Юнацька команда Черкаських Мавп встигла цього сезону відіграти кілька етапів у Балтійській лізі, де здобула 11 перемог у 15-ти поєдинках, виборовши право зіграти в фінальному етапі.
Про дебют команди на євроарені, корисний досвід для ВЮБЛ та інше розповів тренер Черкаських Мавп-06-ОСДЮСШОР Євген Ткаченко.
– Цьогоріч ми брали участь у Балтійській лізі, де виступали 34 команди з 12-ти країн Європи. Ми зіграли 3 тури – 15 ігор. За підсумком трьох турів у нас показник 11-4 і ми перебуваємо на третьому місці. Система – фінал після трьох турів. Ми вийшли до фінальну частину змагань. Фінальна частина мала відбутися у Латвії з 1 по 3 травня.
– Наскільки серйозний рівень Балтійської ліги?
– Всі матчі, які ми провели, були дуже корисними для команди. Оскільки наші суперники, у кожній команді кожен гравець технічно і фізично дуже сильний. Вони постійно рухають м’яч, агшресивно захищаються. З кожною командою ми грали як з чистого листа. Не було такого, що ми з кожною командою грали по кілька разів і могли призвичаїтися. Ні, ми навпаки протягом матчу налаштовувалися, знаходили слабкі сторони суперника. Команди дуже жорсткі і цупкі, особливо колективи з Грузії. У Латвії технічні команди. Кожна гра – новий досвід, щось нове.
– Чи бачите прогрес по хлопцям після виступів у Балтійській лізі? Наскільки вони стали сильнішими у баскетбольному плані?
– З кожним туром помітний прогрес. Хлопці дорослішають, вже частіше приймають правильні рішення на майданчику, дорослі рішення. Останній тур був вкрай важливим. Потрібно було перемагати, щоб вийти до фінальної частини. Була велика відповідальність, хлопці серйозно поставилися і здобули потрібний результат. Не було такого, що в кожній грі ми вигравали +20 чи +30. Один матч виграли в овертаймі, в іншому вирвали перемогу на останніх секундах, дві інші виграли з різницею 5-7 очок. Зараз стали більш відповідальними за результат на майданчику.
– Наскільки досвід гри у Європі допоміг хлопцям у грі у чемпіонаті України, адже цьогоріч команда здійснила певний ривок у ВЮБЛ?
– Позитивно вплинуло і фізичному і технічному аспектах. Хлопці стали більш впевненими у своїх силах, побачили різного роду баскетбол і вже зараз стали більш різносторонніми.
Вони виїхали за кордон. Побачили зовсім інший технічний рівень баскетболу. Що гравець ростом два метри може вести м’яч, у нього гарний дриблінг, робить багато базових технічних елементів, як і маленький гравець. Хоча у нас в Україні це велика рідкість, коли «великий» є гарно технічно оснащеним – виводить м’яч і кидає триочкові. Побачили, над чим потрібно працювати. У них немає завдання виграти за будь-яку ціну. Головне – виховати баскетболіста, реалізувати себе грі. Гравці повинні вчитися, щоб потрапити у збірну, щоб вона була сильною.
У ВЮБЛ вони вже знають кожну команду, вони притерлися. Знаємо хто як грає. А там вони побачили зовсім інший баскетбол. Коли захищається проти гравця і не знає чи сильний він чи ні, тоді вже старається по максимуму відпрацювати з ним. Зовсім інша зона відповідальності, інший баскетбол.
– Ви щось нове для себе почерпнули після участі у Балтійській лізі? Можливо якісь нововведення у тренувальному процесі?
– Для мене це в першу чергу – нові знайомства з тренерами з інших країн, організаторами. Стосовно тренувального процесу, ніхто свої секрети не розповідав, досвідом не ділився.
Є зміни у тренувальному процесі. За рахунок того, що ми відмовилися від комбінцій і більший аспект іде на індивідуальну підготовку гравців, як у захисті, так і в нападі. В захисті два на два, три на три. Більший аспект на індивідуальний розвиток кожного гравця. Плюс до того дуже багато звертаю уваги на те, як гравець рухається без м’яча. Більше роботи проводимо на відкривання, отримання м’яча, на кидок, дриблінг, на захист. Образно, ми відмовилися від комбінаційного баскетболу.
В тому сезоні це почали. Хлопцям було важко переключитися. А цьогоріч продовжили свою роботу, хлопці зрозуміли, зо я від них вимагаю. І вони покращили свій рівень. Почали думати, приймати правильні рішення, діяти від м’яча і захищатися.
– Як прийшли до цього рішення у тренувальному процесі?
– Це через те, що я два роки поспіль відвідую кемп у ASG у Саши Груїча в Чорногорії. Там я почерпнув ці нові знання, що не потрібно у такому віці грати комбінацій. Діти повинні вміти грати без м’яча, з м’ячем. Захищатися один в один. Звідти взяв інформацію і вирішив випробувати на своїй команді. І зараз бачимо, що є результат.
– Чи можна сказати, що й інші гравці підтягнулися у своєму рівні. А не тільки лідери?
– Підтягнулися звісно. Ті, хто займається довше, то в них значно більший прогрес. Вони лідери. Але навіть ті, хто займається не так давно, все одно поступово прогресують. Мають велику можливість зараз отримати багато ігрового досвіду у ВЮБЛ.
– Що скажете про цей сезон у ВЮБЛ? Як складався цей сезон для вас?
– Цьогоріч ми перебували у трійці лідерів. Минулого сезону ми входили топ-6. Зараз здійснили ривок і претендували на медалі.
