Найрезультативніший гравець юнацької чоловічої збірної України U-18 на чемпіонаті Європи Ілля Тиртишник (14,6 очок у середньому за гру) досить критично оцінив свій виступ. Нагадаємо, у Скоп’є українці виграли срібні медалі і повернулися до дивізіону А. Заспокоюватися на досягнутому - це не про цього хлопця. На такий умовивід наштовхують відповіді Іллі.
- отримав гарний досвід на чемпіонаті Європи, але суцільного задоволення не маю. Чимало моїх кидків не досягали кошика - часом якимось безглуздим чином, чи м’яч з кільця вистрибував. Бракувало концентрації. Завжди хочу більшого, ніж маю.
- На чемпіонаті ви поступилися двом збірним – Грузії і Чорногорії. Чому?
- У фіналі чемпіонату Європи (програли Чорногорії 72:83 – ред.) важаю, нам забракло концентрації. До того ж, забагато емоцій ми витратили у півфіналі. То ж, в останній грі були дещо спустошеними і втомленими. Емоцій було мало, але все одно старалися, усі хотіли перемогти, але не пощастило.
- А грузинам може й добре, що поступилися (71:72 – ред.)?
- Я теж так вважаю. Ми все одно посіли перше місце у групі. Дісталися фіналу, а поразка від грузинів дала нам можливість зрозуміти – граючи абияк мети ми не досягнемо. Тому після цієї гри ми зібралися і навіть програючи по ходу -10 чи -15 здобували позитивний результат.
- Який матч чемпіонату запам’ятався тобі найсильніше?
- Напевно, півфінал з угорцями. У першій половині було -10, а поперерві ми пропустили лише 15 очків, з них три очки – у заключній чверті. Це дуже гарний показник. І дуже багато емоцій було після фінального свистка. Усі раділи. Тому ця гра мені найбільш запам’яталася.
- Батьки слідкували за твоїми результатами?
- У нас було обмаль часу на спілкування з рідними, але батьки деяких хлопців безпосередньо підтримували збірну на трибунах. Не лише мої, а й Міши Ягодіна, Іллі Нємцу теж були з нами. Знаю, що багато людей в Україні слідкували за нашими іграми, писали смс з привітаннями, залишали позитивні коментарі у соцмережах. Нам це додавало натхнення і дуже допомогло.
- Піднімало ваш моральний дух.
- Звичайно. Завжди приємно відчувати, що ти граєш не лише для себе, тренера чи батьків, а й для людей, які в Україні цікавляться баскетболом.
- Які тепер плани? Повертаєшся до США (Ілля виступав у команді Hillcrest pree - ред.)?
- Я ще роздумую. Зараз на першому плані у мене відпочинок, а там побачимо.
- Ну, як варіант – туди можна повернутися?
- Як варіант, так. Але після чемпіонату з’явилися ще пропозиції. Я їх розглядаю.
- Отже, після успішного виступу на чемпіонаті Європи ти став бажаним гравцем у деяких командах?
- Можна і так сказати, але розкривати карти зарано. Не хочу наврочити.
