Юніорська жіноча збірна України U-18 під керівництвом Інни Кочубей у середу, 18 червня, розпочинає підготовку до чемпіонату Європи у Дивізіоні B, який пройде у Литві з 4 по 13 липня.
До розширеного складу збірної увійшло 15 баскетболісток, з яких тренерський штаб обере 12, які зіграють на чемпіонаті Європи:
Напередодні початку збору пресслужба ФБУ поспілкувалася з Інною Кочубей про очікування від роботи з командою.
— Цього літа більшість молодіжних збірних України отримали на підготовку до чемпіонату Європи два тижні. Який план підготовки в такі стислі терміни?
— Це насправді мало, особливо враховуючи, що це збірна U-18 — фактично перехідний вік з дитячого на дорослий баскетбол. Для нас це свого роду виклик.
Ми почали працювати наприкінці травня, тренер із фізпідготовки Дмитро Бондарєв і мій асистент Ганна Шликова скидали гравчиням завдання. Там були не лише завдання з фізпідготовки, але й робота з м’ячем, у залі. І дівчата свідомо виконували всі завдання, скидали відео, все робили. Зараз зберемося і побачимо, що з цього вийде.
Але все одно часу мало, будемо десь по ходу змінювати план підготовки.
— Прокоментуйте, будь ласка, формування розширеного складу на чемпіонат Європи. Наскільки ви задоволені списком?
— Я скажу так: я уважно слідкую за молодіжним, дитячим баскетболом України. Тому давно мала уявлення про дітей цього віку. Ми опрацювали великий список кандидаток, переглядали їх, оцінювали, чи вийде у них підлаштуватися під те, що ми хочемо втілити, якою бачимо цю збірну.
Єдина відчутна втрата — Світлана Полянцева, у якої є певні проблеми зі здоров’ям, і влітку вона вирішила зайнятися цим питанням. Шкода, що її не буде, адже вона гарна гравчиня, боєць, і я на неї розраховувала.
У складі багато дівчат, які матимуть можливість зіграти за збірну U-18 ще й наступного року, і вони мають зрозуміти, що це вже дорослий баскетбол. Але все це приходить з досвідом, з іграми.
— Глобально, якою ви бачите задачу для цієї команди?
— Я завжди ставлю максимальні задачі перед своїми гравцями. Треба розуміти, що буде важко, але ми маємо бути готові.
— На чемпіонаті Європи у нас у групі шість команд, тоді як в інших — по п’ять. Це плюс одна гра порівняно з командами з інших груп…
— Так, і тут момент, щоб вони витримали навантаження. Тому, як я бачу, всі 12 гравчинь, які потраплять до остаточної заявки, мають грати. Не так, що от ми маємо там шість основних гравчинь, на яких лягає весь тягар. Ні, вони мають всі грати, має бути взаємозаміна, допомагати одна одній.
Ми дійсно на всіх них розраховуємо. Але буває, що в клубі дівчинка грає, біжить, віддає передачі, але як вона проявить себе в збірній — питання. Приклади були, на жаль, і негативні. Але я сподіваюся, що у нас все вийде.
— Потенційно хто може стати лідером? Як на майданчику, так і поза ним?
— На майданчику, мабуть, Поліна Тупало, у якої є досвід і яка грала за збірну U-18 минулого року. Як воно буде поза майданчиком… не знаю. Насправді мені дуже важливі людські якості гравчинь, які вони в житті, тому я і моя асистентка Аня Шликова особисто спілкувалися з тренерами команд.
Але, знову ж таки, в клубі вони можуть бути лідерами, а як себе проявлять у збірній — це інше питання. Я давно кажу, що в збірних має бути психолог.
Тому на питання, хто стане лідером команди, ми зможемо відповісти вже тоді, як зберемося і трішки попрацюємо.
— Які позиції викликають найбільше занепокоєння?
— Як завжди, у нас немає першого номера і п’ятого. У нас є гарні четверті, у нас є хороші другі, треті номери.
На позиції першого номера більше розраховуємо на Анну Дзюнь, яка грала в США, але тут питання швидкої акліматизації.
Є певні ідеї, які будемо пробувати на тренуваннях. Побачимо, як воно працюватиме.