Легенда НБА і світового баскетболу Кобі Браянт напередодні оголосив про завершення кар'єри. За великим рахунком, снайпер "Лос-Анджелес Лейкерс" досяг у баскетболі найвищих вершин і міг піти раніше. Але Кобі залишився вірним команді, що переживає не найкращі часи.
До персони Кобі ставитися можна по-різному. У пам'яті одних захисник "Лейкерс" залишиться найвеличнішим гравцем свого покоління і людиною, що найближче підібралася до слави єдиного і неповторного Майкла Джордана. Інші завжди будуть бачити в ньому самозакоханого егоїста, що зруйнував велику команду початку 2000-х з Шакілом О'Нілом і зробив все можливе, щоб Дуайт Ховард втік в інший клуб, пожертвувавши в тому числі десятками мільйонів доларів. Примирити обидві сторони можуть тільки "сухі" цифри. А вони говорять про наступне: наскільки суперечливими не були характер та людські якості Кобі, місце в пантеоні великих він заслуговує по праву.
Згадуємо основні досягнення Чорної Мамби в найсильнішій лізі планети.
Фото EPA
П'ять титулів чемпіона НБА. За кількістю перснів Браянт не зміг змагатися як з гравцями легендарної династії "Бостона" 1960-х, так і з баскетболістом, якого він завжди хотів затьмарити, - "Лейкерс" не підкорилися два "три-піта", що склали основу спадщини Джордана, і це найперший аргумент в вічній суперечці "Кобі або Майкл" для прихильників Його Повітряності. Але якщо абстрагуватися від героїчних подвигів іменитого попередника, з яким Мамбу так чи інакше порівнювали весь час, проведений ним в асоціації, можна згадати, що, наприклад, Кевін Гарнетт і Дірк Новіцкі, котрі блищали в один час з Браянтом, змушені задовольнятися одним титулом кожен, а велич людини-епохи Тіма Данкана при тих же п'яти перснях (і відсутності, до слова, не те що "три-піта", але навіть двох послідовних перемог у НБА в його біографії) може поставити під сумнів тільки божевільний.
20 сезонів в НБА. До Браянта жодному представникові задньої лінії настільки тривала кар'єра і не снилася: "малюки", як відомо, з ряду об'єктивних причин не можуть виступати на топ-рівні так само довго, як важкі форварди і центрові. Кобі перевершив навіть таких довгожителів, як Джон Стоктон (19 сезонів) і Реджі Міллер (18), при відчутно більших навантаженнях. В середньому за поєдинок "регулярки" Кобі проводив на майданчику 36,4 хвилини, що на дві більше, ніж легендарний снайпер "Індіани", і на відразу на п'ять - у порівнянні з великим плеймейкером "Юти". А якщо врахувати, що на Браянту ще й фолили набагато частіше за будь-якого іншого колеги по амплуа (найбільша серед захисників кількість штрафних кидків - 9 789 - говорить сама за себе), то витривалості його організму можна тільки заздрити, що б не думалося на цей рахунок на тлі двох його останніх чемпіонатів.
20 сезонів у складі одного клубу. Абсолютний рекорд асоціації, яким Кобі, за його словами, пишається більш за все. Захисник, обраний "Шарлотт" на драфті 1996 року, якого одразу ж обміняли в "Лейкерс", віддав колективу з Каліфорнії два десятиліття, тобто більше половини свого життя. Позаду залишилися Стоктон з Мелоун, ще один легендарний гравець "озерних" Джеррі Уест і багато-багато інших. Втім, вже наступної осені досягнення Браянта повторить згадуваний вище Данкан. А Тім, схоже, поки що не збирається йти з баскетболу.
Фото EPA
17 запрошень на Матч зірок. Колосальна армія шанувальників забезпечила Кобі потрапляння на зоряний уїкенд навіть в 2015 році, коли захисник мало того, що не нагадував про колишню велич на майданчику, але ще й боровся з травмами - у підсумку в Нью-Йорк він зміг поїхати тільки як глядач . Позмагатися з Карімом Абдул-Джаббаром, котрого вибирали на "олл-стар" рекордні 19 разів, Браянту завадили відносно скромний дебют ("залізним" гравцем стартової п'ятірки він став тільки в третьому сезоні у професійній кар'єрі, хоч і вперше з'явився в ній у віці 18 років і 158 днів, переписавши історію ліги) і локаут, через який в 1999 році було вирішено обійтися без перерви на одну з головних подій у світі баскетболу.
Чотири призи найціннішому гравцеві Матчу зірок. Безмежно закоханий в баскетбол, Кобі ніколи не сприймав зоряний уїкенд як можливість здорово провести час у компанії собі подібних і не втрачав ні найменшої можливості порадувати власних шанувальників яскравим перформансом - нехай спортивна складова самого Матчу зірок давно поступилася місцем шоу. Чотири рази в кар'єрі Браянт був MVP змагання між Заходом і Сходом і ділить за цим показником перше місце в історії з легендарним центровим Бобом Петтітом, що блищав ще на стику 1950-1960-х років. Можливо, прийми захисник участь не в 14-ти, а в усіх 17-ти "олл стар", куди він був запрошений, йому належав би абсолютний рекорд ліги.
11 потраплянь у першу символічну збірну сезону. Роман зі статуеткою MVP регулярного чемпіонату у Браянта відверто не склався - спочатку журналісти віддавали перевагу партнеру нашого героя по "Лейкерс" О'Нілу, потім суперникам по Західній конференції Гарнетту і Новіцкі, а два поспіль нагородження Стіва Неша (одне з яких, що цікаво, відбулося за підсумками сезону-2005/06, найкращого в кар'єрі Кобі з погляду статистики) донині вважаються однією з головних загадок історії. Пізніше на горизонті з'явився молодий і більш привабливий з маркетингової точки зору Леброн Джеймс, а тому перед виходом на пенсію наш герой має повне право пишатися своєю єдиною нагородою, отриманою в 2008 році. Але ігнорувати заслуги лідера "Лейкерс" НБА просто не мала права і 11 раз включала його в першу символічну збірну сезону. Це рекорд ліги, який Браянт ділить з Карлом Мелоуном.
Фото EPA
Дев'ять потраплянь в першу символічну збірну сезону по грі в обороні. Сумнівно, щоб прізвище Браянт коли-небудь згадувалося в списку кращих "стопперів" всіх часів, але факт залишається фактом: тільки Кобі, Джордан, Гарнетт і Гері Пейтон відразу дев'ять раз в кар'єрі потрапляли в першу захисну п'ятірку чемпіонату. Але цьому парадоксу є як мінімум одне обгрунтування. За роки, проведені в НБА, Кобі зробив 1895 перехоплень (14-й показник в історії асоціації) - більше, ніж Меджік Джонсон і Айзея Томас.
Два призи найціннішому гравцеві фінальної серії плей-офф НБА. За часів першого "три-піта" колективу з Каліфорнії статуетка, що отримала своє ім'я на честь великого Білла Расселла, незмінно діставалася О'Нілу - але свої два призи MVP фіналу Кобі, так чи інакше, отримав. Ніби й небагато, але більше їх, крім Дізеля, лише у Джордана, Джонсона і Данкана. Ідентичною кількістю трофеїв можуть похвастатися, наприклад, Хакім Оладж'ювон і Ларрі Бьорд, компанію яким в Залі баскетбольної слави Браянт складе в осяжному майбутньому.
Третє місце в списку найрезультативніших гравців в історії НБА. Одне з останніх видатних досягнень в кар'єрі Браянта - потрапляння у трійку найрезультативніших гравців усіх часів. Нехай за середнім показником очок за гру Кобі відчутно поступається Джордану (25,3 проти 30,1), за загальною кількості Кобі зумів обійти Його Повітряність. Здійснити погоню за Карлом Мелоуном захиснику "Лейкерс" не дозволила чергова травма, але до кінця поточного сезону він докладе всіх можливих зусиль, щоб убезпечити свою позицію від зазіхань Джеймса, котрий відстає на 7344 очки.
Місце в числі 30 найкращих асистентів в історії НБА. Всупереч усталеній думці про Бряанта-егоїста, що думає лише про власну результативність, він є хорошим плеймейкером. Не так давно Кобі увійшов до тридцятки асистентів ліги, випередивши і Джордана, і його вірного зброєносця Скотті Піппена. А до завершення професійної кар'єри Кобі має всі шанси обійти ще й Уеста, в активі якого значаться 6238 передач - всього на 72 більше, ніж у нашого героя.
Третє місце в списку найрезультативніших гравців в історії плей-офф НБА. Ніколи не опускаючись нижче свого рівня в регулярному чемпіонаті, максимальні оберти Браянт включав вже в поєдинках на виліт. На пенсію він іде в ранзі третього бомбардира плей-офф, на 347 очок відстаючи від лідируючого в списку Джордана (+5640 балів проти 5 987), не діставшись до абсолютного рекорду не з власної волі. Навесні 2013 року Кобі порвав ахілл і в плей-офф не зіграв. А три останні сезони в кар'єрі захисника "Лейкерс" просто були недостатньо сильні, щоб боротися за потрапляння в кубкову вісімку.
Фото EPA
81 очко в матчі з "Торонто" в сезоні-2005/06. На піку кар'єри Кобі зробив спробу повторити досягнення великого Уїлта Чемберлена, який набрав 100 очок за гру в часи, коли триочковий кидок якщо й існував, то лише у фантазіях найсміливіших любителів баскетболу. Експеримент завершився невдачею - якщо так, звичайно, можна назвати встановлення особистого снайперського рекорду в 81 бал, який став другим результатом в історії НБА, котрий супроводжувала розгромна перемога "Лейкерс".
12 точних триочкових кидків в матчі з "Сіетл Суперсонікс" в сезоні-2002/03. Кобі ніколи не конкурував з Реджі Міллером і Реєм Алленом за звання кращого "далекобійника" свого часу, а зараз спокійно спостерігає за неймовірними темпами, якими до досягнень двох найбільших снайперів наближається Стівен Каррі. Але саме Браянту належить рекорд за кількістю точних кидків з-за дуги в окремо взятому поєдинку регулярного чемпіонату - у січні 2003 року 12 з 18 "бомб" захисника в зустрічі з "Сіетлом" виявилися точними. Згодом даний подвиг повторив форвард Доньєлл Маршалл, якому для цього знадобилися 19 спроб.
