У таборі жіночої національної збірної триває підготовка до історичних матчів. Наступного тижня уперше у європейському баскетболі буде застосовано практику гри у «пузирях» на рівні національних команд. Збірна України вирушить до Португалії, де у передмісті Лісабона зустрінеться з командами Фінляндії (12 листопада) і Бельгії (14 листопада).
- Срджане, скажіть як почалися збори національної команди, чи маємо втрати?
- Так, ми зібрали велику групу молодих гравчинь, значна частина дівчат ще ніколи не була у таборі національної команди. Дуже добре, що нам створили таку можливість пройти короткий підготовчий збір, скажімо так із запасом, усім хто причетний до роботи зі збірною зробили тести. На жаль, без втрат на старті не обійшлося, Тетяна Гаврильчик, Вікторія Шматова, Міріам Уро-Ніле мали позитивний результат. Також розраховували ми на Ольгу Мазніченко, яка мала приєднатися до нас у Португалії, але тест, який вона здала у Франції також виявився позитивним. Тож цього разу вони нам не зможуть допомогти, а на майбутнє бажаю дівчатам одужати, якомога швидше.
- Як решта дівчат втягнулися у тренувальний процес?
- Ще одна специфіка цих зборів, що хоч сезон і стартував, але не усі дівчата у добрій формі. Проте їхнім ставленням до тренувань я задоволений, усі дуже відповідально і старанно ставляться до процесу, дуже хороша атмосфера. Видно що запрошення до національної збірної для них – це честь. У такому колективі приємно працювати.
- Тобто ви переконані що курс на омолодження складу під час відбору на ЄвроБаскет був правильний?
- Іншого шляху фактично не було. Ще рік-два можна було пограти за рахунок ветеранів, але точно не більше чи дало б це кращий результат, не впевнений, але ми точно втратили б це покоління гравчинь, які уже почали працювати у національній команді хто минулого року, хто у поточному. Їм потрібно здобувати міжнародний досвід, необхідно розвиватися у матчах на серйозному рівні. Зараз з нами працюють Дубнюк, Газалова дівчата, які ще ніколи не мали шансу показати себе на такому рівні.
- Зараз уже помітні потенційні лідери цього покоління?
- Лідером збірної, у будь-якому випадку лишиться Аліна Ягупова. Вона ще грає у клубі і приїде згодом. Гра команди будується саме довкола неї і усі дівчата, це усвідомлюють, але вони знають, що кожна із них отримає свій шанс. Я не дивлюся на імена, на клуби з яких приїхали, це усе другорядне, головне що вони показують тут, наскільки вони добре себе проявлять у роботі. Я вважаю, що молодим гравцям слід давати шанс і як би вони не зіграли, не шкодувати про це, інакшого шляху для них немає, інакше вони не розкриються.
- Проте такі збірні як Бельгія переграти лише за рахунок дисципліни і завзяття не реально…
- Зачекайте, у нас попереду є ще гра зі збірною Фінляндії, вона теж дуже важлива і ніхто не знає який там буде результат. Так що у першу чергу ми готуємося до неї.
- Що чекаєте від матчів у «пузирі», це дещо інша специфіка і новий досвід?
- Взагалі, як тренер, я такому формату радий, чим менше контактів із зовнішнім світом, тим краще. Це і безпека і професійне ставлення, ми не туристи, ми маємо дбати про результат у першу чергу.
- Збори тут значною мірою ізольовані, потім, ізоляція у готелі у Одівелаші, можливо для деяких молодих дівчат – це буде додатковим психологічним навантаженням?
- Це не має бути проблемою, якщо вони хочуть стати професіоналами і грати на професійному рівні, то необхідно щоб вони були сконцентровані на своїй роботі, а не на зовнішніх чинниках.
- Тобто ігри у «пузирі» - це певний позитив?
- Для нас, цю ситуацію не можна вважати позитивною, адже, на це «вікно» ми втратили перевагу свого майданчику у дуже важливих матчах. Фактор свого вболівальника, який нам минулого року допоміг у Харкові зараз уже не спрацює. Грати у такій атмосфері – це був би плюс для нас, не важливо у Києві чи Харкові, чи ще десь в Україні, зараз нам доведеться грати без підтримки, в іншому те, що команди будуть ізольовані, це добре.
