27-го серпня свій день народження святкує кандидат до національної жіночої збірної України Дар’я Завидна. Головний тренер команди Володимир Холопов відводить їй на майданчику позицію 3-го номера і схвально оцінює бійцівські якості цієї тендітної дівчини. Але до листопадових випробувань збірної України у кваліфікації ЄвроБаскета ще багато води втече. Зараз Завидна готується до чемпіонату Європи з баскетболу 3х3, а далі розпочне чемпіонат України у складі київського ТІМ-Скуфа.
- Я почала займатися баскетболом у 12 років у Луцьку у Волиньскій спортивній школі, а вже за рік поїхала до Києва до спортивного інтернату до Євгенії Григорівні Кочергіної. А вже там на мене звернула увагу Марина Ткаченко і я стала виступати за ТІМ-Скуф. З 9-го класу вже їздила на чемпіонати Європи серед дівчат 1990-го року народження, а вони були старші за мене на два - три роки. І я з ними їздила, коли ще навчалася в Інтернаті.
- Це зі збірною України U-16?
- Ні, вперше я пробилася до збірної U-18. І саме там дівчата були набагато старші за мене. Тоді був 2007-й рік.
- І як тобі було грати з більш дорослими дівчатами ?
- Я дуже хвилювалася, переживала. Але тим не менш знала, до чого мені треба прагнути. Старалася їм допомогти, чим могла. Мене потроху підпускали до ігор, хотіли, щоб я зростала у майстерності.
- І зараз ти вже доросла до національної збірної. У травні була на зборах команди ( у серпні занедужала і була відсутня – ред.). Які враження?
- Так, це були мої перші збори у складі національної збірної. Хоч я була новачком, але у зірковому колективі мені було комфортно. Я дівчат давно знаю, ми спілкувалися і спілкуємося. Мені цікаво з ними проводити час і у тренувальному процесі, і у житті.
- Головний тренер національної збірної Володимир Холопов відзначає твій характер. Звідки він у тебе такий? Від батьків?
- Швидше за все так, від батьків. Мама мене виховувала самотужки, маю ще сестру і тому бійцівські риси у характері проявлялися вже у дитинстві. Не можна було давати себе скривдити.
- У тебе таке прізвище красиве, воно справжнє чи псевдонім?
- Завидна? Це моя прізвище. Справжнє (посміхається - ред).
- Як плануєш провести день народження. Спробуєш відволіктися від баскетболу?
- Ні. Не зможу. В день народження у нас буде турнір з баскетболу 3х3 у Буковелі організований, відпочинку не буде. А вже перемогою у турнірі спробую відзначити свій день народження. Без цього нікуди, ми зараз готуємося на чемпіонат Європи (2-4.09, Румунія).
- Є завдання на Чемпіонат Європи?
- Так, звичайно у нас є стимул на чемпіонат – посісти перше місце. Це було б дуже добре. І для України, і для нас.
- А якщо говорити про класичний баскетбол, збірна проб’ється до фіналу ЄвроБаскету?
- З німкенями в Одесі (матч відбудеться 17 листопада – ред.) проблем взагалі ніяких не буде, з Сербією у гостях ... теж проблем не має бути.
- Ти так впевнено про це говориш?
- Так, я так думаю. У нас досить сильні гравці в Україні. Завжди треба бути впевненою у своїх силах.
- Ти повертаєшся до відродженого ТІМ-Скуфа. Боротьба за чемпіонство у жіночій лізі загостриться?
- Так, інтрига у чемпіонаті надасть йому привабливості. Марина Ткаченко дала нам можливість пройти "баскетбольні університети", привчила нас до перемог і, звісно, ставить перед нами чемпіонське завдання, вірить у нас.
- Ти готуєшся у Буковелі до Чемпіонату Європи з баскетболу 3х3, а команда вже розпочала передсезонну роботу.
- Так, я з нею тренувалася з першого серпня, а потім поїхала до Буковелю. Відіграю Європу і потім готуватимусь до нових випробувань з ТІМ-Скуфом, а якщо вийде, то й зі збірною України. Мені це приносить задоволення, бо я люблю баскетбол.
