Столичний Будівельник успішно провів стартовий відрізок 2025 року, здобувши перемоги в усіх матчах жіночої Суперліги.
Втім, головний тренер команди Віталій Черній в інтерв’ю клубній пресслужбі наголошує: нинішні показники — лише етап у довгому процесі побудови стабільної та конкурентної команди.
— Як ви оцінюєте 2025 рік для «Будівельника? Чи виправдав він очікування?
— З турнірної точки зору все виглядає непогано: десять матчів — десять перемог. Але, як і кожен тренер, я завжди шукаю, що можна покращити. У нас є над чим працювати — і цього, відверто кажучи, навіть більше, ніж здається.
Це лише проміжний результат, який наразі не має вирішального значення. Він важливий передусім як інформація для тренерського штабу. Усе головне ще попереду — матчі Суперліги та Кубка України.
— Чи був у цьому сезоні переломний момент для команди?
— Я б сказав, що його ще не було. Переломним моментом стане той етап, коли ми вийдемо на стабільну та якісну гру. Саме цього я прагну — щоб це сталося якомога швидше й на високому рівні.
Зараз команда поступово рухається вперед: росте зіграність, покращується взаєморозуміння між гравцями та тренерським штабом. Але я все ще хочу бачити кращу якість гри — як командну, так і індивідуальну. Кожній гравчині є куди додавати, незалежно від віку.
— Які компоненти гри зараз потребують найбільшої уваги?
— Це не лише комунікація. Йдеться також про швидкість і якість прийняття рішень під час гри. Якщо ми хочемо бути серед найкращих, потрібно діяти швидше й точніше.
Для гравчинь — це індивідуальна майстерність, для команди — взаєморозуміння. Баскетбол — командний вид спорту, і коли колектив зіграний, багато речей вирішуються буквально з одного погляду.
Ми над цим працюємо, але такі процеси не відбуваються миттєво. Водночас перед командою стоять високі завдання, і я хочу, щоб кожна гравчиня виходила на відповідний рівень.
— Наскільки для вас важливо, щоб гравчині Будівельника були представлені в збірних?
— Це один із ключових показників якості роботи клубу. Я хочу, щоб наших гравчинь у збірних різного віку було більше, і щоб вони там відповідали високому рівню.
Сьогодні спорт — це професія, і гравчиня може змінювати клуби, але її клас і ставлення до справи мають залишатися незмінними. Я хочу бачити професіоналів із великої літери.
— Чим ви задоволені на цьому етапі сезону?
— Скажу чесно: повністю не задоволений нічим. Є результат — і це дає певне проміжне задоволення. Але якщо тренер починає бути задоволеним окремими компонентами, дуже часто це веде до регресу. Я вірю, що межі досконалості не існує.
— Чи можливі зміни в тактиці або ротації в майбутньому?
— Зараз уже сформувався певний кістяк, навколо якого будується тактика й стратегія. Але з кожною грою з’являються нові ідеї, як удосконалювати гру всієї команди. Ми шукаємо способи якісно й безболісно інтегрувати молодих гравчинь і тих, хто поки отримує менше ігрового часу. Всі дівчата працюють з великою самовіддачею, і це викликає велику повагу.
— Як оцінюєте прогрес молодих гравчинь?
— Прогрес є, і він помітний. Хотілося б, щоб деякі гравчині зростали швидше та якісніше, але є об’єктивні життєві нюанси. Водночас я бачу їхні очі, як вони горять, бачу, як вони сприймають інформацію і працюють на тренуваннях. Це дуже позитивний сигнал. Але роботи ще багато.
Для мене важливо, щоб у майбутньому ці гравчині були лідерами у збірних і прикладом для інших.
— Який тренувальний режим у команди під час паузи в матчах та новорічних свят?
— Ми працюємо в режимі інтенсивних тренувань. Графік розписаний до матчів Кубка України. Усі залучені до процесу — тренери, лікарі, адміністрація.
Я вдячний гравчиням за ставлення до роботи й відчуваю підтримку як з їхнього боку, так і з боку керівництва. Але вимоги будуть лише зростати.
Щоб досягати цілей, потрібно працювати самовіддано й кропітко, з натхненням. Зараз ми закладаємо фундамент подальшого розвитку — як команди, так і кожної гравчині окремо.
