- Враховуючи те що наше інтерв’ю з’явиться незаовго до Нового року, хотів би спитати чи було серед побажань на рік що минає, Чемпіонство у Суперлізі Парі-Матч і медалі Універсіади?
- Завжди на першому місці серед новорічних бажань у мене здоров’я і те щоб у всіх рідних і близьких людей усе було гаразд, це найважливіший момент. Щодо усіх спортивних моментів, то у новорічну ніч про них не замислювався, але, думаю, десь підсвідомо, він був присутнім. Коли складаєш якісь плани, то завжди націлюєшся на максимальні завдання і поза всілякі сумніви, я радий що цього року усе склалося саме так. У спортивному плані рік вийшов вдалим.
- Взагалі Ви забобонний тренер, вірите у якісь прикмети?
- Якихось особливих забобонів у мене немає, але я впевнений що будь-який тренер або спортсмен має свої певні моментики на які він звертає увагу. Вони є у всіх, але так відкрити то про них говорять дуже рідко.
- Давай згадаємо чемпіонський рік, на початках не виглядало на те що Хімік зможе виграти чемпіонат, команда не виглядала явним претендентом, але це зовнішнє враження, скажи, як ти бачив це із середини твого колективу?
- Ні для кого не секрет, що минулий рік був для нашого клубу дуже складним у плані фінансів, грудень 2018 року і січень 2019 були дуже важкими саме через нестабільну ситуацію із забезпеченням. Усе могло скластися по різному. Я дуже радий, що зміг переконати хлопців працювати якісно, тренуватися із віддачею, якби цього не було, то не було б і чемпіонства. Якщо говорити саме про ігрові моменти і те як у нас рухалося усе всередині колективу, то я відчув що команда стала відлагодженим механізмом, який здатен вирішувати будь-які завдання уже десь у середині лютого. Було відчутно у тренувальному процесі, що хлопці розуміють один-одного запрацювали так як слід наші зв’язки, я відчув, що ми здатні вирішувати найвищі завдання. Проте розпочався плей-оф… Я завжди кажу, що плей-оф, це як окремий чемпіонат і тут може статися усе що завгодно. Уже перші матчі із Харковом для нас були дуже важкими, як зараз пам’ятаю першу домашню гру. Нам ледве вдалося тоді її виграти і це був важливий момент, адже уже виїзний матч був для нас полегше, але на кожній стадії плей-оф ми зустрічали серйозний супротив.
- Півфінальна стадія була дуже драматичною…
- З Дніпром у нас не перший рік були важкі серії у матчах на виліт і по ходу сезону ми вели завзяту боротьбу. Серія у півфіналі Надзвичайно складною була у емоційному плані. Ми виграли 2 домашніх матчі, а потім поїхали до Дніпра і одразу зазнали нищівної поразки. Це вразило нашу самовпевненість, ми ледве спромоглися оговтатися і довести собі, що ми не випадково опинилися тут і усі наші попередні звитяги були не просто так. В емоційному плані – це був найважливіший для нас момент, ми пройшли його і грали не відчуваючи втоми до кінця фінальної серії.
- Якщо говорити про чемпіонство і той склад «Хіміка» певно прикро було втрачати гравців, які так вдало створили чемпіонський склад?
- Звісно прикро, що через нашу фінансову нестабільність ми не змогли втримати тих гравців, які здобували титул. Разом із тим сказати що я шкодую було б неправильно. Для мене важливо, що ті українські гравці, які перешли у інші команди, вони були лише на шляху до свого найкращого рівня, до розквіту сил. Для системи клубу «Хімік», яка виховувала їх протягом багатьох років – це втрата, адже вони могли бути нашими лідерами ще кілька сезонів. Ми усі були раді, що змогли довести Павлова до звання Найкращого молодого гравця. Також Сидоров піднявся на один щабель більше і став тим хто міг вигравати важливі матчі, закидувати вирішальні м’ячі, його значення для команди виросло. Саша Антипов, статистично був не таким помітним, але на майданчику він був дуже важливим для нас, він був важливим для усієї побудови гри. З ними ми могли б пожинати плоди підготовки ще кілька років і отримувати віддач, але є об’єктивні фактори, тому я бажаю хлопцям якнайкращого продовження їхньої кар’єри.
- Далеко не усі хлопці із того складу зараз відграють таку ж важливу роль у своїх нових клубах. Зокрема Деон Едвін який минулого року став МВП.
- Однозначної відповіді тут бути не може. У нього усе по новому, новий колектив, нові партнери, новий тренер і нові завдання ставляться перед ним, це дуже індивідуальна тема.
- Повернення такого фігуранта як Кріс Джонс – це свідчення Чемпіонських амбіцій у 2020?
- Нам необхідний був ще один високий, адже ми втратили трьох гравців, а змогли підписати лише Югбу і Саллівана. На позиції центру підсилення нам не завадило б, пошук тривав. Ситуація із СіДжеєм виникла випадково, він мав контракт в Угорщині, але там у нього не склалося. Ми одразу здзвонилися із ним. Для мене як для тренера, дуже важко долучати посеред сезону гравця який не знайомий із системою, активно його використовувати, а тут жодних питань не було. Буквально після перших тренувань він згадав усе, на одній із прес-конференцій я сказав, що ніби СіДжей не залишав наш клуб. Ми усі раді його поверненню. Щодо амбіцій, то Хімік не залежно від складу команди, від бюджету завжди прагне до максимальних результатів. Минулий сезон – це підтвердив. Ми стараємося прогресувати від матчу до матчу із тими гравцями які у нас є у складі.
- Але все ж цей сезон Суперліга Парі-Матч стала більш конкурентною…
- Погоджуся із цим частково. У першу чергу чемпіонат став менш рівним, якщо минулого року будь-то міг переграти будь кого, розрив у 30 очок був великою екзотикою, то зараз виділилися трійка більш потужних команд, які мають кращій склад. До них можна віднести і Київ-Баскет, і Прометей, і той-таки Дніпро, який зберіг свою основу і додав такого сильного гравця як Генрі Дугат, повернув Максима Корнієнка, який є вихованцем їхньої системи і дуже якісним гравцем. За рахунок того, що повертаються висококласні українці і з’являються кращі ніж попередні роки легіонери чемпіонат став сильнішим і грати стало складніше.
- Тобто свою команду Ви до фаворитів не відносите?
- Не буду говорити про свою команду, хай експерти дають оцінку нашій роботі. (Далі буде...У другій частині інтерв'ю із Віталієм Степановським читайте про перспективи молодіжної збірної України, баталії на Універсіаді 2019 і національну команду).
