У неділю, 6 квітня, п’ята команда регулярного чемпіонату Суперліги Favbet Кривбас буде в другому матчі серії першого раунду плейоф приймати Черкаські Мавпи на арені ФСК Олімп у Південному.
Досвідчений капітан Кривбаса Артем Водолазський – один із небагатьох баскетболістів свого клубу, який відіграв усі 30 матчів сезону. Напередодні серії з черкасцями пресслужба ФБУ в інтерв’ю розпитала криворізького форварда про фаворита пари, підготовку до вирішальних матчів, вибір клубом номінально домашнього майданчика та найпам’ятнішу серію плейоф.
– Що знаєш про минулі серії протистояння з Черкаськими Мавпами в плейоф? Обидва клуби давно у Суперлізі, тому можуть бути цікаві історії…
– Якщо чесно, то знаю досить небагато. Наша організація молода. Багато ще не пограла у Суперлізі. Так, ці клуби між собою зустрічалися раніше, але та команда Кривого Рогу мала інше керівництво. На згадку приходить сезон 2015/16, коли вони грали між собою за бронзові медалі. Мені здається, що Кривбас тоді виграв.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Історія протистоянь у плейоф: Черкаські Мавпи проти Кривбаса в битві за бронзу Суперліги
– Задоволений тим, що гратимете проти Черкаських Мавп, а не з Рівним або Київ-Баскетом?
– Увесь сезон команди з другого по восьме місця таблиці йшли рівно. Дніпро виділяється, але з ними також можна грати. Плейоф – це не регулярний чемпіонат. Тут може трапитись усе, що завгодно. Маленька помилка може призвести до того, що будь-яка команда програє.
Загалом задоволений, що гратимемо саме з Черкасами. За матч до кінця регулярного чемпіонату прораховували, що зустрінемося саме з ними.
Матчі сезонної серії з Черкаськими Мавпами ми зіграли найшвидше: ще до початку цього року. Вона завершилась – 2:2. Ми не вирішили, хто сильніший. З того часу їх склад підсилив Майкл Дюпрі, а в нас пішов Едді Хант.
– Кого бачиш фаворитом у протистоянні Кривбаса й Черкаських Мавп? Чи може тут зіграти вирішальну роль різний досвід тренерів?
– Вважаю, що очевидного фаворита в нашій парі немає. Ми маємо схожі молоді колективи, які регулярний сезон провели приблизно на одному рівні. У нас є кілька досвідчених гравців. У них є досвідченіші баскетболісти. Тому не виділяв би фаворита.
Звичайно, Олександр Ворона має більше досвіду й тренерських напрацювань. Дмитро Нагорний хоч і молодий, але в нього є Андрій Агафонов. Центровий може компенсувати нестачу досвіду. Також Андрій і наш тренер Олександр давно знайомі між собою. Думаю, все це робить протистояння дуже цікавим… У нас теж є своя секретна зброя – Міша Бублик (сміється – ред.).
– Не така вже й секретна. Усі про нього знають…
– Знають. Але в кожній грі він успішно виконує свою роботу.
– Двічі наприкінці сезону ви саме з Михайлом Бубликом організували видовищні алей-упи, як під копірку. Це буде традиційним трюком від вашого дуету? Чекати в іграх плейоф?
– Не сказав би, що ми виконали ці розіграші, як під копірку. Це були дві різні ситуації. У першому випадку це стало спонтанне рішення завершення комбінації, яку намалював тренер. У другому – так зіграти було прямою настановою тренера в перерві між чвертями. Він любить починати чверть, коли маємо володіння, екшн-моментом. Любить швидкий і красивий баскетбол.
– Які сильні сторони можна виокремити у суперника й твоєї команди?
– Ми граємо в агресивний швидкий баскетбол. Якщо працюватимемо єдиним організмом, підтримуватимемо один одного та будем заряджені на боротьбу, то зможемо грати з будь-яким суперником. Це головні наші сильні риси.
У Черкас теж молодий склад, як і в нас. Проте вони мають великий досвід згаданого Андрія Агафонова. Він на максимумі використовує цей досвід, чим допомагає клубу. Уся команда підлаштовується під його швидкість, баскетбол і рішення. Саме гру Агафонова вважаю найсильнішою стороною Черкаських Мавп.
– Які ключові моменти або стратегії криворізька команда планує використовувати у серії проти черкасців? Чи готуєте сюрпризи для суперника?
– Ми пізно зібрались. Майже не мали часу на підготовку до сезону. Вважаю, що весь сезон готувалися саме до ігор плейоф. Тренер Олександр Ворона казав: «Будемо експериментувати з нашими напрацюваннями протягом перших трьох кіл, а під час четвертого – будемо їх відточувати. Щоб якісно зіграти заплановане в плейоф». Особливих сюрпризів не буде. Не вважаю, що в нас зірковий склад, який може в певний момент зіграти щось незвичайне, чим здивує суперника. Але завдяки тому, що ми маємо дружню команду – здобуваємо результат.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ілля Кабацюра: Ми ще раз здивуємо Дніпро
– Розкажи про атмосферу у вашому колективі напередодні майбутнього протистояння.
– Буквально декілька днів тому закінчили регулярний чемпіонат на позитивній ноті. Провели гарний матч із Рівним і виграли в Луцька. Тому ми їхали додому з хорошим настроєм. Вважаю, що у нас гарний колектив і чудова атмосфера. Наразі працюємо на тренуваннях із підвищеною інтенсивністю. Майже як в офіційній грі з суперником. Якщо все це вдасться відтворити в плейоф, то ця роботи принесе нам велику користь. Це вже фінальна частина сезону. Максимально готуємося, щоб не завершити його через тиждень. Ми хочемо продовжувати грати далі та йти за нагородами.
– Чому прийняли рішення проводити номінально домашню гру Кривбаса на нейтральному майданчику в Південному Одеської області? У місті маєте проблему з ареною, безпекова ситуація чи щось інше?
– Нам необхідно було приймати рішення на користь Південного. Увесь сезон нашим домашнім майданчиком рахувалася арена Черкаських Мавп. Щоб не проводити всі вирішальні ігри сезону там, а зіграти на нейтральному майданчику, нам потрібні були ці зміни. Чому Південне? Не знаю. Чув, що було декілька інших варіантів, але зупинилися на Південному. Вважаю, що це добре. Там досить гарний зал. Один із кращих в Україні. Тому мені це рішення подобається. Чому не в Кривому Розі? Вважаю, що тут причина не в залі. Останнім часом русня гатить по місту. Вони розбили майже всі готелі.
Хоч ми вдома й не граємо, але теж маємо підтримку фанатів. Насамперед це наші рідні та близькі люди, які підтримують і за нас вболівають. Також є багато людей, що ходили на всі матчі в довоєнні часи. Вони зараз дивляться ігри онлайн, пишуть коментарі та ставлять лайки у соцмережах. Будь-яка підтримка фанів – це дуже важливо. Ми граємо для них. Особливо для дітей, які дивляться баскетбол, починають ним захоплюватися та обирати собі приклади для наслідувань.
Дякую нашим фанатам, рідним і близьким. Вони неймовірні та підтримують наше бажання далі займатися улюбленою справою. Найголовніше, дякую військовим, які нас дивляться та за нас вболівають. Велика подяка, що ми можемо грати та дарувати всім яскраві моменти. Вважаю, що для військових подивитися баскетбол – це можливість відволіктися від реальності, в якій вони знаходяться.
– В Україні вже тривалий період йде війна. Як тобі вдається справлятися з емоціями та психологічно витримувати всі труднощі, пов'язані з війною?
– Через усі «прильоти», які останнім часом відбуваються, емоційний стан – нестабільний. Впоратися зі всім цим мені допомагають баскетбол і кохана дівчина. Коли приходжу на ігри або тренування та беру м’яча в руки, то фокусуюся на роботі, й стрес іде на другий план. Дівчина вміє заспокоїти та відволікти від негативу. За це їй дуже вдячний.
– Регулярний чемпіонат завершився, був насичений графік. Як себе почуваєш перед початком вирішальних матчів, ти здоровий? Які емоції переповнюють через майбутній старт плейоф?
– Маю позитивні емоції. На мою думку, досить не погано провели цей сезон. Маємо непогані шанси на потрапляння в «четвірку». Із самопочуттям, ніби, все добре. Є певна втома. Це зрозуміло. Уже більшу частину сезону відіграли. Маю якісь мікротравми, але на це вже не зважаю.
– Чи є в тебе якісь особливі цілі на цю серію, пов’язані з твоєю особистою грою?
– Мабуть, ні. Хочу провести гарний сезон. Допомогти команді дійти до її вершини. Зробити внески в її перемоги. Це мої основні цілі. Бажаю отримати медалі та лишатися здоровим.
– Які уроки виніс із попередніх плейоф, що можуть допомогти клубу цього року?
– Пограв досить багато на різних рівнях: Суперліга, Вища та Перша ліги. Єдине, що скажу, плейоф – це не регулярний чемпіонат. Там розслаблятися не можна ні на секунду. Для успіху потрібні концентрація, бажання, дисципліна та виконання настанов тренера.
– Розкажи за свій найпам’ятніший плейоф.
– Це плейоф минулого сезону, коли я грав за БК Рівне. Раніше також за них виступав у Вищій лізі сезону 2021/22. Ми не дограли через вторгнення. Коли команда виграла «вишку» та підвищилася в класі, то я повернувся в Рівне. Мені подобався їх колектив (майже всі хлопці залишились), плюс підписали легіонерів. Це ще одна причина, чому цей сезон є пам’ятним. Це була перша моя спільна робота з легіонерами. Раніше такого досвіду не мав.
Спочатку перед нами стояло завдання потрапити в «п’ятірку» або «шістку». Але під час сезону побачили, що можемо досягти більшого. І завдання змінилось. Ми посіли друге місце. Вважаю, що був важливим елементом того механізму, що здобув такий результат.
Із суперниками по плейоф ми проводили ігри регулярного чемпіонату не впевнено. А саме в плейоф здобули розгромні перемоги за підтримки домашніх трибун. Усі знають, як вболівальники підтримують Рівне. Тому вдома отримували емоційний підйом і мали бажання мчати вперед. Нагородження відбувалося перед домашніми трибунами на очах у близьких людей. Усе це надовго запам’ятається.
– Який найбільший виклик ти зустрічав на своєму баскетбольному шляху? Чи був період, коли хотів «повісити кросівки на гвіздок»?
– Звичайно, такі моменти були. Як і в кожного гравця. У мене такий період був у 2014 році, коли орки розпочали перше вторгнення в країні. Я виступав за Кременчук, і ми не дограли сезон. За літо зникло багато клубів. Я не зміг знайти собі команду.
Змушений був завершити професійну кар’єру. Тільки закінчив інститут і пішов працювати за спеціальністю на наш криворізький Північний гірничо-збагачувальний комбінат слюсарем із ремонту електричного обладнання. Там пропрацював два роки. Увесь цей час грав на аматорському рівні в місті. У 2016 році зрозумів, що хочу повернутись. Тоді мене підписав Кривбас, який заявився у Вищу лігу.
