлевича — гравець який, виступав в Євролізі. Йому 34 роки, а він на тренуваннях усюди перший, усюди встигає, відпрацьовує — було чому повчитися. В клубі ще був Новіца Велічковіч, який свого ставав Rising Star Євроліги, з ним я теж багато працював, зокрема індивідуально, коли відновлювався після травми.
Як зараз себе почуваєш після травми?
- Зараз все в порядку, жодного дискомфорту та болю вже немає.
Клуб, за який ти виступаєш, традиційно збирає велику кількість молодих талантів. Чим він приваблює гравців і зокрема тебе?
- По-перше, це те, що це команда Мішко Ражнатовича — найвпливовішого агента Європи на даний момент. Ну і головне це те, що роботу клубу спрямовано на розвиток молодих гравців. Дуже багато тренувань, багато часу та уваги приділяють прогресу баскетболістів, все спрямовано саме на це.
Читайте: Приклад для наслідування: чоловіча збірна U-20 завоювала бронзу на Євробаскеті-2014
За рік після минулого Євробаскету U-20, як вважаєш, чому не вдалося зберегти місце в Дивізіоні А минулого літа?
- Чесно кажучи, у мене до сих пір немає чіткої відповіді на це запитання. У нас була хороша команда, сильні гравці та тренер, ми добре готувались до чемпіонату Європи… Але що пішло не так я так і не зрозумів, не можу навіть зараз сказати. Але зараз звичайно є бажання реабілітуватися, довести всім, що це була випадковість і в цьому році ми зможемо довести всім, що Дивізіон А — це місце, де ми маємо бути.
В чому для тебе головні відмінності в роботі Віталія Степановського — колишнього керманича збірної України U-20 та Дмитра Забірченка, який очолює команду зараз?
- Віталій Степановський, мабуть, більш строгий тренер, ніж Дмитро Забірченко. Хоча Дмитро Олександрович теж може бути строгим, коли треба, але Віталій Васильович був строгий постійно — у нього дисципліна це найголовніше, це перш за все.
Наскільки команда вже зараз готова до чемпіонату Європи?
- Готові настільки, наскільки це можливо. Ми завершуємо тренувальний збір, працюємо разом, все робимо на максимумі, покращуємо командні взаємодії — робимо все можливе, щоб якнайкраще підготуватися до чемпіонату Європи. Порівнюючи з першими днями збору, прогрес, звичайно, дуже відчувається.
Читайте: Приклад для наслідування: чоловіча збірна U-20 завоювала срібло на Євробаскеті-2007
На фоні контрольних матчів, в яких компонентах, на твою думку, команда ще може додати?
- Те що в нас точно є — це характер, бажання боротися та віддаватися в кожному епізоді. Можливо, до речі, це те, чого нам трохи не вистачило минулого року. Щодо ігрових моментів, наприклад, беручи до уваги контрольний матч проти збірної України U-18 — в цьому матчі у нас було дуже багато втрат. Треба зменшити кількість помилок і, звичайно, покращити відсоток реалізації триочкових та штрафних кидків.
Які сильні сторони в цієї команди?
- Як я вже казав — це, звичайно, бажання боротися та наш характер. Це захист. Як сказав тренер раніше в своєму інтерв’ю, ми не та команда, яка забиватиме по 120 очок. В нашому випадку все йтиме від захисту, зокрема від швидкого переходу від захисту до нападу.
Твоє ім’я подекуди пригадується в контексті національної збірної. Наскільки важливою для тебе є ціль дебютувати у складі національної команди?
- Для мене отримати виклик до національної збірної — це була б велика честь. Я б з радістю поїхав до національної команди. Можна сказати, що це моя мрія і я сподіваюсь, що ця мрія збудеться незабаром. А прямо зараз моя мета — це розвиватися, як гравець. Ставати найкращою версією самого себе.
На молодіжномк Євробаскеті треба зіграти якнайкраще, вийти з групи та пройти по турнірній сітці максимально далеко. Треба поборотись за повернення в Дивізіон А. Щодо моєї подальної професійної кар'єри, в наступному сезоні я продовжу виступи за Мегу і хочу отримувати більше ігрового часу і боротися за кожен шанс.