Головний тренер збірної України Айнарс Багатскіс прокоментував заключний контрольний матч нашої національної команди, в якому українська збірна з рахунком 71:82 поступилась Хорватії. Вже 4 серпня збірна України вирушить до Швейцарії, де 6 серпня зіграє першу гру пре-кваліфікації чемпіонату світу.
"Це був останній тест для нас. Я дуже радий і вдячній хорватській федерації, за те що вони запросили нас. З першої хвилини ми побачили, як треба грати в баскетбол — фізично, з агресивністю збоку суперника і ми прийняли це. Ми програли в цьому матчі лише першу чверть, вони забили нам 33 очка. Ми були занадто добрі до них, занадто повільними і найголовніше — ми не грали в фізичний баскетбол, ми не були готові до такої гри. Коли ситуація стала геть поганою, ми почали грати.
Погані новини для нас, що ми втратили одного з наших болхендлерів — Віталія Зотова. Але інші гравці, включаючи молодих, які роблять перші кроки в національній команді, вони показали, на що вони здатні. Я радий за деяких хлопців, які раніше бачили таких гравців як Шарич та Хезонья тільки по ТБ, не бачили їх у житті. Для більшості наших гравців це має бути метою — вийти на такий рівень. Звичайно, я не такий наївний: Хезонья відіграв більше 30 хвилин і набрав майже половину командних очок. Він, звичайно, був ключовим гравцем і те, що вони боялися посадити його на лаву, це теж щось означає.
Ми маємо приймати кращі рішення, можливо краще використовувати ситуації, які ми створюємо для себе. Ми не забили багато лейапів, хороших кидків, треба знати, як все це використовувати. І якомога менше втрачати мʼяча, в ситуаціях, коли немає тиску.
Тож, як я вже сказав, це був наш останній тест. Декілька днів тому був ще один — проти гравців команд ABA Ліги, лідером якої був Нікола Калініч. І що мене вражає, це те, як такі гравці, як Калініч, які на європейському баскетбольному ринку коштують більше мільйона, як Шаріч та Хезонья, які коштують неймовірних грошей… Великі баскетбольні імена Дончич, Порзінгіс, Йокич — вони їдуть у збірні і пишаються захищати кольори національної команди. У нас такого немає, нам цього не вистачає. Хочу процитувати тренера збірної Латвії, який сказав цікаву фразу декілька днів тому. Грати за національну збірну, зокрема за збірну України, це має бути як ходити в церкву — треба знімати капелюха, коли заходиш та буди вдячним за все, що ти маєш. Ось що, як на мене, має означати гра за збірну. Але ми маємо те, що ми маємо. Знову я маю сказати, про те що я знімаю капелюха перед гравцями, які зараз у команді. Вони бʼються та віддаються за національну команду.
Наші гравці з-за океану до збірної вже не приєднаються. Я вже казав про Калініча, у якого немає контракту, який коштує більше мільйона, але він грає, підтримує свою форму. Він не боїться грати. Деякі з цих хлопців, які зараз грали за свої національні збірні, теж без контрактів. Деякі з наших гравців бояться за це і не грають за збірну. Іноді все починається з тренерів: хто тренує гравців, хто підштовхує їх до певних рішень, хто заздрить чомусь. Іноді все починається саме з цього."
