Очільник головної команди країни Айнарс Багатскіс підбив обережні попередні підсумки першої половини сезону і обіцяв розповісти більше ближче до старту відбору на Євробаскет.
- Айнарсе, ви в ході співпраці з “Київ-Баскетом” вже не один місяць наживо спостерігаєте за низкою українських гравців, серед яких багато виконавців з досвідом у національній збірній. Чи зробили ви для себе певні висновки?
- Звичайно, що зробив. Проте вони лише попередні і насправді я б не хотів ділитися ними з вболівальниками саме зараз. До старту відбору багато що зміниться.
- Можливо, хоча б у загальних рисах?
- Ну, я тоді змушений буду повторитися, що мені подобається, як виріс рівень ліги. Звичайно, я трохи слідкував за Суперлігою ще минулого сезону. Все ж таки, тут я пропрацював багато років. Ми ще влітку в “Київ-Баскеті” оцінювали Суперлігу для власної комплектації, проте на ділі виявилося, що чемпіонат значно сильніший. В такому чемпіонаті молоді виконавці зможуть рости якісніше, ніж це було у минулі роки. Звичайно, передусім це сталося завдяки "Мавпам", “Дніпру”, ”Прометею”, "Хіміку" та “Київ-Баскету”, які мають у своїх командах низку потенційних гравців національної збірної. Багатьох з цих гравців клуби повернули на батьківщину з інших чемпіонатів. Проте й інші команди намагаються не відставати. Лише за останні декілька тижнів до Суперліги повернулися зірки минулого сезону - Делван Грем та Кріс Джонс. Окрім того "Дніпро" виступав, а "Київ-Баскет" досі грає на євроарені. Це дуже важливо.
Хотів би як тренер збірної подякувати за хорошу роботу ФБУ та президентам клубів, а також спонсорам, які в Україні вкладають у це свої гроші. Разом вони роблять мою роботу трошки легшою.
- Чи варто очікувати появи нових імен у національній команді на перших матчах відбору?
- Я сказав би, що є декілька хлопців, які виконали справді хорошу роботу і цілком можуть бути вперше викликані до національної команди. На жаль, є і такі, хто не демонструє рівень, на який здатен. Але знову ж таки, перепрошую у вболівальників, що зараз я не буду називати прізвища. Я не хотів би, щоб ці гравці забивали собі цим голову. До 20 лютого ще дуже і дуже багато часу. Я не забобонний, проте давайте поспілкуємося предметніше у середині лютого.
- А як щодо наших хлопців в НБА?
- Їх у нас всього двоє, тоже у мене не вийде тут бути таємничим. Так, я слідкую за їх ситуацією. Радий, що і Лень і Михайлюк мають достатньо ігрового часу у своїх командах. Як на мене, то обидва проводять хороший сезон, хоча можуть ще краще. Для Святослава нинішній сезон взагалі суперважливий, і я задоволений, що він прогресує. Від цих двох баскетболістів, не побоюся сказати, не відмовився б жоден тренер світу.
І я сподіваюсь, що вболівальники розуміють, що взимку нам доведеться обходитися без допомоги цих гравців. Вони, які і предсатвники клубів, які грать у турнірах під егідою Євроліги, нам не помічники.
- Ви на контакті з цими хлопцями?
- Звичайно! Наприклад нещодавно наш менеджер збірної Андрій Лебедєв відвідав в Іспанії Володимира Геруна, Артема Пустового та Славу Боброва, який грає у “Фуенлабраді”. Зі Святом та Олексієм ми теж спілкуємося. По всім напрямкам ми маємо інформацію з перших рук.
- Чи ви вже зустрічалися по темі збірної з вашими помічниками - Віталієм Степановським та Максимом Міхельсоном?
- Ні, йде сезон, тож окремо ми не зустрічалися після літнього збору. В нас немає можливості, проте ми весь час на зідзвоні, листуємося в месенджерах. Ми ділимося думками про наших баскетболістів та суперників. Ну і, звичайно, ми спілкуємося перед нашими очними матчами в Суперлізі, хоча це і досить короткі розмови.
- Чи можна говорити, що ви справді вже визначилися з натуралізованим гравцем, як про це писали в ЗМІ?
- Коментувати чутки до публікації офіційної інформації не буду. Ми працюємо над цим питанням.
- Чи можливе повернення до національної команди гравців, які останнім часом не викликалися до збірної?
- Можливо скажу банальність - двері ні перед ким не закриті. Напевно, деяких гравців вболівальники хотіли б ще побачити у збірній. Думаю, що я собі приблизно уявляю, яких гравців передусім. Але треба добре подумати, які гравці нам потрібні, вже потім ми зробимо по ним запити і з’ясуємо, чи вони самі ще хочуть грати за збірну. Адже це привілей, а не примус. Я сам багато років грав за Латвію та тренував національну команду своєї країни. Знаю, що це найбільша честь, яка може бути у баскетболіста - представляти свою країну. Вважаю, що це моральний обов'язок гравців перед країною, віддати їй борг, якщо так можна сказати. Просто за те, що саме в цій країні вони стали баскетболістами. Особисто мені б найбільше хотілося, щоб у нас в Суперлізі було побільше молодих гравців, які хотіли б бути кращими за легіонерів. Але збірній потрібні і досвідчені виконавці, це поза всяким сумнівом.
Взагалі, я б дуже хотів сісти якось перед стартом відбору з журналістами і поспілкуватися з ними трохи ширше, ніж у форматі традиційної прес-конференції. Не лише повідповідати на запитання, але й почути думку працівників медіа. Дізнатися, що вони думають про нас і пояснити їм певні речі. Вважаю, що це буде цікаво для усіх.
В лютому у нас буде більше тем для розмов. Я маю досить багато оптимізму на 2020-й як тренер збірної, та поки я хочу привітати усіх з Новим Роком і просто подякувати. Всім, хто ходить на баскетбол в Україні, а також слідкує та підтримує наших гравців за кордоном. Веселих свят нам усім!
