21 квітня 80-річний ювілей відзначає один з найтитулованіших українських баскетболістів Вадим Гладун. Будівельник, збірна України, збірна СРСР - майже завжди, коли він брав на себе відповідальність за долю матчу, команда досягала успіху. Пізніше Вадим Іванович свій найцінніший баскетбольний спадок не зачинив, а передавав з року в рік юним баскетболістам у столичному ліцеї-інтернаті.
Гладун грав на позиції, яка сьогодні є дефіцитною в Україні, на неї важко знайти кваліфікованих виконавців – першого номера, розігруючого. Саме Гладун, єдиний киянин, керував у збірній СРСР москвичами на чемпіонаті світу-63 у Ріо-де-Жанейро, де здобув бронзу. Того ж року Вадим Гладун виграв чемпіонат Європи. "Нащадок Тарзана" - так назвав цього гравця у своїй книзі "Володарі Баскетбольних кілець" літописець українського баскетболу Анатолій Волошин. Він згадує іншу ключову дату у біографії Гладуна. У 1967-му, в рік 50-річчя Великого жовтня, як тоді називали більшовицький заколот у Пітері, у Москві проходила ІV Спартакіада народів СРСР. Баскетбольний турнір Спартакіади виграла збірна України з Гладуном у складі. При цьому українці обіграли збірну Москви, якій конче потрібно було у політично важливий рік бути найсильнішою. Але цьому завадила Україна.
З книги "Володарі баскетбольних кілець":
"...перемога над командою Москви, де грало шість чинних чемпіонів світу - Сергій Бєлов, Олександр Травін, Юрій Селіхов, Геннадій Вольнов, Володимир Андрєєв, Роман Нестеров була більш, ніж переконливою. Двадцять вісім очок – 73:45 на користь збірної України! І всі дев`ять матчів Спартакіади на першій позиції неодмінно перебував невтомний і вправний Вадим Гладун.
Насправді то була битва гигантів: Шаблинський проти Гомельського, так казали тоді всі. А що чинили українці на майданчику, і що робили глядачі на трибунах – описати важко, хоча минуло багато років і свідки тих подій досі не можуть втамувати почуттів.
З самого початку Вадим зрозумів, що спорт байдужих не терпить, що йому треба віддаватися жертовно. До того ж він не відчував в собі якихось особливих здібностей. Лише праця і настирність змогли перетворити на перший погляд звичайнісінького хлопця у поміркованого, розсудливого гравця, найкращого розігруючого того часу..."
Вадим Іванович Гладун народився 21 квітня 1937 року у с. Западинка Київської області. Заслужений майстер спорту, заслужений тренер України, заслужений працівник фізичної культури та спорту. Зріст - 185 см.
Перший тренер: Володимир Заморський.
Грав за команди: "Спартак", СКІФ" (згодом "Будівельник") Київ, збірні України та СРСР.
Срібний призер чемпіонатів СРСР (1959, 1963, 1965), бронзовий (1962, 1964, 1970). Переможець Спартакіади народів СРСР (1967), срібний призер (1963, 1971), чемпіон Європи (1963), бронзовий призер чемпіонату світу (1963), переможець Всесвітніх Універсіад (1959, 1961).
З 1974 по 1978 рік - головний тренер "Будівельника".
З 1978 року - викладач Київського спортивного ліцею-інтернату.
Нагороджений Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР.
Федерація баскетболу України долучається до числених привітань на адресу ювіляра і бажає йому міцного здоров’я та щастя!
